Освічена українська громада має власними силами утворити «інкубатор» нових ідей, здатних змінити філософію соціально-економічної взаємодії в нашій державі.

Чергове шоу ультиматумів, фейкових відставок і взаємних звинувачень у корупції вкотре відкриває справжнє обличчя вітчизняних «реформаторів», котрі відстоюють свої приватні інтереси, ховаючись за ширмою декларативних змін.

Ніхто вже навіть і не згадує про мандат народної довіри. Влада наголошує на відсутності альтернативи самій собі рідній, інакше – остаточна дестабілізація ситуації неминуча. При цьому, у владних негараздах винні усі на світі, окрім, власне, українських керманичів.

Теза про необхідність здійснення реформ залишається такою собі мантрою і виступає своєрідною індульгенцією для будь-яких владних помилок.

Проте, немає відповіді на ключове питання – навіщо реформувати, тобто «змінювати форму» неефективного державного організму, якщо час вимагає здійснення якісних змін по суті?

Україна сьогодні потребує, перш за все, трансформації, оновлення принципових засад взаємодії суспільства і держави, укладення нового суспільного договору.

Складання чергових пазлів зі старих облич, котрі десятиріччями збагачувалися на кістках радянської України, не дасть нам жодних шансів на розвиток.

Ми віримо у те, що освічена українська громада має власними силами утворити «інкубатор» нових ідей, здатних змінити філософію соціально-економічної взаємодії в нашій державі.

В основі ідеології «українського прориву» має лежати концепція ефективного господарювання та розвитку біоекономіки майбутнього. Кількість міністерств і прізвища окремих міністрів, депутатів та президентів не матимуть при цьому жодного значення.

Керуючись цими принципами, продовжуємо наполегливу роботу, у тому числі на майданчику дискусійного клубу «НЕП»!