Нова Поліція

Роздуми кота Мурчика про те як Нова Поліція змінить систему

Нажаль більшість подій, які зараз відбуваються у Нашій державі здоровому глузду не підвладні, тому їх можна сприймати хіба крізь призму гумору. Ось тому хотів би Вам розповісти одну історію, яку розказав мені мій кіт назвемо його просто «Мурчик». Насправді події про які він мені розповів сталися за декілька місяців до цього і тоді я не їм такого значення, але після того як «Нова Поліція» в моєму рідному місті та й зрештою по всій Україні нарешті зробила багато подвигів, таких як потятунок кошеня з під капоту автомобіля, шляхом застосування спецзасобу «Віскас» та багато інших на які я не буду акцентувати уваги, оскільки про них і так вже розказали всі ЗМІ. Молодці! Ці хлопці та дівчата дійсно заслуговують на те, щоб їм було довірено охорону громадяського порядку, нашого життя, здоров’я і зрештою спокою.

Сталося це теплим недільним ранком. Мій кіт Мурчик, як порядний городянин, вставши зранку причепурився і пішов як в нас кажуть в місто. Подорозі він зустрів двох своїх сусідів Марка та Ваську. Васька зарозуміло сидів біля колеса чорного Х-5-го (авт. BMW X5), чекаючи поки в автомобіль пустить його господар та щось про себе бурмотів, а Марко замріяно лежав на траві, як завжди намагаючись осягнути незбагненне. Марко був котом звичайнісінького вчителя літератури, який пропрацювавши 4 роки в Італій нарешті зміг повернутися на батьківщину купити собі «Ланоса», щоб працювати такстистом і хоч якось прожити і годувати сім’ї. Васька натомість був елітою нашого двору, його хазаїн не тратив марно час на якусь там вищу освіту, кандидатські роботи, а пішов працювати в міліцію. Чемно привітавшись з елітою нашого двору Мурчик запитав куди ж це Ви Василю збираетесь, на що останній в притаманній швидше його хазаїну манері гиркнув, що він не Василь а Вася. Зважаючи на те, що Мурчик був дуже інтелегентним котом він не надав цьому жодного значення, і продовжив: пане Вася на яку таку урочисту подію Ви зібрались, що у Вас хвіст аж до кінчика блищить?» На що Вася йому відповів що їдуть дивитись на як циркові пуделі, які зроблять так, що мій хазяїн зможе купити собі новий будинок, а мене годувати лише свіжою свининкою, присягу прийматимуть.

Після всього посутого Мурчик звичайно подивився на це це все дійство. Було все дуже помпезно, багатообіцяюче, але не буду на цьому зупинятись Ви і так про це все знаєте.

Прийшовши додому Мурчик, оскільки як я вже зазначав був дуже освідченим котом почав уважно читати Закон України «Про національну поліцію», оскільки Кримінальний Процесуальний Кодекс України (далі КПК) він знав набагато краще чим господар кота Васьки. Увагу його привернула стаття 23 вказаного Закону «Основні повноваження поліції». Саме завдяки системному аналізу положень цієї статті та КПК він зрозумів радість Васьки і його загадкове порівняння нових охоронців правопорядку з цирковими пуделями. Припустимо, хоче в це і майже неможливо повірити в нову «Поліцію» дійсно набрали нових, чесних, освідчених людей, яким будуть платити гідну заробітну плату і вони будуть чесно виконувати свій обов’язок. Але навіть якщо так вони не зможуть цього зробити. Все дуже просто в них немає повноважень. Вони не можуть розпочинати та проводити досудове розслідування та приймати процесуальні рішення, а це основне. Вони лише виявляють і доставляють у відділки міліції правопорушників, ну і звичайно складають адмін протоколи на тих негідників, які пиво на вулиці п’ють та багато інших не менш важливих речей. В ті самі відділки де нічого не змінилося, де працюють ті самі міліціонери, як хазяїн кота Ваські із зарплатою в середньому 2000 гривень на місяць. Напрошується логічне запитання, що буде з тими правопорушниками, яких доставить нова «Поліція». Я думаю відповідь Вам зрозуміла – кіт Васька буде їсти свіжу свинину. Єдине, що все таки може змінитися це порядок на дорогах, оскільки «дайшників» вони все таки замінили.

І на останок, як я вже писав вище всі чули про великі подвиги нової «Поліції», а хтось задумувався над тим, що під час того, як вони піарились на витягуванні жінок з маршрутки, яка попала в калюжу під час дощу в моєму рідному місті та інших «великих подвигах», в когось на іншій вулиці зривали золотий ланцюзок з шиї, приставивши ніж до горла, обкрадали чуюсь квариру, били чиїхось. Та ні що я за нісенітнецю несу, говне піар, а робота, робота потім.