У ці дні в Україні відбуваються важливі і масштабні міжнародні події.
Напередодні 25-х роковин страшної трагедії на
Чорнобильській АЕС до Києва з’їхалось багато іноземних гостей, включно з
президентами, керівниками міжнародних організацій, прем’єр-міністрами,
міністрами та іншими високопосадовцями. Загалом – представники з понад 50
іноземних держав та міжнародних організацій.
Голова мета чорнобильських заходів – зібрати
нарешті 740 мільйонів євро, яких бракує для завершення проектів, у першу чергу
– для будівництва нового саркофагу над зруйнованим енергоблоком.
Перші результати роботи Донорської конференції
вказали на те, що з 740 мільйонів євро Україні вдається зібрати близько 460
мільйонів євро. Якщо виходити з інформації, оприлюдненої Президентом України –
ми зберемо близько 550 мільйонів.
Однак і перша, і друга цифри далекі від 740,
потрібних державі.
Але здається, я маю пояснення, чому ми не
дотягнули до бажаної цифри.
Не тому, що біль Чорнобилю вже призабувся для світу.
Навпаки, одночасний приїзд такої кількості іноземних делегацій до Києва
свідчить – світ щиро поділяє нашу
трагедію.
І не тому, що проблема безпечного використання
мирного атому відійшла на другий план. Навпаки, трагедія на японській атомній
електростанції Фукусіма-1, приїзд безпрецедентно великої кількості японських
журналістів в Київ засвідчили – Чорнобильська трагедія і сьогодні залишається
актуальною як ніколи. До речі, добре, що українські високопосадовці
неодноразово під час своїх виступів згадували Японію і висловлювали готовність
їй допомогти.
А тому, що в очах, у першу чергу, представників
грошовитого західного світу Україна виглядає як достатньо заможна держава, яка
цілком реально здатна дати собі раду.
Чому так,
запитаєте ви? Звертаю вашу увагу на такий «збіг». Саме у день проведення
Донорської конференції британська «Financial Times» друкує інформацію про те, що найбагатша людина України Ринат Ахметов ще
два роки тому придбав за 136
мільйонів фунтів найдорожчий пентхаус у Великій Британії.
Це у той
час, як побита світовою економічною кризою Греція виділила на Чорнобильський
фонд 100 тисяч євро, або маленька Литва – 10 тисяч євро, Словенія – 120 тисяч
євро, Азербайджан – 1 мільйон євро. І навіть доволі значний внесок США у
розмірі близько 86 мільйонів євро, Німеччини у розмірі 42 мільйонів євро або
навіть ЄС у розмірі 110 мільйонів євро губляться на фоні ціни, яку заплатив
український олігарх за елітну нерухомість у Лондоні.
Тут
взагалі можна сказати про те, що ціна
лондонського пентхауза була вища за будь-який внесок нинішньої Донорської
конференції.
Я
підозрюю, що поява згаданої статті не була випадковою. Вона була символічною.
Це своєрідний показовий сигнал для влади, з якого треба було б зробити
висновки.
Мабуть,
розуміючи це, Ринат Леонідович буквально за день до проведення Донорської
конференції, коли з’явилася інформацію про анонімного українського бізнесмена,
який придбав найдорожчу нерухомість в Лондоні, прийняв рішення про свій
особистий внесок до Чорнобильського фонду у розмірі 1 мільйона доларів.
Усвідомлене
переосмислення чи лише зовнішній тиск?
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.