В чому НАСПРАВДІ обвинувачують Юлію Тимошенко.

Як вбачається з постанови про прітягнення в якості обвинуваченого від 20.01.2012 року (текст дивись тут http://www.pravda.com.ua/articles/2012/04/20/6963082/), Юлії Тимошенко пред’явлено обвинувачення яке містить п’ять епізодів, які слідство визначає як кримінально-карні. Чотири епізоди стосуються  роботи ПФК «ЄЕСУ» в той період коли Юлія Тимошенко не працювала в корпорації. Зокрема, мова йде про 1997-1999 роки. Тимошенко Ю.В. не працювала в Корпорації з 01.01.1997 року і була народним депутатом України. 

Зазначені «обвинувачення» є спробою криміналізувати нормальну поточну діяльність підприємства та «приліпити» (без будь-яких доказів) до цієї діяльності Юлію Тимошенко, яка в цей момент уже не мала до підприємства жодного відношення.

Додатково наголошую, що всі ці справи були закриті за погодженням з Генеральним прокурором України у січні 2005 року (частина із них ДО інаугурації Ющенка- тексти можна подивитись тут http://www.pravda.com.ua/articles/2012/04/20/6963077/). 

При цьому законність такого закриття була перевірена різними судовими інстанціями, в тому числі і Верховним Судом України. В своїх ухвалах від 11.11.2005 р. (в цей момент Юлія Тимошенко НЕ була Прем”єр-міністром- звільнена з цієї посаді Указом Ющенка 07.09.2005 року, а ВСУ НЕ очолював Онопенко (його обрали восени 2006), а очолював Маляренко В.Т.) Верховний Суд чітко зазначив, що всі ці справи відносно Юлії Тимошенко та інших були законно та обгрутновано закриті компетентними та уповноваженими на це органами та особами відповідно до п.2 ст. 6 КПК України за відсутністю в діях Юлії Тимошенко та інших складу злочину. Це рішення приймалось на спільному засіданні кримінальної палати та військової колегії Верховного Суду України в складі 46 суддів. При цьому справи щодо інших осіб (Шаго, Болюра, Сокольчинко, Тимошенко Г.О., Тимошенко О.Г.) також були закриті різними судами за відсутності в їх діях складу злочину. Сьогодні (майже через 7 років) робиться спроба переглянути ці судові рішення за так званими нововиявленими обставинами. Зрозуміло, що ніяких нововиявлених обставин не має і не може бути. Звичайно, що тотально контрольована владою судова система сьогодні стоїть в позі "чого бажаєте".

              При цьому, Генеральний прокурор Пшонка 20.10.2011р., по суті відновив провадження в цих справах, проігнорувавши всі судові рішення, не маючи будь-яких додаткових підстав та, відповідно, незаконно.

 

Звертаю увагу, що в постанові про закриття кримінальної справи від 28.01.2005р. (нагадаю, що вона санкціонована Генеральним прокурором Україні ОСОБИСТО) чітко зазначено, що слідство не має жодних доказів по жодному епізоду обвинувачення.

 

При цьому з 01.01.1997 року Тимошенко Ю.В. звільнена з посади Президента Корпорації ЄЕСУ в зв”язку із обранням народним депутатом України. Після цього вона НЕ ПРАЦЮВАЛА в Корпорації. Це

НЕ ЗАПЕРЕЧУЄТЬСЯ слідством.

 В 4 із 5 звинувачень мова йде про “заволодіння” або про “замах на заволодіння”, при цьому мова йде про дії на користь КОРПОРАЦІЇ, а не на користь  Тимошенко Ю.В. І при цьому Юлія Тимошенко на цей момент УЖЕ НЕ БУЛА посадовою особою Корпорації.

 

 

 Декілька слів про кожне з обвинувачень.

 

1.            Організація заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах.

Слідчий вважає злочином наступні дії: легітимний керівник та бухгалтер протягом 1997 року склали і підписали від імені ПФК «ЄЕСУ» низку декларацій про відшкодування на користь корпорації податку на додану вартість. Після всіх необхідних процедур та перевірок, які були проведені всіма компетентними органами (податкова, митниця, НБУ, Мінекономіки) Корпорації було відшкодовано 14 мин. грн. Частина цього ПДВ була відшкодована аж через 2 роки (в 1999 році). Ні на момент подання декларації, ні на момент відшкодування ПДВ, Юлія Тимошенко ( майже РІК і ТРИ роки відповідно) НЕ працювала в Корпорації.  

