КОМУ ВИГІДНО ЗНИЩИТИ БЛАГОДІЙНІ ОРГАНІЗАЦІЇ?

За останній рік в Україні значно посилився волонтерський рух. Це і не дивно, адже Революція гідності, анексія Криму і війна на сході внесла свої корективи в розвиток країни та суспільства. На фоні такої ситуації в країні почали створюватись громадські об’єднання та благодійні організації для допомоги бійцям, біженцям, інвалідам, сиротам... Саме таким організаціям по всій країні вдалося створити надійний фундамент для безперебійної та ефективної роботи в сфері благодійництва. Завдяки сумлінній праці та щирому бажанню допомогти, волонтери навчилися будувати відносини з центральними органами державної влади й місцевими органами самоврядування, налагоджувати зв’язки з провідними міжнародними експертами і донорами. І це лише частина їхньої діяльності, бо більшість громадських та благодійних фондів формують нове покоління - засновують відкриті університети, проводять лекції з експертами по всій країні, створюють сайти для консультацій із питань самоврядування и т.д. На сьогодні волонтери стали справжнім рушієм

КОМУ ВИГІДНО ЗНИЩИТИ БЛАГОДІЙНІ ОРГАНІЗАЦІЇ?

         За останній рік в Україні значно посилився волонтерський рух. Це і не дивно, адже Революція гідності, анексія Криму і війна на сході внесла свої корективи в розвиток країни та суспільства. На фоні такої ситуації в країні почали створюватись громадські об’єднання та благодійні  організації для допомоги бійцям, біженцям, інвалідам, сиротам... Саме таким організаціям по всій країні вдалося створити надійний фундамент для безперебійної та ефективної роботи в сфері благодійництва. Завдяки сумлінній праці та щирому бажанню допомогти, волонтери навчилися будувати відносини  з центральними органами державної влади й місцевими органами самоврядування,  налагоджувати зв’язки з провідними  міжнародними експертами і донорами.  І це лише частина їхньої діяльності, бо більшість громадських та благодійних фондів формують нове покоління - засновують відкриті університети, проводять лекції з експертами по всій країні, створюють сайти для консультацій із питань самоврядування и т.д. На сьогодні волонтери стали справжнім рушієм змін, на ентузіазмі яких розпочався розвиток країни.

Звісно, не усім до вподоби такий масштабний волонтерський рух, який окрім надання допомоги усім потребуючим, займається і просвітницькою діяльністю. Тому, мабуть, є люди, які не зацікавлені в існуванні нових благодійників, які прагнуть очорнити репутацію вже існуючих благочинних фондів. Вони намагаються робити це, розповсюджуючи неправдиву інформацію про начебто недобросовісну роботу волонтерів, використовуючи різні ресурси, як друковані, так і електронні ЗМІ. Таким чином, поки одні намагаються побудувати нову європейську країну, інші роблять усе, щоб знищити усі зародки демократичних ініціатив. 

         Так, нещодавно я наштовхнувся на інформацію, яка одразу привернула мою увагу. Одразу на кількох інтернет-ресурсах були розміщені негативні відгуки в коментарях про один і той самий благодійний фонд «Небайдужі серця».  Коментарі ці здалися дуже дивними. Усі звинувачення в шахрайстві на різних сайтах були однакові, наче написані під копірку одним автором.

Найбільше здивувало, що  деякі веб-видання теж виклали ці  дані (тільки переклали на російську мову), при цьому навіть підписались під публікацією. Це більше було схоже на проплачені матеріали, адже все оберталось навколо одних і тих самих «фактів».  

Відомо, що подібні «заказухи» коштують недешево, все залежить від статусу видань та популярності чи резонансності теми. Але питання навіть не в розцінках, а в тому кому стало вигідно поливати брудом саме благодійний фонд «Небайдужі серця». Що це – помста недоброзичливців чи відкрита дискредитація благодійників?

Щоб розібратись в намірах працівників  благодійного фонду «Небайдужі серця», я вирішую влаштуватись до них на роботу в якості волонтера, і зсередини вивчити їх діяльність.

Спочатку я зателефонував за номером телефону, який вказаний на їхньому сайті. Слухавку взяла молода дівчина і запросила мене в офіс за адресою: вул. Руденка,6а. Це звичайна багатоповерхівка радянської забудови. Зайшовши всередину, піднімаюсь  ліфтом на 6 поверх.

На порозі приміщення мене зустріла волонтерка Вікторія, яка  відразу почала розповідати про фонд і те, чим саме мені доведеться займатися.  Відразу попередила, що вони усі працюють на безоплатній основі. Займаються цією діяльності такі люди, які готові працювати на благо інших і не чекати за це винагороди. До того ж,  серед волонтерів багато студентів – психологів, соціальних працівників, менеджерів організацій. Працюючи тут, вони отримують безцінний досвід спілкування та налагодження контактів з державними та недержавними інституціями.

У свою чергу Вікторія розпитала мене про мій попередній досвід, чи є у мене навички ділового спілкування (знання телефонного етикету), наскільки я відповідальний та уважний. Якщо мені бракує якихось навичок, то Вікторія радить почитати відповідну літературу, а саме про вміння правильно спілкувати з людьми. 

Так розпочався мій робочий день в «Небайдужих серцях».

