Україна на шляху подолання корупції в державі

Питання існування корупції в Україні не втрачає своєї актуальності.

Які заходи для боротьби з цим явищем застосовує влада і яких результатів вже вдалось досягнути в інтерв’ю для сайту «КІД»

Корупція в України та методи боротьби з нею на державному рівні – питання, яке постійно виникає в ЗМІ, громадськості, посадовців. Що реально відбувається на державному рівні для боротьби з цим явищем? Які заходи застосовуються?

Дійсно, це питання болюче для України, але слід зазначити, що наша держава – не єдина в світі, в які існує корупція. На державному рівні є розуміння цієї проблеми і необхідності боротьби з нею. Президент Віктор Янукович ще на початку минулого року зазначив, що боротьба з корупцією в державі – один з головних напрямків роботи влади. Ефективність такої роботи побачили вже наші найближчі сусіди. Наприклад, заступник голови Державної Думи Російської Федерації Олександр Бабаков днями зазначив, що головним досягненням Віктора Януковича за рік президентства є політична стабільність і впевненість громадян у владі. За його словами, Президент України вибудував ефективну вертикаль влади, провів політико-адміністративну реформу и розпочав ефективну боротьбу з бюрократією та корупцією.

Одним з важливих кроків на шляху подолання корупції в Україні стало прийняття Верховною Радою України в першому читанні проект Закону України «Про основи запобіганню та протидії корупції в Україні». Зазначений Закон спрямований на створення дієвого антикорупційного законодавства України. Документ підготовлений з урахуванням пропозицій Групи країн проти корупції Ради Європи, зауважень Конституційного Суду України, експертів та представників громадськості.

Законом зокрема передбачено наступне:

- розширення кола суб’єктів відповідальності за корупційні правопорушення;

- чітке визначення кола суб’єктів, які здійснюють заходи, координують та контролюють діяльність із запобігання і протидії корупції;

- конкретизацію видів обмежень суб’єктів відповідальності за корупційні правопорушення стосовно використання ними службового положення, роботи близьких родичі, суміщення посад та отримання такими суб’єктами подарунків;

- встановлення обмежень щодо осіб, які звільнились з посад або припинили діяльність, пов’язану з виконанням функцій держави;

- введення нового порядку здійснення фінансового контролю, встановлення обов’язку декларування як доходів, так і розходів, визначення термінів подання декларації і оприлюднення в офіційних друкованих ЗМІ декларацій про майновий стан, доходи та розходи посадовців.

Наразі цей документ знаходиться на розгляді в Головному юридичному управлінні парламенту, і найближчим часом буде винесений на повторний розгляд Верховної Ради. В разі його прийняття, всі посадовці будуть зобов’язані декларувати і доходи і розходи, отримають пряму заборону працювати у підпорядкуванні близьких родичів, займатись бізнесом. Також передбачається більш суворе покарання за отримання чи вимагання хабара. Крім того, буде створений Єдиний реєстр корупціонерів. Я впевнена, що прийняття цього Закону якщо й не викоренить корупцію, то точно максимально мінімізує її прояви.

Прийняття Закону «Про основи запобіганню та протидії корупції в Україні» підтримують практично всі депутати. Наприклад, голова фракції «БЮТ-Батьківщина» днями висловив позицію, що депутати фракції готові одностайно підтримати антикорупційний закон Президента, якщо в ньому міститимуться норми щодо декларування розходів державних службовців. 

Хочу нагадати, що до прийняття в першому читанні проекту Закону України «Про основи запобіганню та протидії корупції в Україні», Верховна Рада відмінила низку прийнятих законів щодо протидії і запобіганню корупції, які були прийняті влітку 2009 року, але так і не вступили в силу.

Які ще заходи боротьби з корупцією Ви можете назвати? Адже тільки прийняття відповідного Закону повною мірою не зможе вплинути на зниження рівня корупційних дій в державі.

Свого часу Президент назвав корупцію загрозою національній безпеці. Зрозуміло, що одного прийняття Закону недостатньо аби подолати таке явище як корупція в Україні. Я вважаю, що антикорупційна політика держави повинна бути системним комплексом заходів. Це і прийняття Закону, і проведення адміністративної реформи. До чого тут адміністративна реформа? Поясню. Саме адміністративна реформа, на мою думку може стати головним запобіжником корупції серед посадовців, адже це створення міцної і чіткої вертикалі влади, державних органів, установ, де кожен займає своє місце і виконує свої функції. Такий собі механізм.

