Думки вголос

Що означає бути патріотом?

Сьогодні на вулицях міста тільки й чутно:”Ми всі повинні бути патріотами! Лише патріотизм зможе об’єднати весь народ в єдине ціле!” Та постають питання:” А чи всі ці люди дійсно пропускають крізь себе дух патріотизму, чи взагалі розуміють, що означає цей вислів ”бути патріотом”? А можливо, вони є лише сторонніми спостерігачами?...”

На мою думку, навіть не варто звертатися до тлумачного словника, щоб з’ясувати термін “патріотизм”. Адже його не можна поставити в певні рамки, обмежити чимось конкретним. Я переконаний, що це досить глибоке поняття. З одного боку, не можна виразити словами всієї його повноти, так як це щирий, бурхливий вияв всеохоплюючої любові до свого народу, до своєї держави. І він є дійсно чистим та відкритим, адже якщо вдуматись, то ніяких корисливих причин ця любов не має. Вона просто хлеще зсередини людської душі, з глибини підсвідомості.

Але з іншої сторони, патріотизм можна охарактеризувати як піднесення морального духу людини, готовності віддати все за волю та злагоду своєї країни так, як це проголошується в гімні:” …Душу й тіло ми положим за нашу свободу…”

Проте повертаючись до сьогодення, коли наша ненька Україна переживає не найкращі часи, постає ще одне досить важливе запитання:” Патріотизм сьогодні являє собою ось той щирий прояв безмежної та безкорисливої любові до Батьківщини, готовність в будь-яку секунду стати вірним її захисником, про що говорилося вище, чи просто сучасною тенденцією – модою? ”

На жаль, я помітив, що деякі люди навіть гадки не мають про істинне значення патріотизму. Вони називають себе ревними патріотами України, проголошують це всюди і всім. А коли запитуєш їх про те, що ж, на їхню думку, значить бути патріотом, то нерідко можна почути, що це явище сприймається, як звичайний процес: одягнути вишиванку, взяти прапорці та при нагоді говорити про те, настільки ж сильно ці люди обожнюють Україну…

Схаменіться! Це ж зовсім не те! Це має проявлятися не лише словами, а ділом. Серед нас, мільйонів жителів України, існують одиниці тих справжніх героїв, і я переконаний, що майже всі вони зараз в зоні АТО… Я не можу не згадати миколаївського десантника снайпера 79 аеромобільної бригади Павла Чорого, який у бою з сепаратистами виявив героїзм і, незважаючи на втрату ока у перестрілці, вів далі успішний вогонь по ворогу, а також зумів витягнути з розбитої автівки чотирьох своїх товаришів та супроводжував по дорозі в шпиталь, де він і сам втратив свідомість. Навіки в пам’яті українського народу закарбовано ім’я підполковника, командира першого аеромобільно-десантного батальйону 95 аеромобільної бригади Тараса Сенюка, який ціною власного життя врятував свій підрозділ, що потрапив у засідку. Завжди світла пам’ять буде героям України Сергію Кульчицькому, Костянтину Могилку, Ігору Момоту, Армену Нікогосяну, полковнику Мамчуру та багатьом іншим учасникам бойових дій у зоні антитерористичної операції на Донбасі.

Так, ось саме їх можна без сумніву назвати щирими патріотами, людей, що доводили і доводять свою любов і відданість рідній державі не пустими балачками, що виникли на підставі процесу ” модної течії - патріотизму”, а своєю кров’ю, своїм життям! І я впевнений, що в жодного не повернеться язик сказати інакше.

Я вважаю, що тепер зрозумілим є те, що патріотизм – це величезна відповідальність, це щира душа та відвага, готовність боротися до останньої каплі крові за честь і волю Батьківщини, на прикладі наших бійців АТО. Згадуючи генія, героя, неперевершеного українського поета Тараса Шевченка, відразу ж на думку приходять його слова, закарбовані в поемі ”Сон”:

Я так її, я так люблю

Мою Україну убогу,

Що проклену святого бога,

За неї душу погублю!  

А чи не в цих словах лежить вся суть цього немудрого слова ”патріотизм”, яку ми й намагаємося віднайти?... Та безперечно, що в них! Великий Кобзар ще майже два століття тому зумів чотирма рядочками розтлумачити суспільству, що насправді означає бути патріотом своєї рідної землі.

Отже, закінчуючи свої роздуми, хотілося б від свого імені, командира 116-ж навчальної групи Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка та від імені курсантів, закликати всіх щиро та віддано любити свою державу, не дати жодному кривднику сплюндрувати честь та гідність неньки України, рідної землі талановитих, відважних людей, всесвітньо відомих полководців, учених та поетів. І враховуючи стан сьогодення, я вважаю, що найкраще це робити, слідуючи прикладу наших воїнів. А хлопцям, що знаходяться зараз в гарячих точках, хочеться сказати лише одне: Борітеся – поборете! І знайте, що вам підростає гідна підтримка, яка загартовується вашим моральним духом та відвагою.

Слава Україні! Героям слава!