Річниця майдану.Україна святкує. Але хто від цього виграв? Точно не ми з вами.
Річниця майдану - сьогодні вже друга. Два роки пройшло, як народ України вийшов проти Януковича. Народний мирний протест швидко перейшов у війну у центрі столиці. Віктор Янукович до останнього дня мав надію домовитися із протестувальниками, але потім ганебно втік з України. Він нічого не зміг зробити, щоб запобігти свого кінця, як керівника держави.
Народ сьогодні святкує. Святкує цей день, бо вдалося подолати режим Януковича. Що вдалося почати пошук української національної ідеї, своєї ідентичности. Почати будувати свою вільну та незалежну країну - Україну. Але чого вдалося здобути за два роки постмайдану? І що ж взагалі було до того - протягом 22-ох років незалежності? Ми блукали у темряві?
Спочатку - у 1991-му році прийшов Кравчук. Хоча можна сказати, що він вже був. Радянський лідер став Українським та "незалежним". В людей були великі надії, пов'язані з майбутнім незалежної України. Люди вірили, що ми почнемо жити як у Франції і що це буде зовсім скоро. Люди вірили у це, як на сході України, так і на заході. Навіть Крим вирішив тоді залишитися у складі України - і це був великий кредит довіри!
Тоді ж почалася українізація - в усіх учбових закладах почали впроваджувати українську мову, як основну та єдину. І це викликало велику протидію в простих людей на сході. До того ж, Україна, яка не мала жодних зовнішніх боргів, раптом стала дуже бідною. Бандити на вулицях вирішували свої питання.
У той час активно почали себе проявляти націоналісти з організації "Рух". Тоді ж з'явилися націоналістичні гасла - такі як "Крим буде або українським, або безлюдним". Націоналісти тоді були дуже непопулярними. Але йшов час...
Почали закриватися заводи та інші великі підприємства. Зарплату затримували по півроку, а де-не-де й по цілому року. Важко було пережити цей час. На наступних виборах прийшов Кучма, який обіцяв дружити з Росією, і, навіть впровадити дві державних мови. Останню обіцянку він не виконав, але країна стала більш стабільною. Перерозподіл в Україні закінчився. Країна почала жити краще. Націоналістам не давали панувати.
Залишалася корупція, мафіозні стосунки, старий менталітет. Популярними ставали: Чорновіл (рух), комуністи, прогресивні соціалісти. Але Кучмізм переміг. Льоня утримував позиції досить непогано. Коли Чорновіл загинув - на поверхню став випливати Ющенко. Його вдалося, завдяки закордонним друзям зробити прем'єром, але ненадовго. Була ще шахрайка Юля, але її тримали у в'язниці, потім захід натиснув - тож її випустили.
А вже у 2004-му була помаранчова революція і після "третього туру" прийшов Ющенко. Тоді почали панувати і Юля і Порошенко і ще усякі різні люди. Розчарування у "помаранчовому майдані" прийшло дуже швидко. Ющенко почав сваритися з Тимошенко і вони ніяк не могли домовитися. Корупція збільшилася. Закони в Україні працювали усе гірше. За п'ять років людям усе це страшенно набридло і знов обрали Януковича.
І знов Кучмізм, знов стабільність та корупція, як і завжди в Україні. Менш, ніж три роки при владі і життя знов починає потрохи поліпшуватися, але Янукович бере не зовсім зрозумілий на сході та півдні напрямок на Європу, де нас ніхто не хоче і не чекає. Опозиція розпалює ненависть до влади, замість того, щоб робити щось позитивне. Янукович збирається підписати угоду про асоціацію, але усе ж таки не підписує. Каже, що треба відкласти це рішення. І тоді починається Євромайдан.
Євромайдан, який зкидує президента. Люди не захотіли вчитися на помилках і майдан знов ставить своїх людей. Ми вже їх бачили раніше на багатьох посадах в Україні, але вони не зробили нічого. Нічого для України. Під тиском майдану вдалося провести вибори, не територіях, які ще залишилися під контролем України. Обрали Порошенка, поставили Яценюка. І що ми маємо за два роки? Багато чого!!!
Майдан почався із мирного протесту, перейшовши дуже швидко у пряме протистояння із міліцією. Захоплювалася зброя, захоплювалися Обласні Держадміністрації. Потім почався сепаратизм - Львовська Область не захотіла підкорятися Києву. Міліцію на майдані били, підпалювали. Потім хтось організував розстріл людей у Києві. Організував той, кому це було вигідго. В майданівців стріляли у спину з готелю "Україна". Саме тоді Янукович втік. Він зрозумів, що у розстрілі звинуватять саме його. Така була задумка опозиції.
Ну а потім ті, хто не хотів цього майдану, хто не хотів, щоб до влади прийшли вбивці, стали захоплювати будівлі на сході вони вимагали федералізіції. Тепер усі думали, що народ має на це право. Але люди помилилися. В Одесі людей спалили, у Харкові та Дніпропетровську - заарештували, в Маріуполі розстріляли міліціонерів. Нова влада боролася за порти, за стратегічні обїєкти дуже жорстоко. Отже майданна влада усіма неправдами узяла під контроль Схід України, крім АР Крим, Донецька та Луганська.
Люди на сході тепер взагалі вже не хотіли жити в Україні, нова влада якої зробила їх неповноцінними, другим сортом. Вони хотіли розмовляти російською мовою, вони не хотіли ніякої євроінтеграції. Майдан розірвав країну... І тепер ми святкуємо річницю! Здобули. Чого ми здобули?
Збільшення корупції, розкрадання бюджету, багато людей залишилися без роботи, інфляція, збільшення тарифів, зарплатня в тих, хто ще має роботу - не зростає, а в деяких людей стає меншою. Більше половини громадян не пов'язують своє майбутнє з Україною. Ми втратили російські ринки, втратили кримські ринки. В нас не вистачає вугілля. Бандформування панують в Україні. Журналістів саджають за грати, деякі просто гинуть. Кожного тижня відбуваються теракти. Українький президент та прем'єр їздять та просять у всіх гроші та зброю. Ми всім вже набридли. Нас перестали поважати.
Єдине, що ми здобули насправді - ми образили своїх батьків та дідів, які воювали. Ми зробили УПА та Бандеру - героями. Дочекалися дефолту. Київ та Харків стали банкрутами. Ми підписали асоціацію і тепер вона запрацює з нового року, але це нам абсолютно нічого не дасть. Нам нема чого запропонувати Європі, крім обмежених позицій сільсько-господарської продукції. Але для того, щоб продавати зерно, цей документ нічого не дає.
Можна послухати звернення Порошенка та будь-яку його фразу розвернути до протилежного значення - і буде правда. Бо він тільки брехати і вміє. Він не може вам сказати просто, що жодний майдан ще не вплинув позитивно на процеси в Україні (та й в інших країнах світу). Бо кожного разу нас просто жорстоко та цинічно обманювали. І більш нічого!
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.