Андрій Іщенко: проект нового Трудового кодексу про комісії з трудових спорів

"5 недоречностей нового трудового кодексу стосовно комісії з трудових спорів". Автор: Андрій Іщенко, координатор Всеукраїнської незалежної профспілки «Захист праці»

АНДРІЙ ІЩЕНКО, координатор Всеукраїнської незалежної профспілки «Захист праці»  

5 недоречностей нового трудового кодексу стосовно комісії з трудових спорів

Засадничі принципи функціонування комісії з трудових спорів в діючому Кодексі законів про працю та проекті Трудового Кодексу України (реєстр № 1658 дооп. від 20.05.2015 р.). Пропозиції незалежного профспілкового руху.

В трудовому законодавстві України одним з найважливіших елементів досудового захисту прав найманого працівника та врегулювання індивідуального трудового конфлікту є колегіальна комісія з розгляду трудових спорів на кожному окремому підприємстві. Вкрай важливо саме зараз, коли йде робота над вдосконаленням проекту нового трудового кодексу, розглянути суттєві відмінності в діючому КЗпП та проекті Трудового кодексу України (реєстр № 1658 дооп. від 20.05.2015 р.) та виробити пропозиції незалежного демократичного руху щодо усунення найбільш одіозних фрагментів законодавчої ініціативи депутатів ВР Папієва, Гройсмана та Денисової.

1.     Право формування комісії з трудових спорів.

В діючому КЗпП правом формування комісії з трудових спорів наділено загальні збори або конференцію трудового колективу з числом працюючих не менше 15 чоловік [ст.223 КЗпП].  В проекті ТКУ №1658 таке засадниче право у трудового колективу беззастережно відбирається і комісія може бути сформована лише шляхом погодження такого права між роботодавцем та виборним органом первинної профспілкової організації [ст.383 ТКУ №1658].

Що це означає? Це фактично означає, що роботодавець може завжди блокувати ініціативу по створенню комісії з трудових спорів, не погоджуючись на її створення.

Нами пропонується усунути цю серйозну недоречність і повернутись в проекті нового кодексу до діючої норми, коли будь-який трудовий колектив з чисельністю не менше 15 чоловік має цілком закономірне право сформувати комісію з метою мирного досудового врегулювання індивідуальних трудових конфліктів на своєму підприємстві.  

2.     Порядок утворення комісії з трудових спорів.

Необхідно зазначити, що комісія по трудових спорах в діючому КЗпП обирається загальними зборами всього трудового колективу підприємства, установи, організації з числом працюючих не менш 15 чоловік, а кількість робітників даного підприємства у складі комісії повинна бути не менше половини її складу [ст.223 КЗпП].  Натомість в проекті ТКУ №1658 з процесу утворення комісії з трудових спорів цілісний трудовий колектив фактично усувається, а комісія формується в результаті паритетної кількості представників роботодавця, що призначаються прямим адміністративним наказом та працівників через первинну профспілкову організацію  [ст.383 ТКУ №1658].

Отже, як ми бачимо, мова йде про суттєве необґрунтоване переформатування принципів формування персонального складу комісії з трудових спорів на користь роботодавця. Якщо в діючому КЗпП кількість членів комісії з трудових спорів, що представляють трудовий колектив не могла бути менше 50 відсотків комісії, то тепер їх кількість у відсотковому відношенні чітко обмежена 50 відсотками від усього складу комісії. Таким чином, склад комісії з трудових спорів в проекті ТКУ №1658 у порівняні з діючим кодесом перерозподіляється на користь роботодавця, за яким жорстко закріплюється право адміністративно призначити половину членів (!!) комісії, а інша половина формується через первинну профспілкову організацію або через загальні збори працівників. Отже, мусимо констатувати, що роботодавець отримує контрольний пакет в 50 відсотків для голосування комісії з трудових спорів і може через адміністрацію підприємства впливати на персональний склад комісії від працівників.