Ще одним кроком на шляху боротьби з корупцією є створення в лютому 2010 року Національного антикорупційного комітету. Це консультативний орган при Президентові України, який створений з метою поліпшення ситуації у сфері боротьби з корупцією в державі. Цей орган розробив Національну стратегію з попередження та протидії корупції на 2011-2014 роки, яка передбачає проведення змін по 15 напрямках з метою мінімізації корупційних проявів. Ще одним результатом роботи цього комітету стала розробка та прийняття у першому читанні Закону «Про основи запобіганню та протидії корупції в Україні».

Деякий час тому в рамках проведення адміністративної реформи було ліквідовано Бюро з питань антикорупційної політики, а також посаду урядового уповноваженого з питань антикорупційної політики. Не всі адекватно сприйняли цю подію, не розуміючи, що, умовно кажучи, «святе місце пустим не буває». Такий орган як антикорупційне бюро потрібен державі і він обов’язково буде створений. Я гадаю, що його створенням доречно буде зайнятись одразу після прийняття Закону «Про основи запобіганню та протидії корупції в Україні».

Важливим створення антикорупційного бюро є ще й тому, що Україна взяла на себе певні міжнародні зобов’язання. Адже створення незалежного антикорупційного бюро – одна з вимог Плану заходів, який ми отримали для виконання в Брюсселі в листопаді минулого року.

Чи бере Україна до уваги досвід інших країн при розробці заходів боротьби з корупцією?

Питання боротьби з корупцією традиційно займає одне з перших місць в політиці будь-якої країни. Щоправда ефективність антикорупційних заходів в різних країнах різна. Ми звикли до того, що нам закладають в якості приклада шлях Грузії в боротьбі з корупцією. Безперечно, в антикорупційній політиці цієї держави є певні повчальні сторони. Тим більше, що уражені корупцією в Грузії були найбільше посадовці, автоінспектори та викладачі вишів. Майже так само, як і в Україні. Грузія обрала не найдемократичніший але дуже ефективний шлях боротьби з корупціонерами – боротьба відбувалась шляхом арештів та звільнень. Протягом короткого проміжку часу були звільнені щонайменше 15 тисяч поліцейських та близько 40% службовців. Позиція уряду Грузії проста – за потреби впровадження реформ демократія може постраждати. Але це один з варіантів боротьбі з корупцією в державі.

Інші приклади боротьби з цією проблемою можуть показати країни Європи та США, країни Близького Сходу. Наприклад, система боротьби з корупцією у Нідерландах включає декілька заходів, зокрема: щорічно міністр внутрішніх справ країни доповідає парламенту про виявлені факти корупції і вжиті заходи щодо покарання осіб, які скоїли корупційні правопорушення. Основною формою покарання за корупційні діяння є заборона працювати в органах державної влади і втрата соціальних гарантій, які надає державна служба, наприклад, пенсійного забезпечення, а усі матеріали, пов'язані з корупційними діяннями, якщо вони не стосуються системи національної безпеки, обов'язково стають доступними громадськості.

Однією з достатньо вільних від корупції країн вважається Ізраїль. Такий стан речей тут забезпечується системою дублювання моніторингу можливих корупційних діянь. Моніторинг здійснюється урядовими організаціями і спеціальними підрозділами поліції, відомством Державного контролера, незалежного від міністерств і державних відомств, та громадськими організаціями типу Відомства за чистоту уряду. Важливу роль також відіграють засоби масової інформації. Опублікування в них обвинувачень у корупції, як правило, містить пряму небезпеку кар'єрі політика. В Ізраїлі, завдяки значним соціальним пільгам для чиновників і безжалісному покаранню у разі виявлення корупційних діянь, корупція на нижчих щаблях управління практично відсутня.

Законодавство Франції включає низку нормативно-правових актів, спрямованих на боротьбу з корупцією, що стосуються насамперед фінансових зловживань, а Парламент Італії з метою посилення боротьби з організованою злочинністю заснував спеціальну Генеральну Раду по боротьбі з організованою злочинністю, а також окружні управління по боротьбі з організованою злочинністю та мафією і окремо - Державне управління по боротьбі з мафією та слідче управління по боротьбі з мафією. В основу боротьби з корупцією в Німеччині покладено завдання знищення матеріальної, насамперед фінансової, бази злочинних угруповань. Це досягається двома шляхами: конфіскацією майна і створенням належної правової бази для унеможливлення відмивання "брудних" грошей. Найбільш жорстокою є боротьба з корупцією у Китаї – на посадовця, якого викрили на відмиванні брудних грошей, на отриманні хабара або на якомусь іншому корупційному вчинку, чекає публічна страта та конфіскація всього майна.

