Дидактичні орієнтири в методичній системі вчителя географії

Повідомлення на вебінарі Інституту педагогіки НАПН України (Київ, серпень 2015 року)

Доброго дня, вельмишановні колеги!

Я – Ольга Кравчук – кандидат педагогічних наук, дидакт і методист, член Українського географічного товариства.

Основний напрям моєї наукової роботи (на сьогодні) як старшого наукового співробітника відділу навчання географії та економіки пов’язаний з питаннями методичного забезпечення курсу «Географія України» та розвитку методичної грамотності вчителів географії.

На нашій зустрічі я хочу підняти питання роботи вчителя з дидактичними орієнтирами. Особливо воно актуальне для двох категорій учителів:

по-перше – для тих, хто тільки починає свій педагогічний шлях: у Вас за плечима багато теорії, але досвіду застосування всіх знань у реальному навчально-виховному процесі ще замало;

по-друге – для тих, хто вже відчуває в собі сили майстра і навіть «чаклуна»-методиста, але не стоїть на досягнутому рівні, намагається використовувати нові ідеї у своїй методичній системі: іноді Ви помічаєте, що «чужі» методичні інструменти «не працюють» у Вашій методичній системі, призводять до зниження ефективності навчання.

На слайді Ви бачите часто вживані в методичній літературі, матеріалах педагогічних і психологічних науково-практичних конференцій,  текстах різноманітних звітів про роботу методичних об’єднань вчителів географії та економіки, творчих лабораторій, у статтях про педагогічний досвід дидактичні орієнтири та терміни:

 особистісно-зорієнтоване навчання;

 діяльнісний (системно-діяльнісний) підхід;

 проблемне навчання;

 краєзнавчий підхід;

  диференційоване навчання;

 індивідуалізація навчання

  та інші.

Різними кольорами вони написані у зв’язку з тим, що свій час вони стали вагомим внеском у розвиток вітчизняної педагогіки, підґрунтям для створення альтернативних дидактичних систем, які були ефективнішими за традиційну (масову), та є скарбницею ідей для урізноманітнення методичної роботи вчителя і розвитку його фахової творчості.

Але, нажаль, у багатьох випадках ідеї залишилися на папері, а ключові слова як прапори модних трендів в педагогіці пішли мандрувати…

 І створюється ситуація:

дидактичних орієнтирів досить багато, але реально методичної підтримки і системного просування їх у практику навчання не існує (яскравий приклад: О. М. Топузов та його вихованці розробили систему проблемного навчання географії, а курсів підвищення кваліфікації вчителів географії саме з цього питання не існує ?чомусь країна не може профінансувати? – а на практиці не кожен учитель може відрізнити проблемне запитання від звичайного, репродуктивного за змістом завдання);

випускник вищого навчального закладу не є прихильником певної методичної системи, тому що його навчали всього, йому подобається все і разом, що на практиці не працює РАЗОМ;

заслужений методист вже має свій гарно працюючий педагогічний механізм, але потреба в оновлені й привабливість результатів інших колег його спонукають до використання окремих методичних елементів, і тут надзвичайно важливо щоб цей методичний елемент не зруйнував те позитивне що вже існує;

кожному – і вчителю з великим стажем, і вчителю з мінімальним стажем – необхідно витратити час на вивчення теорії питання, необхідно розібратися у собі, відповісти на багато запитань… Серед яких:

?Чи підходить така філософія навчання мені?

?Чи можу я так працювати? ?Що я маю змінити в своїй поведінці щоб реалізувати пропоновану дидактичну систему?

?Чи вистачить мені енергії застосувати безперечно геніальну ідею (як приклад) індивідуалізації навчання?

?Наскільки мої учні готові до групової роботи на уроці?

Таких запитань дуже багато… Зміст їх стосуватиметься різних рівнів організації та етапів педагогічного процесу: філософія навчання – зміст навчання – діяльність вчителя – діяльність учнів – форми і методи роботи на уроці – оцінка результатів навчання тощо.

         З методичної сторони найважливішим, на мій погляд, є визначення методичної цінності та доцільності ідеї, яку ми намагаєтеся опанувати і втілити у власній методичній системі.

         Тут виникає асоціація зі СВІТАНКОМ. Ще ніч, темрявою покриті всі красоти краєвидів, але перші сонячні промені потроху наповнюють картину кольорами, з’являється об’єм, окреслюється горизонт, відчуття простору… Космічна всеосяжна темрява відступає…

 Кожен учитель, аналізуючи свої уміння і досягнення може визначити проблемні моменти у власній методичній системі. Із цього треба починати!

Наприклад, молодому вчителю складно тримати увагу класу – один опановує практику авторитарного вчителювання, а інший шукає інструмент для заохочення учнів до якісної роботи на уроці, до співпраці у навчанні. Часто на семінарах зустрічаються вчителі з активною життєвою позицією, надзвичайно енергійні колеги, які стверджують що у їхніх руках будь-який метод навчання є вдалим. Потім виявляється що вчитель – надзвичайно творча людина, майстер-актор біля дошки, викладається на 1000 відсотків, а учні не відповідають активністю, вони із задоволенням спостерігають за вчителем, але самі надзвичайно пасивні. Тут вже необхідно знайти не просто методичний інструмент – тут необхідно визначитися з принципами організації навчальної взаємодії, а далі вже налаштовувати свою методичну систему.