Хочу нагадати, що в цей період податкову очолював М.Я. Азаров, який завжди був заклятим ворогом Юлії Тимошенко і тому, якби у податкових органів була хоча б мінімальна можливість не відшкодовувати це ПДВ в зв’язку з його, нібито, незаконністю, то таке ПДВ не було б відшкодовано корпорації.

При цьому, слідчий зазначає, що, нібито бухгалтери діяли за УСНОЮ вказівкою Ю. Тимошенко. В матеріалах справи ВІДСУТНІ протоколи допиту цих бухгалтерів. При цьому є їх письмові заяви про те, що вони діяли в законний спосіб та не отримували вказівок від Юлії Тимошенко при складанні ними документів бухгалтерської звітності.

Таке обвинувачення є абсурдним за своєю природою і може стосуватися будь-якого підприємця в Україні.

 Рішення про відшкодування ПДВ приймала не Корпорація і тим більше не Тимошенко, а органи податкової служби. Якщо погодитись з абсурдною логікою слідства, то незрозумілим залишається питання, чому слідство не говорить про надмірно сплачений податок на прибуток корпорацією «ЄЕСУ» в період 1997-1999 років, чому слідство не говорить про притягнення до відповідальності “співучасників злочину”, зокрема всіх осіб (включаючи М.Я. Азарова), які проводили перевірку відшкодування цього ПДВ та приймали рішення про його відшкодування?

 

2.Щодо другого епізоду обвинувачення можна зазначити наступне: воно є іще більш абсурдним, ніж перше.

 Слідчий кваліфікує його як «Організація ЗАМАХУ на заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах».

В 1997 році (коли Ю.Тимошенко уже  НЕ працювала в корпорації «ЄЕСУ», а була народним депутатом України) легітимний керівник та бухгалтер склали і підписали від імені ПФК «ЄЕСУ» низку декларацій про відшкодування на користь корпорації податку на додану вартість. Після всіх необхідних процедур та перевірок, ПДВ НЕ БУЛО відшкодовано. Ось і весь склад злочину. А Ю.Тимошенко знов «надавала усні вказівки бухгалтеру». При цьому, і Тимошенко, і бухгалтер це спростовують.

За такою логікою в тюрму потрібно саджати всіх підприємців, які працювали в великих компаніях, які просили та так і не отримали податку на додану вартість. За такою логікою в тюрму можна посадити будь-кого, сказавши (без будь-яких доказів), що він (вона) навіть не працюючи в компанії надавали усні вказівки бухгалтеру та/чи директору. !!!!!!!!!!!

 

3. Організація ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах, за попередньою змовою групою осіб

Дане обвинувачення аналогічне обвинуваченню першому, різниця лише в тому, що сума підтвердженого контролюючими органами ПДВ у розмірі 4,7 млн.грн. не відшкодовувалась ЄЕСУ на його розрахункові рахунки, а була проведена у вигляді взаємозаліку між контролюючим органом (податковою) та платником (ЄЕСУ) шляхом зменшення суми ПДВ, яка підлягала сплаті до бюджету (ст.14 Постанови).

При цьому по-суті проводиться ДВА РІВНІ перевірок та приймаються ДВА рівні рішень органів ДПС: а) про правомірність відшкодування ПДВ та б) про проведення заліку.

Рішення про проведення заліків приймалось органами податкової служби, а не Корпорацією. Рішення приймались після численних перевірок.

При цьому, про наслідки проведеного взаємозаліку органи державної податкової служби щомісячно повідомляють відповідні фінансові органи та органи державного казначейства, які, в свою чергу, - свої вищестоячі органи (Лист Міністерства фінансів України №09-07-20-70-1508 від 17.09.1996).

Таким чином, окрім виникнення права в ЄЕСУ на відшкодування ПДВ, яке підтвердилось численними перевірками контролюючих органів, сама процедура взаємозаліку проходила свій багаторівневий контроль в системі органів ДПС.