Я вважаю, що Україна може і повинна вивчати досвід інших країн та запозичувати найкращі та найефективніші шляхи боротьби з корупцією в державі.

Україна традиційно вже кілька років поспіль потрапляє у міжнародні рейтинги, що визначають рівень корумпованості в країні. Яке місце посідає Україна в цих рейтингах, як вони формуються і в яких галузях найбільше проявляється корумпованість?

За офіційними даними, за рейтингом корумпованості у першість займають Данія, Фінляндія, Швеція, Нова Зеландія, Канада, Нідерланди, Норвегія, Австралія, Сінгапур, Люксембург, Швейцарія, Ірландія, Німеччина, Великобританія, Ізраїль, США, Австрія тощо. Вочевидь, цим країнам вдалось створити ефективний механізм боротьби з корупцією.

Щорічно світовими дослідницькими агентствами складаються рейтинги рівня корумпованості різних країн. Традиційно з року в рік до таких рейтингів потрапляє і Україні. Нажаль, показники, з якими наша держава виходить в рейтинги, не найкращі. За 2010 рік у рейтингу, складеному глобальною антикорупційною неурядовою організацією Transparency International Україна посіла 134 місце з 178 можливих. Для порівняння, в 2006 році Україна займала 99 місце в цьому рейтингу, а вже в 2009 – 146. У порівнянні, наприклад, Грузія, методи боротьби з корупцією якої Україні ставлять у приклад, займає 50 місце у рейтингу. Гадаю, що тут є над чим замислитись.

Безперечно, у порівнянні з позаминулим роком сьогодні ми демонструємо незначну тенденцію до зменшення рівня корупції в країні, але хотілося б досягти в цьому кращих результатів. Тенденцію до зниження рівня корупції в Україні відзначають і фахівці творчого об’єднання «ТОРО», але в той же час визнають, що корупція залишається серйозною проблемою для держави.

В той же час, в січні поточного року американська дослідницька організація Heritage Foundation і газета Wall Street Journal оприлюднили власний рейтинг економічних свобод (Index of Economic Freedom). За результатами досліджень, Україна опустилася з 162 на 164 місце серед 179 країн світу і посіла останнє місце в Європі, при цьому погірши свій результат на 10 позицій та повернувшись до рівня кінця 1990-х років.

Експерти зазначають, що для визначення індексу корумпованості кожної країни використовуються експерти 13 різних пулів і незалежних досліджень 10 організацій, зокрема: Columbia University, Economist Intelligence Unit, Freedom House, Information International, International Institute for Management Development, Merchant International Group, Political and Economic Risk Consultancy, United Nations Economic Commission for Africa, World Economic Forum и World Markets Research Centre.

Раніше для вирахування індексу в кожній окремій державі проводились опитування громадської думки, наразі від цієї практики відмовились. Але експерти вважають, що такий показник, як рівень корупції в країні не може бути визначений лише за допомогою експертів. За їх думкою, необхідно проводити опитування громадської думки, протягом яких респонденти відповідатимуть на прості питання, як то: «Чи довіряєте ви владі?», «Чи є корупція серйозною проблемою у вашій країні?» тощо. Такий підхід допоміг би більш точно визначати рівень корупції, тим більше, що це явище доволі приховане і точність його виміру лише одним способом не може бути вірною.

Що стосується певних галузей, то вже потягом кількох років експерти та правоохоронці визначають, що найбільш корумпованими галузями в Україні є медицина та освіта. За офіційними даними МВС, серед всіх випадків корупції, в системі охорони здоров’я виявлено близько 40% хабарів, а в системі освіти – близько 38%. Деякі експерти зазначають, що до корумпованих галузей можна віднести аграрний сектор, де 30% собівартості виробництва припадає на хабарі.

Я впевнена, що запропонований Президентом антикорупційний Закон вирішить всі проблемні питання та зможе знизити прояви корупції в державі.

«KID»