Я - сучасний український військовослужбовець!

Збройні сили України

Я – сучасний український військовослужбовець!

Нещодавно на дошці оголошень при вході у під’їзд, що милує око різнокольоровими рекламками, побачив листівку: «Професійні Збройні сили. Запрошуємо на військову службу за контрактом». Колись, ще до переформатування ЗСУ, перший образ, який виник би у голові – солдат на снігу несе службу у старих берцах, кошлатому бушлаті та у шапці голубого кольору і не тому, що це військовослужбовець елітного підрозділу «голубі берети», а тому, що шапці вже –надцять років.

Проте, за період російської агресії, у свідомості  українців відбулись позитивні зміни – люди зрозуміли, що армія – один із пріоритетів держави. Якщо очі – дзеркало душі, то те, наскільки оснащений солдат і на якій техніці він переміщається –  дзеркало добробуту держави та здатності себе захистити.

Тепер військовослужбовець ЗСУ може розраховувати на заробітну плату понад 7 000 гривень, сучасну форму та повний комплект бойового спорядження, раціональне харчування, гарантоване медичне та санаторно-курортне обслуговування. Крім того, для тих, хто прагне навчатися створені всі умови – першочергове право на вступ та безкоштовне здобуття вищої освіти.

А вимоги до кандидатів такі ж, як і вимоги до людини, яка хоче прожити довге життя – відповідний рівень фізичної підготовки та стану здоров’я. На мою думку, справедлива сатисфакція за несення військової служби і що головне – є можливість кар’єрного зросту.

І, розвиваючи тему української армії, не можливо забути про актуальне останнім часом запитання: «Чи святкувати 23 лютого?». По великому рахунку, якщо ти служив у радянській армії і у тебе залишились товариші по службі, наприклад з інших областей, то чому б і не зустрітись цього дня разом та згадати молоді роки. Проте, цей день не має нічого спільного до захисника української Вітчизни. Адже 14 жовтня ми відзначаємо справжні українські свята - День захисника України, День Українського Козацтва та Покрову Пресвятої Богородиці.

А знаєте, що є дійсно смішним? Те що про т. зв. день чоловіка 23 лютого найбільше заявляють диванні патріоти, які ніколи не служили і зроблять все, щоб не служити. Бо справжній український солдат ніколи не чекатиме вітань чи нагород, а скромно, проте з честю та гордістю, виконуватиме службовий обов’язок. І найкращою нагородою буде поразка окупанта та мир в Україні, що повірте, залишилось недовго чекати!