Злочин і покарання. Жертва і кат. Міра і невідворотність. Правосуддя. Правда. Закон. Нарешті – справедливість. Слова. Слова. Слова... |рус.|
Кожен розуміє справедливість по-своєму. Водночас, для багатьох поняття справедливості є основою їхнього світосприйняття – мірилом добра і зла. Відчуття справедливості і несправедливості закладені у саму природу людини.
Може варто зняти рожеві окуляри і подивитися справедливості прямо в очі. Не відводячи погляду спробувати роздивитися її – справедливість. Аби зрозуміти, чого ми насправді хочемо, як це може бути та чи мусить бути саме так.
§ 1301. Усі підприємства введені в експлуатацію до 1 грудня 1991 року, а затим прихватизовані, підлягають націоналізації...
§ 1303. Усі прихватизатори, за увесь час діяльності цих підприємств, від часу прихватизації, мають бути притягнуті до кримінальної відповідальності та покарані на смерть...
§ 1305. У разі відшкодування збитків завданих Українському Народові (у повній мірі), смертний вирок може бути замінений довічним ув'язненням із правом перегляду вироку через одинадцять років...
§ 1306. У разі спротиву правосуддю – смерть...
§ 1307. Усі, хто чинить перешкоди правосуддю мають бути покарані на смерть...
§ 1308. У разі ухиляння від правосуддя, обвинувачені визнаються винними, оголошуються поза законом та засуджуються на смерть...
§ 1309. Відшкодування збитків, у такому випадку, покладається на їхніх родичів, зокрема, на членів сімей засуджених...
§ 1311. У разі відшкодування збитків члени сімей засуджених можуть бути звільнені від кримінальної відповідальності...
§ 1312. У разі неможливості відшкодування збитків – довічна каторга...
§ 1313. У разі саботажу правосуддя – смерть...
Так справедливо? Ми цього хочемо? Ми готові до такої справедливості? Якщо ні, тоді як інакше? Як інакше жити? Чого прагнути? На що сподіватися? У що вірити? Чому учитися самим і чому учити наших дітей? Без Закону. Без Правди. Без Совісті... У злиднях брехні, зневіри, марнославства...
Кожен новий день Майдану 2004 року починався і закінчувався молитвою. У перший же день Майдану 2010 підприємці прокляли «цю владу». На заклик одного із виступаючих, багатотисячний мітинг тричі повторив: «проклинаємо, проклинаємо, проклинаємо».
На 20-му році незалежності влада в Україні була тричі проклята – піддана народній анафемі. Легко, в єдиному пориві, у гніві та обуренні: «проклинаємо, проклинаємо, проклинаємо».
Безкарність примножує зло. І хто творить зло, отримує удесятеро. Злодійства нового українського «панства», прокльони людей, всепоглинаюча прірва ненависті, заздрість, зневага, страх… Так і живемо, у коловороті зла біду наживаємо: злодюжимо, злостивимо…