Про дієві засоби реінтеграції тимчасово втрачених територій.

Реалізація планів повноцінної реінтеграції втрачених територій вимагає якісних змін моделі функціонування Української держави.

Втрата Криму і частини Донецької та Луганської областей болить живою раною для українського суспільства.

Зараз можна довго обговорювати псевдо політичні інсинуації на тему того, чи варто було б в.о. Президента О.Турчинову свого часу летіти до Криму і що криється за «планами» влади «призначити» керівниками самопроголошених республік відомих олігархів. Факт залишається фактом – ближчим часом Україна не зможе відновити повноцінний контроль над згаданими територіями і, головне, повернути прихильність більшості місцевого населення.

Як відомо, на референдумі 1 лютого 1991 року близько 55 відсотків кримчан виступили на підтримку незалежності України. На жаль, злочинна бездіяльність влади і її тотальна неповага до інтересів власного народу не змогли примножити число щирих прихильників української ідеї в Криму і на Сході України. І легше всього винити у цій трагічній ситуації виключно наших російських недоброзичливців.

Тому, реалізація планів повноцінної реінтеграції втрачених територій вимагає, перш за все, якісних змін моделі функціонування Української держави. Переконані, що для цього нам треба подолати внутрішні негаразди та досягти реальної перемоги над п’ятьома ключовими ворогами – війною, бідністю, корупцією, розбратом та хуторянством.

Українська громада має об’єднатися задля подолання вище згаданих кричущих проблем, що заважають нашій країні вийти на шлях сталого розвитку.

Так, ми маємо невпинно зміцнювати нашу обороноздатність. І у цьому держава має щоденно спиратися на активність добровольців та громадських об’єднань.

Однак, головна запорука перемоги – зміна ставлення і світоглядних установок. І вона стане можливою лише тоді, коли наша держава укладе новий суспільний договір і люди відчують справжні зміни, побачать перспективу побудови на українській землі заможної країни рівних можливостей. Тільки за цих умов ми зможемо подолати небезпечні відцентрові тенденції і говорити про реальні перспективи повернення втрачених територій.

Отже, працюємо на перспективу і не опускаємо руки у боротьбі з нашими головними ворогами!