Під час проведення експериментально-дослідної роботи на базі навчальних закладів виявилося що задля апробації та впровадження певних методичних ідей необхідно спочатку узгодити методологічні позиції. Тобто: хто є вчитель? на що він має право? чого прагнемо у експериментальній роботі? …

Ми з вчителями-експериментаторами в першу чергу орієнтуємося на пошук таких методів і засобів навчання, які забезпечують діяльнісний розвиток учня в навчально-виховному процесі. Ми також виходимо з того, що вчитель є людинознавцем. А, отже, концептуально важливим є дотримання всіма відомих, але надзвичайно важливих принципів – ми їх назвали «Правила вчителя-людинознавця (вчителя-експериментатора)»:

принцип-гасло: «Не нашкодь!»;

людинознавець має виступати суб’єктом власної професійної діяльності (принцип суб’єктності професійної діяльності);

відсутність дрібниць;

забезпечення прав людини, рівноправність вчителя і учня (дослідника і досліджуваних);

максимальна індивідуалізація дослідження (тут і вивчення і врахування соціокультурних умов життя);

спрямованість на розвиток особистості у навчально-виховному процесі.

Аналіз власної методичної системи визначає основні напрями відборі нових методичних інструментів.

 Отже, на слайді Ви бачите дві основні рекомендації щодо введення у свій методичний арсенал нових методичних інструментів:

1) вибудувати власну методичну систему по рівнях (від загального до конкретного) – наприклад, через призму правил вчителя-людинознавця або у полі особистісно-зорієнтованої парадигми навчання, яка на наш погляд, найбільше відповідає окресленому напряму;

2) методичний інструмент обирати і вводити у власну методичну систему тільки на основі доцільності та ефективності.

 Прикладом керування другим правилом є результат, який висвітлено на цьому слайді.

Аналізуючи пізнавальні проблеми учнів на уроках географії ми найбільшу увагу звертаємо на моменти, які об’єднують більшість опитаних. На сьогодні це – нерозвиненість наукового словника учнів та погане володіння картографічною мовою.

Тому ми дійшли такої спільної думки, що доцільним є формування змісту навчання на уроках географії враховуючи такі принципи:

1) використання зрозумілого для учнів нормативного людського тезаурусу, який допоможе розвивати сприйняття, увагу, мислення і уяву (за В. С. Мухіною, 2006 р.) –  необхідно зауважити, що незрозумілим і недоступним тезаурус стає тоді, коли вчитель сам не є носієм змісту того, що виголошує, у інших випадках вчитель шукає і знаходить засоби пояснення і впровадження нормативної наукової лексики у навчально-виховний процес;

2) цілеспрямований розвиток наукового мовлення учня – активізація природничо-наукового словника;

3) розрізнення процесів розуміння і запам’ятовування (за Л. Н. Алєксєєвою);

4) діалогічності та дискусійності;

5) софійності (орієнтування на філософське осмислення процесу взаємодії, пізнання, дослідження, розуміння тощо).

Тобто цей шлях, на нашу спільну фахову думку, є доцільним для розвитку методичної системи навчання географії, але залишається обов’язковим і врахування вже сталих (класичних) принципів.

І наприкінці повідомлення хочу звернути нашу увагу на ситуацію, в якій ми опинилися.

За часів новітньої історії незалежної України (від 24 серпня 1991 р. по теперішній час) в освітньому просторі відбулося декілька реформ загальнодержавного масштабу, серед них: розширення варіативного змісту  навчання, прийняття європейських стандартів як базових для  розбудови української системи освіти, профілізація навчання у старшій школі тощо.

Жодна з них не пройшла повного циклу розроблення, впровадження і суспільно-наукової рефлексії. Знаковою подією для аналізу змісту і цілей педагогічних реформ та умов педагогічної діяльності стало скорочення терміну і змісту навчання у 2011 – 2012 навчальному році у зв’язку з футбольним чемпіонатом «Євро-2012» (див.  повідомлення на сайті «Ліга»: http://korrespondent.net/url.hnd?url=http://smi.liga.net/actual/2011-06-06/981835-evro_2012_uvelichit_kanikuly.htm).

Дана деструктивна ситуація психологічної нестабільності та соціальної дезорієнтації, а сьогодні ситуація ще погіршилася у зв’язку з війною на сході нашої країни, забирає життєві сили нації і постійно тримає у напруженні майже чверть населення країни – це біля 515 тис. учителів, 4 млн. 299 тис. учнів і щонайменше 7  млн. осіб, залучених до виховання підростаючого покоління (див. сайт «Освіта в Україні та закордоном»: http://korrespondent.net/url.hnd?url=http://osvita.ua/school/news/14716).

Ми чекаємо на зміни, на відродження.

Вчитель, як інтелектуальний лідер громади, має стати рушійною силою та фундатором визначення освітніх потреб і ресурсів розвитку місцевих громад.

Дякую всім за увагу! Дякую технічному персоналу за підтримку цієї трансляції! Дякую колегам-вчителям за бажання відповідально і творчо працювати задля розбудови нашої неньки – України!

Усі запитання, зауваження і пропозиції прошу надсилати на електронну скриньку: kravchuk-olga@rambler.ru

Обов’язково  всім дам відповідь.