Ірпінь збудує очисні споруди, аналогів яким немає в Україні

    Вперше за багато років ми системно підійшли до вирішення стратегічного питання, котре важливе не лише для міста, а й усього Приірпінського регіону.
    Потреба в нових очисних спорудах виникла давно. Ірпінь транспортує каналізаційні стоки до очисних споруд Києва – на Бортницьку станцію. Це єдині очисні споруди, що обслуговують столицю і прилеглі до неї міста та селища. Їм – щонайменше три десятки років. Очисна станція у Бортничах працює у критичному режимі (адже давно відпрацювала свій проектний ресурс), а ми жодним чином не можемо вплинути на цю ситуацію. Стан колектора потребує негайного ремонту, і тільки за попередніми підрахунками він може обійтися у понад 60 млн. гривень.
    Крім того, використання чужих очисних споруд дорого обходиться міському бюджету. Щомісяця ми витрачаємо на це понад 1,3 млн. грн.
     Перш ніж почати будівництво очисних споруд в Ірпені, ми вивчили досвід очищення cтоків у Європі. Мій заступник Дмитро Христюк та керівник «Ірпіньводоканалу» особисто ознайомилися з тим, як будуються і функціонують очисні споруди в Угорщині, Чехії та Литви.
    Під час цього відрядження у нас намітилися спільні проекти з литовським містом Тельшяй. Саме тут у 2010 році побудовані найкращі очисні споруди країни. Як вони працюють? Зневоднений осад подається з напірного трубопроводу на майданчики зберігання на відстань до 170 метрів. При транспортуванні на великі відстані, щоб уникнути тиску в трубопроводах більше 10 бар, нагнітається стиснене повітря. Уся робоча зона очистки займає не більше трьох гектарів. Неприємні запахи на ній відсутні. А головне, мул, який отримується після очистки, за результатами лабораторних аналізів має найкращі біологічні та хімічні показники. За такою технологією в Литві вже побудовано 4 очисні станції.
     До речі, не менш цікавий досвід має Угорщина. Там на очисних спорудах з мулових відходів каналізаційних стоків виробляють компостні добрива!
    Майбутні очисні споруди в Ірпені теж будуватимуться за європейськими стандартами: аналогів в Україні ще немає. Проектна потужність – до 20 тис. кубів каналізаційних стоків щоденно. Для реалізації проекту ми повернули у власність міста один гектар землі поблизу водоканалу, яка раніше незаконно була передана у приватні руки. Зараз формуємо технічне завдання. Плануємо завершити проектування до кінця року. Але прогнози робити дуже складно, бо це тривалий процес, який потребує багатьох погоджень. Та головне зроблено – стратегічне рішення прийнято, робоча група почала працювати.
      Важливо, що у місті Тельшяї майже усі проекти розвитку реалізуються не з міського бюджету, а за фінансової допомоги Євросоюзу. В Ірпені ми плануємо використовувати різні джерела: бюджет, міжнародні фонди, екологічні програми.
     До речі, коли наша делегація розповідала за кордоном про те, що нам вдалося зробити в Ірпені за останні півтора року, іноземні колеги щиро дивувалися. Ми запросили їх побачити все на власні очі. Тому чекаємо в Ірпені делегацію з Литви.