Нами пропозиція визнати такий порядок формування комісії з трудових спорів в проекті ТКУ №1658 вкрай небезпечним та соціально несправедливим, що апріорі ставить роботодавця у виграшну позицію при розгляді через комісію з трудових спорів будь-якого індивідуального трудового конфлікту працівника і того самого роботодавця. Ми пропонуємо залишити право на формування комісії з трудових спорів за загальними зборами трудового колективу з обов’язковим урахуванням рівного представництва трудового колективу в цілому, роботодавця і первинних профспілкових організацій працівників – одна третина членів комісії від кожної сторони. У разі відсутності первинних профспілкових організацій на конкретному підприємстві, в організації чи установі, право на представництво однієї третини членів комісії від профспілок додатково переходить до загальних зборів трудового колективу.       

3.     Компетенція комісії з трудових спорів.

В діючому КЗпП визначено, що комісія по трудових спорах є обов’язковим первинним органом по розгляду трудових конфліктів, що виникають на підприємствах, в установах, організаціях за винятком деяких спеціально окреслених випадків, які стосуються виборних платних посад в громадських чи інших об’єднаннях громадян [ст.221 КЗпП] чи суддів, працівників навчальних, наукових та інших установ прокуратури [ст.222 КЗпП]. Рішення комісії по трудових спорах підлягає виконанню власником або уповноваженим ним органом у триденний строк по закінченню десяти днів, передбачених на його оскарження [ст.229 КЗпП].  Натомість спостерігаємо, що проект ТКУ №1658 фактично відмовляється від обов’язковості розгляду комісією індивідуальних трудових конфліктів на підприємстві, ніде прямо не вказуючи на це. Крім того, в проекті вказується, що рішення  комісії з трудових спорів є обов’язковим для сторін індивідуального трудового спору, проте… підлягає лише «добровільному виконанню у строк, визначений рішенням» [ст.392 ТКУ №1658]. 

Отже, по суті мова йде про розмитість компетенції комісії з трудових спорів та необов’язковість виконання її рішень. Пропонується зберегти норми діючого КЗпП щодо обов’язковості розгляду скарг працівників в первинному досудовому органі на підприємстві та обов’язковість виконання рішень комісії з трудових спорів, якщо вони не скасовані судом.

4.     Порядок прийняття рішень.

Діючий КЗпП передбачає прийняття рішень комісією по трудовим спорам більшістю голосів її членів, присутніх на засіданні [ст.227 КЗпП]. Водночас проект ТКУ №1658 передбачає, що у разі незгоди хоча б одного з членів комісії з рішенням, що пропонується до прийняття, воно вважається неприйнятим [ст.389 ТКУ №1658]. 

Як бачимо, в даному випадку йдеться про те, що за цим принципом проекту ТКУ №1658 жодна комісія з трудових спорів в Україні не зможе прийняти рішення на користь працівника у конфлікті з роботодавцем, бо на засіданні  комісії завжди буде представник від роботодавця, який голосує проти цього рішення.

Пропонується зберегти норми діючого КЗпП та категорично відхилити порядок фактичного блокування будь-яких рішень на користь працівника у конфлікті з роботодавцем.

5.     Правомочність засідань комісії з трудових спорів.

Діючий КЗпП прямо встановлює правомочність засідання комісії, якщо на її засіданні присутні не менше двох третин обраних до її складу членів  [ст.226 КЗпП]. Депутатський проект нового ТКУ №1658 начебто пом’якшує цю норму, передбачаючи правомочність засідання комісії, якщо на ньому присутні не менше половини представників в комісії, проте далі уточнює: «якщо на ньому присутні не менше половини представників, які входять до складу комісії  з трудових спорів від кожної зі сторін» [ст.389 ТКУ №1658]. 

Отже, законопроект ТКУ №1658 і в цьому випадку майже унеможливлює кворум на комісії з трудових спорів, адже достатньо «захворіти» лише частині призначених роботодавцем представників і засідання комісії вважається неправомочним і не може прийняти ніяких рішень.

Нами пропонується пом’якшити навіть норму діючого КЗпП і вважати засідання комісії з трудових спорів правомочним у разі присутності простої більшості від її складу.

Таким чином, ми розглянули лише декілька недоречностей законопроекту ТКУ №1658 від депутатів Папієва, Гройсмана та Денисової, що стосуються лише функціонування комісії з трудових спорів і сформували пропозиції демократичного незалежного профспілкового руху, які і пропонуємо врахувати при доопрацюванні законопроекту.