Ще ранок, а офіс вже гудить як вулик. Кілька десятків волонтерів працюють в чотирьох кімнатах. Їх завдання – телефонувати небайдужим людям з пропозицією допомогти тим, хто цього потребує.

То ж, приступаючи до виконання своїх обов’язків, я уважно спостерігаю за іншими, за їхніми словами і діями. Волонтери спокійно телефонують і, представившись, докладно повідомляють, на що конкретно вони збирають кошти.

Усі зроблені дзвінки я фіксував в своєму блокноті - з ким я спілкувався, хто погодився допомогти. Ми з волонтерами збирали кошти на демісезонні берці для батальйону «Святая Марія».

Під час обіду вдалося ближче познайомитися з волонтерами фонду. Деякі з них вже не один місяць займаються доброчинністю. Так, наприклад, Віталій  розповів мені, що спочатку фонд допомагав здебільшого дітям-інвалідам та сиротам. А вже пізніше, коли розпочалася війна на сході країни, почали співпрацювати з добровольчими батальйонами. Зараз же вони простягають руку допомоги усім, хто до них звертається.

Окрім грошей, «Небайдужі серця» збирають продукти, медикаменти, обладнання, обмундирування. «Небайдужі серця» приймають будь-яку допомогу.

Усі звернення та історії хвороб  від батьків, директорів дитячих будинків та добровольчих батальйонів волонтери складають в окремі папки. Окрім того, молодь збирає усі чеки по зробленим закупкам, зі звітністю тут дуже суворо. Усі документи мають бути належно оформлені і зібрані згідно законодавства та нормативних документів.

Ввічливе ставлення молоді та допомога під час моєї роботи тільки підтвердила, що це справжня дружня команда, які об’єдналися заради доброї справи.

Так добіг кінця мій робочий день.

Але на цьому знайомство з фондом не закінчилось. Діставши деякі номери телефонів тих, кому фонд допомагав чи з ким співпрацював, телефоную їм.

Відразу відповіла директор Прилуцького дитячого будинку інтернатного типу Світлана Гусенко: «Справді, Благодійний фонд «Небайдужі серця» дуже допоміг нашому закладу, надавши такі необхідні нам дитячі меблі. Дуже вдячні їм за це».

Вдалося зв’язатися з Лією Спірочкіною, мамою маленького Давида, якому поставили діагноз «ДЦП, спастична диплегія». Вона розповіла: «Так, дійсно, «Небайдужі серця» допоміг зібрати необхідну суму на лікування мого синочка в Трускавці. Ми маємо кожні півроку проходити реабілітаційний курс, а де взяти гроші? Зараз усе подорожчало. Тому ми змушені були звернутися до всіх небайдужих. Благодійна організація  «Небайдужі серця» допомогла нам зібрати всю суму. Навіть не знаю, де б ми дістали такі гроші».

Окрім установ, таких як дитячі будинки, благочинна організація допомагає і окремим особам, які в скрутний період свого життя звернулись до неї по допомогу. Віктор Іванович розповів: «У мене були зламані обидві руки,  потрібно було робити дві операції, які дуже дорого коштували, а грошей у мене не було. Дізнавшись про фонд, я звернувся до нього по допомогу, і  «Небайдужі серця» відгукнулись. Оплатили усі ліки по чекам, а також надали штифти, завдяки чому лікарі змогли провести дві операції. Добре, що в Україні є такі організації, які справді допомагають».

Часом навіть з ризиком для свого життя, волонтери їдуть на передову, щоб  вручити особисто в руки  інвентар чи продукти хлопцям з добровольчих батальйонів. Благодійна організація взяла під опіку батальйон «Торнадо», бійці якого не раз зверталися до фонду з проханням привезти спорядження та  інші потрібні речі, яких не вистачає в зоні АТО. Заступник начальника бойового підрозділу «Торнадо» розповів мені: «Благодійний фонд «Небайдужі серця» постійно допомагає нам. Ми  ретельно фіксуємо нашу співпрацю, тому, якщо я навіть про щось забув, можу підняти документацію і доповісти. Ось, наприклад, документи про надання нам екіпіровки, постільної білизни, балаклав, рукавиць, шкарпеток… Тобто усього, що ми у них просили».

Дослідивши діяльність Благодійного фонду «Небайдужі серця», нічого неправомірного в її роботі я не побачив. Волонтери збирають потрібні ресурси для дітей, інтернатів, бійців. Усі зібрані кошти надходять за призначенням, ніяких темних схем. Більше того,  наявні усі документи про те, з ким саме вони співпрацюють. Кожний охочий може прийти і переконатися в сумлінній праці благочинного фонду. Незрозуміло, навіщо комусь розповсюджувати неправдиву інформацію про «Небайдужі серця»? Можливо, це якась акція по дискредитації всіх благодійних організацій та волонтерського руху в Україні? Адже дехто, м’яко кажучи, не в захваті від вміння інших самоорганізуватись в справді дієву силу, від спроб людей боротися до кінця в розбудові чесної демократичної держави. Саме тому, і я переконався в цьому, варто перевіряти кожну інформацію, яка потрапляє на очі,  щоб, як кажуть, разом з водою не виплеснути  й немовля.

Дмитро Куляш