"5 недоречностей нового трудового кодексу стосовно комісії з трудових спорів".
Автор: Андрій Іщенко, координатор Всеукраїнської незалежної профспілки «Захист праці»
АНДРІЙ ІЩЕНКО, координатор Всеукраїнської незалежної профспілки «Захист праці»
5 недоречностей нового
трудового кодексу стосовно комісії з трудових спорів
Засадничі принципи
функціонування комісії з трудових спорів в діючому Кодексі законів про працю та
проекті Трудового Кодексу України (реєстр
№ 1658 дооп. від 20.05.2015 р.). Пропозиції незалежного
профспілкового руху.
В трудовому законодавстві України одним з найважливіших
елементів досудового захисту прав найманого працівника та врегулювання індивідуального
трудового конфлікту є колегіальна комісія з розгляду трудових спорів на кожному
окремому підприємстві. Вкрай важливо саме зараз, коли йде робота над вдосконаленням
проекту нового трудового кодексу, розглянути суттєві відмінності в діючому КЗпП
та проекті Трудового кодексу України (реєстр № 1658 дооп. від 20.05.2015 р.) та виробити пропозиції незалежного демократичного руху
щодо усунення найбільш одіозних фрагментів законодавчої ініціативи депутатів ВР
Папієва, Гройсмана та Денисової.
1.
Право формування комісії з трудових
спорів.
В діючому КЗпП правом формування
комісії з трудових спорів наділено загальні збори або конференцію трудового
колективу з числом працюючих не менше 15 чоловік [ст.223 КЗпП]. В проекті ТКУ №1658 таке засадниче право у
трудового колективу беззастережно відбирається і комісія може бути сформована
лише шляхом погодження такого права між роботодавцем та виборним органом
первинної профспілкової організації [ст.383
ТКУ №1658].
Що це означає? Це фактично означає, що
роботодавець може завжди блокувати ініціативу по створенню комісії з трудових
спорів, не погоджуючись на її створення.
Нами пропонується усунути цю серйозну недоречність
і повернутись в проекті нового кодексу до діючої норми, коли будь-який трудовий
колектив з чисельністю не менше 15 чоловік має цілком закономірне право сформувати
комісію з метою мирного досудового врегулювання індивідуальних трудових конфліктів
на своєму підприємстві.
2.
Порядок утворення комісії з трудових
спорів.
Необхідно зазначити, що комісія по трудових спорах в
діючому КЗпП обирається загальними зборами всього трудового колективу
підприємства, установи, організації з числом працюючих не менш 15 чоловік, а
кількість робітників даного підприємства у складі комісії повинна бути не менше
половини її складу [ст.223 КЗпП]. Натомість в проекті ТКУ №1658 з процесу
утворення комісії з трудових спорів цілісний трудовий колектив фактично
усувається, а комісія формується в результаті паритетної кількості
представників роботодавця, що призначаються прямим адміністративним наказом та
працівників через первинну профспілкову організацію [ст.383 ТКУ №1658].
Отже, як ми бачимо, мова йде про суттєве необґрунтоване
переформатування принципів формування персонального складу комісії з трудових
спорів на користь роботодавця. Якщо в діючому КЗпП кількість членів комісії з
трудових спорів, що представляють трудовий колектив не могла бути менше 50
відсотків комісії, то тепер їх кількість у відсотковому відношенні чітко
обмежена 50 відсотками від усього складу комісії. Таким чином, склад комісії з
трудових спорів в проекті ТКУ №1658 у порівняні з діючим кодесом
перерозподіляється на користь роботодавця, за яким жорстко закріплюється право
адміністративно призначити половину членів (!!) комісії, а інша половина
формується через первинну профспілкову організацію або через загальні збори
працівників. Отже, мусимо констатувати, що роботодавець отримує контрольний
пакет в 50 відсотків для голосування комісії з трудових спорів і може через
адміністрацію підприємства впливати на персональний склад комісії від
працівників.
