Сумнівні розрахунки від Мінфіну

Не встигла Україна отримати право на проведення наступного Євробачення, як ця тема вже обросла спекулятивними дискусіями.

 Свідомо вживаю термін «спекуляції» задля позначення змісту низки публічних заяв щодо вартості і рентабельності проведення майбутнього пісенного конкурсу. Так, глава Мінфіну оприлюднив цифри у 1 млрд. гривень, тобто більше, ніж 30 млн. євро. Водночас європейські столиці останніми роками витрачали на конкурс в середньому від 8 до 15 млн. доларів США. Наприклад, Швеція цього року вклалася всього в 9 млн. євро. Роком раніше Австрія витратила більше 20 млн., що стало своєрідним рекордом, але й це не дотягує до 1 млрд. гривень, про який кажуть в Кабміні. З іншого боку, зрозуміло, що рівень розвитку європейських міст значно вищий, ніж українських, відтак, аби провести захід на належному рівні, нам слід витратити значно більше ресурсів. Але треба мати на увазі, що витрачені кошти на інфраструктуру, ремонти, реставрації, реконструкції і будівництво все одно залишаться в Україні для її громадян. На згадане євро-2012 сусідня Польща витратила 200 млн. євро, або в 67 разів більше, ніж Україна, оскільки Варшава вкладала кошти не так в спортивну подію, як у стрімкий економічний розвиток країни. Тепер цього потребуємо і ми.

Зовсім інше питання, щоб виділені з бюджету гроші знову банально не «розпиляли» чиновники. Для цього необхідно, аби весь процес використання коштів був прозорим і знаходився під контролем експертних і громадських структур. Зі свого боку, уряд і місцева влада повинні розробити конкретні інвестиційні програми, які дозволять максимально використати як державні, так і бізнесові ресурси в підготовці до конкурсу. Словом, ми маємо створити такий собі бізнес-план для того, щоб Євробачення-2017 стало не витратною, а прибутковою статтею для вітчизняної економіки.