Пенітенціарну систему Української держави має очолити правозахисник, який має відповідний досвід і довіру в суспільстві.

Свого часу наше Громадське об’єднання «Українська військова організація СПАС-23» добровільно зобов’язалася надавати посильну допомогу у дотриманні прав учасників патріотичних об’єднань, котрим небайдужа доля України.

На жаль, сьогодні нам доводиться допомагати нашим однодумцям у виконанні сумної місії – вшануванню останньої пам’яті громадського активіста Макара Колесникова, який залишив цей світ у Новорічну ніч в стінах Лук’янівського слідчого ізолятору.

Не хотів би за цих трагічних обставин вдаватись до політичних спекуляцій та безпідставних звинувачень. Так чи інакше, остаточні причини смерті молодого чоловіка має встановити слідство.

Ця трагедія стала черговим кривавим маркером системної кризи української пенітенціарної системи, котра встигла набути усіх рис псевдодемократичного бардаку, старанно плекаючи, натомість, найгірші зразки антилюдяності сталінських часів.

Коли керівництво самого відомого в Україні СІЗО не може відповісти на найпростіші питання щодо долі осіб, за яких несе безпосередню відповідальність, це не просто є ознакою непрофесіоналізму. Це є злочином!

Декларуючи на словах європейський вибір, ми маємо розуміти – будь-хто, кримінальний рецидивіст або невинно обвинувачений - на стадії досудового слідства і під час відбуття покарання перебуває під надійним захистом держави. Він залишається її громадянином і має право на життя!

На наш погляд, пенітенціарну систему Української держави має очолити саме правозахисник, який має відповідний досвід і довіру в суспільстві. Це стане практичним підтвердженням нашого європейського вибору і, дасть Бог, дозволить уникати подібних трагедій в майбутньому.