Ірпінчанка Марія Попруга вивезла із зони відчуження свій рідний дім

Сьогодні в Ірпені проживає півтисячі переселенців із зони відчуження навколо Чорнобильської АЕС. Більшість із них називає Приірпіння другим домом.

А для родини Попруг після тієї страшної трагедії  стали рідними аж три регіони: Полісся, Ірпінь та Переяслав- Хмельницький.
      Із Марією Попругою я познайомився півтора роки тому, почавши працювати міським головою Ірпеня. Вона – завідувач сектором комунального майна відділу житлово-комунального господарства. З першого дня Марія Петрівна звернула на себе увагу працездатністю і якимось особливим людським теплом. Вона оперативно приймає рішення. Завжди говорить по суті робочих питань і дуже рідко про особисте. Сьогодні, у 30-ту річницю з дня трагедії на Чорнобильській АЕС, я хочу поділитися історією цієї особливої жінки. 
     Марія Петрівна Попруга народилася  у селі Мартиновичі, Поліського району, Київської області. У 1986 році жила у селищі міського типу Поліське. Працювала у райвиконкомі. Після аварії на ЧАЕС займалася евакуацією та переселенням жителів Прип’ятті, тому сама не одразу залишила небезпечну зону. Тоді їй було тридцять років.
     А потім  було нове місце проживання, нова робота, переважно на керівних посадах і у складі виконкомів Бучі та Ворзеля. А ще були постійні лікарні. Діагноз – онкологія. Але жінка ніколи не здавалась, багато працювала і працює сьогодні.Щороку на роковини Чорнобильської трагедії Марія Петрівна їде до свого дому – тільки не в Поліське, а в Переяслав-Хмельницький. Там  у квітні 2004 року відкрито музей народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини, який розмістився у реальному будинку родини Попруг. Його перевезли з Поліського району.
      Ідея створення музею виникла у колишніх жителів селища Поліське. Вони вирішили зберегти історію древлянського краю та самобутню поліську культуру. Протягом року радилися з істориками. Ті й запропонували знайти у Поліському районі реальну хату і перевезти її до музею просто неба. Це було складно, бо частина будинків на той час вже була розібрана. Крім того, потрібно було вибрати ще й чисту від радіації будівлю, щоб радіометристи, санепідемстанція дозволили вивіз хати. Найкраще підійшов дерев’яний  будинок, де раніше, до техногенної катастрофи, мешкала Марія з чоловіком і його батьками.
     Так і живе тепер Марія Попруга: віддає енергію Ірпеню, періодично повертається до могил рідних у Поліському та провідує рідні стіни у Переяславі-Хмельницькому.