ГОСПОДАРСЬКИЙ КОДЕКС ЯК ГАРАНТІЯ СТАБІЛЬНОСТІ ІНВЕСТИЦІЙНОГО ЗАКОНОДАВСТВА

Міністерство юстиції, в черговий раз, анонсувало скасування Господарського кодексу України.

За твердженням представника Міністерства юстиції, проблеми в економіці України, зменшення потоку інвестиційних вкладень обумовлено дією Господарського кодексу України. Особливо дивує той факт, що з цей абсурдною заявою виступив представник  Міністерства юстиції, адже саме це Міністерство має ратувати за стабільність законодавства і неухильно слідкувати за виконанням норм права.

Представник Міністерства юстиції не позначив конкретні норми Господарського кодексу України,  які, на думку відомства, перешкоджають надходженню інвестицій в економіку України. Мабуть, це пов'язано з тим, що таких норм немає. А якщо, на думку Міністерства юстиції  певні норми права потребують вдосконалення для активізації  інвестиційної діяльності, то логічно було б запропонувати конкретні зміни та доповнення норм Господарського кодексу  України та інших нормативно- правових актів, які регулюють інвестиційну діяльність. У такому випадку можливо говорити про конструктивність позиції.

Зупинимося коротко на нормах Господарського кодексу України, які тим чи іншим чином пов'язані з інвестиційною діяльністю в Україні.

Ключовими питаннями, які цікавлять інвесторів при виборі країни для вкладення інвестиційних коштів є стабільність законодавства, рівень правової захищеності інвестора, державні гарантії захисту інвестицій.

Господарський кодекс України передбачає державні гарантії захисту суб'єктів інвестиційної діяльності. Наприклад, ч. 2 ст. 397 Господарського Кодексу України передбачає, що при зміні законодавства про режим іноземного інвестування на вимогу іноземного інвестора у випадках і порядку, встановлених законом, застосовуються державні гарантії, які визначаються законодавством, що діяло на момент вкладення інвестицій. Таким чином, Господарський Кодекс України не передбачає обмежень для застосування гарантії від зміни законодавства щодо фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання.

Державні гарантії для суб'єктів інвестиційної діяльності передбачені й іншими законодавчими актами. Наприклад, Законом України «Про інвестиційну діяльність» від 18.09.1991 р.; Законом України «Про режим іноземного інвестування» від 19.03.1996р.  Проте дані законодавчі акти встановлюють обмеження застосування державних гарантій. Так, у статті 19 Закону України «Про інвестиційну діяльність» вказується, що державні гарантії захисту інвестицій - це система правових норм, які спрямовані на захист інвестицій та не стосуються питань фінансово-господарської діяльності учасників інвестиційної діяльності та сплати ними податків, зборів (обов'язкових платежів). Але саме зобов'язання держави з питань фінансово-господарської діяльності є найбільш привабливим стимулом для інвесторів при виборі країни для вкладення інвестиційних коштів і основою для розрахунку подальшої економічної діяльності суб'єкта господарювання. По суті, Закон України «Про інвестиційну діяльність» містить декларацію про державні гарантії, яка не може бути практично застосована інвесторами для захисту своїх законних прав та інтересів.

У такій ситуації саме норми Господарського кодексу України надають інвесторам можливість скористатися реальними, а не декларативними гарантіями для захисту своїх інтересів при зміні законодавства України.

Підводячи підсумок слід зазначити, що в Україні існує проблема залучення інвестиційного капіталу, яка в першу чергу пов'язана з нестабільністю, постійними змінами в чинному законодавстві України.  Наприклад, за останні два роки тільки Податковий кодекс України зазнав незліченну кількість змін, які кардинальним чином змінили систему оподаткування,  а це безпосередньо зачіпає інтереси інвесторів. 24.12.2015 р. ВР України прийняла Закон “Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році”, якій набув чинності 01.01.2016р.  Цей закон суттєво змінив порядок оподаткування в Україні, на вивчення якого  у інвесторів було сім днів, що порушує гарантії держави щодо  стабільності  податкового законодавства.

Якщо держава і державні органи прагнуть вирішити проблему зменшення кількості інвестицій  в економіку України, то необхідно зробити все можливе для реалізації принципу стабільності законодавства та забезпечення гарантій інвесторам, які передбачено Господарським кодексом України, а не постійно говорить про скасування основоположних нормативно-правових актів у сфері господарювання.