Нами пропозиція визнати такий порядок формування комісії
з трудових спорів в проекті ТКУ №1658 вкрай небезпечним та соціально
несправедливим, що апріорі ставить роботодавця у виграшну позицію при розгляді
через комісію з трудових спорів будь-якого індивідуального трудового конфлікту
працівника і того самого роботодавця. Ми пропонуємо залишити право на формування
комісії з трудових спорів за загальними зборами трудового колективу з обов’язковим
урахуванням рівного представництва трудового колективу в цілому, роботодавця і
первинних профспілкових організацій працівників – одна третина членів комісії
від кожної сторони. У разі відсутності первинних профспілкових організацій на
конкретному підприємстві, в організації чи установі, право на представництво
однієї третини членів комісії від профспілок додатково переходить до загальних
зборів трудового колективу.
3.
Компетенція комісії з трудових спорів.
В діючому КЗпП визначено, що комісія
по трудових спорах є обов’язковим первинним органом по розгляду трудових
конфліктів, що виникають на підприємствах, в установах, організаціях за
винятком деяких спеціально окреслених випадків, які стосуються виборних платних
посад в громадських чи інших об’єднаннях громадян [ст.221 КЗпП] чи суддів, працівників навчальних, наукових та інших
установ прокуратури [ст.222 КЗпП]. Рішення
комісії по трудових спорах підлягає виконанню власником або уповноваженим ним
органом у триденний строк по закінченню десяти днів, передбачених на його
оскарження [ст.229 КЗпП]. Натомість спостерігаємо, що проект ТКУ №1658 фактично
відмовляється від обов’язковості розгляду комісією індивідуальних трудових
конфліктів на підприємстві, ніде прямо не вказуючи на це. Крім того, в проекті
вказується, що рішення комісії з
трудових спорів є обов’язковим для сторін індивідуального трудового спору,
проте… підлягає лише «добровільному виконанню у строк, визначений рішенням» [ст.392 ТКУ №1658].
Отже, по суті мова йде про розмитість компетенції комісії
з трудових спорів та необов’язковість виконання її рішень. Пропонується
зберегти норми діючого КЗпП щодо обов’язковості розгляду скарг працівників в
первинному досудовому органі на підприємстві та обов’язковість виконання рішень
комісії з трудових спорів, якщо вони не скасовані судом.
4. Порядок
прийняття рішень.
Діючий КЗпП передбачає прийняття
рішень комісією по трудовим спорам більшістю голосів її членів, присутніх на
засіданні [ст.227 КЗпП]. Водночас проект ТКУ №1658 передбачає, що у разі незгоди хоча б одного з
членів комісії з рішенням, що пропонується до прийняття, воно вважається
неприйнятим [ст.389 ТКУ №1658].
Як бачимо, в даному випадку йдеться про те, що за цим
принципом проекту ТКУ №1658 жодна комісія з трудових спорів в Україні не зможе
прийняти рішення на користь працівника у конфлікті з роботодавцем, бо на
засіданні комісії завжди буде
представник від роботодавця, який голосує проти цього рішення.
Пропонується зберегти норми діючого КЗпП та категорично
відхилити порядок фактичного блокування будь-яких рішень на користь працівника
у конфлікті з роботодавцем.
5. Правомочність
засідань комісії з трудових спорів.
Діючий КЗпП прямо встановлює
правомочність засідання комісії, якщо на її засіданні присутні не менше двох
третин обраних до її складу членів [ст.226 КЗпП]. Депутатський проект нового ТКУ №1658 начебто
пом’якшує цю норму, передбачаючи правомочність засідання комісії, якщо на ньому
присутні не менше половини представників в комісії, проте далі уточнює: «якщо
на ньому присутні не менше половини представників, які входять до складу
комісії з трудових спорів від кожної зі
сторін» [ст.389 ТКУ №1658].
Отже, законопроект ТКУ №1658 і в цьому випадку майже
унеможливлює кворум на комісії з трудових спорів, адже достатньо «захворіти»
лише частині призначених роботодавцем представників і засідання комісії
вважається неправомочним і не може прийняти ніяких рішень.
Нами пропонується пом’якшити навіть норму діючого КЗпП і
вважати засідання комісії з трудових спорів правомочним у разі присутності
простої більшості від її складу.
Таким
чином, ми розглянули лише декілька недоречностей законопроекту ТКУ №1658 від депутатів
Папієва, Гройсмана та Денисової, що стосуються лише функціонування комісії з
трудових спорів і сформували пропозиції демократичного незалежного
профспілкового руху, які і пропонуємо врахувати при доопрацюванні законопроекту.
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.