А Ю.Тимошенко, яка була народним депутатом, знову “надавала усні вказівки”, які ніхто не підтверджує.

 

Прі цьому протягом 1997-1999 років, Корпорація “ЄЕСУ” пройшла більше ніж 50 перевірок, за результатами яких до корпорації НЕ БУЛО ПИТАНЬ      щодо цього ПДВ.

 

4. Ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах

Слідчі вважають особистимі доходами Юлії Тимошенко витрати, які несла компанія Somolli Enterprises LTD по відрядженням. Зокрема проживання в готелі, витрати на харчування, представницькі витрати тощо. При цьому слідство навіть не хоче робити спробу з”ясувати, а чи споживала Юлія Тимошенко результати цих витрат. Слідству “достатньо” того факту, що ніби то частина цих витрат здійснена з КОРПОРАТИВНОЇ кредитної карки, відповідальною за яку була Юлія Тимошенко. З цього приводу відразу необхідно зазначити, що факт так званого ухилення від сплати прибуткового податку Тимошенко Ю.В в 1997-1999 роках вже неодноразово перевірявся правоохоронними органами. В результаті 28.01.2005 року була винесена постанова, погоджена Генеральним прокурором України Піскуном С.М. про закриття кримінальної справи за відсутністю у діях Тимошенко Ю.В. складу злочину.

У вказаній постанові (ст.3) безпосередньо зазначено, що «під час досудового слідства не підтвердилися епізоди обвинувачення Тимошенко Ю.В. у тому, що вона приховувала валютну виручку та займалася організацією приховування валютної виручки, а також ухилялася від сплати податку на доходи, отримані за межами України».

В подальшому вказана  постанова була перевірена всіма судовими інстанціями в т.ч. і Верховним Судом України  (ухвала 11.11.2005), який підтвердив правомірність її прийняття.

Слідчим при винесенні постанови про притягнення як обвинуваченого від 20.01.2012 р. не було враховано основного: що кошти з рахунків компанії Somolli Enterprises LTD, беручи до уваги Угоду від 1995 року про надання послуг з управління компанією, могли витрачатись виключно її працівником в інтересах компанії.

В матеріалах справи є документи, які беззаперечно стверджують, що всі ці витрати здійснювались ЗА ВКАЗІВКОЮ компанії Somolli Enterprises LTD на ті цілі, які ставила ця компанія, та, відповідно, не мають ніякого відношення до особистих доходів фізичної особи. !!!!!

 

5. Організація службового підроблення

Абсурдність і, в той же час, ризики, які тягне за собою це обвинувачення, побачить майже кожен директор, бухгалтер підприємства та фізична особа - суб’єкт підприємницької діяльності. Слідчий підробкою документів вважає дані, які відображені в декларації, що через 16 років слідчим визначені як такі, що не відповідають дійсності. Слідчим не приймається до уваги те, що в декларацію вносяться відомості бухгалтерського обліку підприємства, які, в свою чергу, підкріплені первинною документацією. При цьому, Ю.Тимошенко в цей період не працювала в компанії і, як завжди, на думку слідчого, надавала усні вказівки.

На сьогодні майже кожна перевірка податкового органу закінчується виявленням контролюючим органом (по тим, чи іншим причинам, які в більшості випадків не відповідають законодавчозакріпленим приписам) порушень у податковій звітності платника. У зв’язку з цим виникає питання: так що, всі особи підприємства, навіть ті, що вже в ньому не працювали на момент подання податкової звітності, по якій через 16 років не підтвердили право на відшкодування ПДВ, є потенційними злочинцями?

 

На всі ці питання, що виникають прочитавши постанову про притягнення як обвинуваченого від 20.01.2012, відповідь знаходиш одну: через 16 років спрацювала хвора уява слідчого, по якій Тимошенко Ю.В. можуть “в стилі Кірєєва впаяти” 12 років позбавлення волі, а нам знову будуть вішати на вуха локшину про “кримінальні діяння Ю.Тимошенко”. При цьому жодних доказів вини Тимошенко в матеріалах справи НЕМАЄ.

Ця справа є ще більш абсурдною ніж “газова справа” і це справжній "ексклюзив для Тимошенко".