Найбільша вдячність героям – наша пам'ять і гідна поведінка щодня

Цього року ми вперше відзначили День захисника України.

Вперше за час незалежності вшановували не лише дідів і прадідів, котрі боронили нашу землю у роки другої світової війни, а й братів, чоловіків і синів, котрі воювали в наші дні і зараз протистоять російській агресії на сході України.

  Понад півтисячі ірпінчан пройшли через горнило АТО. Дванадцять з них віддали своє життя, захищаючи територіальну цілісність України: Ігор Горбенко, Олександр Давидчук, Микола Личак, Олександр Гуменюк, Сергій Шкарівський, Владислав Стрюков, Олександр Старов, В’ячеслав Кірічек, Ільгар Багіров, Олександр Єрощенко, Максим Ридзанич, Володимир Ринкун.

Вічна пам'ять героям!

  Відтепер про подвиг цих хлопців щодня нагадуватиме Алея Героїв антитерористичної операції в Ірпені, яку ми урочисто відкрили з нагоди свята і яку освятив святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України архієрей Філарет.

  Дивним чином слова Філарета про вічне життя на церемонії освячення співпали з ідеєю центральної скульптури нової алеї – дерева незламності українського духу. Воно посічене кулями, розколоте снарядом, але міцно тримає листочки. На деяких листочках написані імена загиблих героїв – як символ того, що душі не вмирають і завжди знаходяться поруч із живими на землі. На гілках серед листочків – маленькі дзвіночки, їх дзвін символізує голоси померлих душ. Відкриває алею колона пам’яті, на горі якої розташований ангел із сурмою. Від вітру він повертається у різні боки і на всі сторони світу прославляє українських патріотів. А на металевому паркані вздовж усієї алеї розміщені портрети героїв.

  Ми не маємо права забувати про хлопців, які віддали життя за нашу незалежність. Пам’ятники, меморіальні дошки, алеї мають донести наступним поколінням те, що ми пережили і переживаємо сьогодні. Але найкращою пам’яттю і найбільшою шаною героям має бути наша гідна поведінка у повсякденному житті, наше ставлення один до одного і увага до кожної сім’ї учасників АТО. Пільги на проїзд і по оплаті комунальних послуг, допомога в оздоровленні дітей і оформленні у дитячий садок – це той мінімум, який вже забезпечено в Ірпені. На порядку денному – вирішення земельних і квартирних питань, покращення загальної якості життя у місті і найголовніше – повернення довіри людей один до одного і до влади. Ми маємо це зробити, аби героїчні жертви не були марними.