Раби не здатні керувати, вони лише можуть робити революції
Читати “Витязя в тигровій шкурі” можна і з голим задом.
І переповнюватися при цьому гордістю за свій народ і його культуру.
Африканські племена теж дуже горді, і шо з того?
І попробуй піди назви його дикуном, він тебе приб’є.
Але залишиться дикуном.
Більшість людей на планеті прекрасно знає що таке США, а незначна меншість, що Джорджія – це не тільки штат, а і назва малесенької країни на Кавказі.
Чого ні один дійсно свідомий патріот не створив велику фірму?
Чи не захопив для України майно в 90ті?
Чи не заробив для України мільярд доларів?
Чи не створив українську мафію?
“Свідомий” здатен створити ПриватБанк?
Помирати від куль за фанерними щитами – це звичайно героїзм.
А чого у них не було екіпірування, зброї? Шо їм заважало підготуватися? Хто їм заважав діяти продумано? Не йти під кулі, а ловити тих гадів по їх домівках?
Їхній патріотизм їм і заважав.
А допомагали їм прагматики, які зовсім іншої національності і мають свої власні, далекі від ідей українського патріотизму цілі.
Ну вигнали Януковича, а далі шо? Хтось з них, героїв, очолив народ? Де вожді? Де еліта? Де мізки? Де ГОЛОВА?
ДО БУЛАВИ ТРЕБА ГОЛОВИ.
Патріотизм і прагматизм в одній особі в нашій країні не поєднуються, це антоніми.
Бо “прагматизм” це синонім до “егоїзм”, а “патріотизм” це синонім до “альтруїзм”.
Патріоти - фантазери, анти-реалісти.
"Герої не вмирають" – патріотичнішої фрази не вигадаєш. В цьому суть “патріотизму”. Заперечення очевидного.
Реальність - це пестициди в грунті, і називай той грунт хоч “святою українською землею”, хоч “гівном” - хімічний склад не зміниться.
І тип господарювання теж.
Хоч один справді національно свідомий створив якесь потужне виробництво? Чи хоча б украв? Чи хоча б очолив?
Всі, хто може самостійно очолити якісь бізнес - це прагматики, які можуть тільки прикидуватися нац свідомими, бо їм так вигідно, так прагматично.
Результативність не має національності.
І тому мої прагматичні патріотичні знайомі — в Штатах, в Японії чи ше десь. Тому що їх прагматизм переважає їх патріотизм.
А якшо ти патріот — то ти маєш жити в Україні, і бути її частиною. Якби тут складно не було.
Жити в селі, під солом'яною стріхою, працювати на землі, їсти вареники, носити оселедець, танцювати гопака, співати пісень і колядувати.
Читати дітям українські казочки, а в неділю йти до церкви.
Якщо щось із цього списку патріот не робить, то він невимовно страждає. Наприклад, від того, що живе в місті, а не в селі.
А зараз так виходить шо більшість активних прагматиків роз'їдуться по світі і Україна — це така буде абстракція як Ізраїль був для євреїв.
Щоб шось створити СВОЄ власне — треба бути егоїстом, бути жадібним, а ті хто “люблять Україну”, вони ж альтруїсти, вони готові померти заради України, а не заробити для неї мільярд доларів.
РАБИ БУНТУЮТЬ, КЕРУВАТИ ВОНИ НЕ ЗДАТНІ.
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.