Відпочивати немає коли

23 червня 2011, 13:37
Власник сторінки
Солдат ЗСУ
0

Неймовірний день мого життя, сповнений спілкування із простими щирими людьми. 22 червня встав о 4 ранку і поїхав до людей, за один день відвідав 4 регіони: Житомирщину, Хмельниччину, Тернопільщину та Львівщині.


Житомирщина:
По дорозі до Хмельницького зупинився у селі на Житомирщині, захотілося солодких українських чорниць. Познайомився з дівчинкою Юлею, яка о пів на восьму ранку стоїть продає чорниці, які сама назбирала у лісі, бо їй треба гроші на проїзд до лікарні, де лежить її мама після операції. Я купив у неї всі ягоди, що були, побажав Юлі та її рідним здоров'я та успіхів, а ще підбадьорив розповіддю про те, що я сам колись був таким. Мені було 11 років, ми з моїм братом Сашком збирали шовковицю і продавали у Перевальську на Луганщині по 30 копійок за стакан. Знаєте, як збирали? Розстеляли одеяло під шовковичним деревом і трусили його. Або вилазили на дерево і рвали ягоди... Це один з найсильніших спогадів мого важкого дитинства. Але я змалечку привчив себе багато працювати і вірити в свої сили, чого всім і бажаю!
 
Хмельниччина:
Взяв участь у вшануванні Великої трагедії українського народу – 70-х роковин початку Великої Вітчизняної Війни, поклав квіти до пам’ятника полеглим у війні. До мене підходило багато ветеранів та інших людей, котрі прийшли вшанувати цю трагічну сторінку нашої історії. Ми зобов'язані пам'ятати, кому завдячуємо нашій свободі, незалежно від політичних переконань... Ясна річ, прикро було бачити червоні прапори компартії. Так вже сталось, щоб горе-комуністи у парламенті, які, очевидно, читають твори Маркса-Лєніна на задньому сидінні "Майбахів", паразитують на почуттях багатьох літніх людей, зокрема ветеранів, які ностальгують за радянським часами, найперше тому, що сумують за своєю молодістю... Ветерани, як і я, обурені пенсійним геноцидом, який Тигипко та йому подібні з якогось дива назвали "пенсійною реформою"... Ветерани, які отримають жалюгідні копійки пенсії, воліють, аби, якщо не вони, то принаймні їх діти та внуки жили у заможній держави, відтак засвідчують мені свою підтримку. Я зробив ветеранам подарунок: фуршет. Сам випив з ними фронтові сто грам й заспівав ветеранам "Журавлі" Марка Бернеса, пам'ятник якому за мого сприяння скоро з'явиться на його малій батьківщині у Ніжині на Чернгівщині. На очах сивочолих ветеранів я бачив сльози... Вони співали зі мною... Літні люди, які пережили війну, підтримують мою ініціативу заборонити бути депутатами Верховної Ради після 60 років. Хай діди й баби нянчать онуків, а не сидять у парламенті, займаючи місця, які слід віддати молодим та енергійним. Перемогли фашистів - переможемо олігархів!
Також взяв участь у ефірі на місцевому телебаченні.
А ще відвідав продуктовий базар у Хмельницькому. На базарі багато спілкувався з простими людьми, а ще купив собі труси, подарунки – рідним, а також перекусити в дорогу.

Тернопільщина:
Я відвідав цей мальовничий край вперше на запрошення обдурених державою та олігархами інвесторів фірми “Будівельник”, які вклали свої гроші у будівництво квартир, яке було “заморожене”, а кошти нікому не повернули. Бізнесмен, що обікрав вкладників, Щипановський зараз перебуває за гратами. Але хіба 3 тисячам сімей тернополян від того легше, коли в них нема житла? Я щиро їм співчуваю та намагатимусь всіма силами допомогти, вибивши бюджетне фінансування на добудову цих будинків, щоб у цих нещасних родин був дах над головою. На зустрічі більшість інвесторів висловили мені свою підтримку, незважаючи на провокації представниці Партії Регіонів. Також я відвідав обласну телерадіокомпанію, де розповів про Нову Економічну Політику, яку ми з однодумцями-патріотами України втілимо в життя, коли здобудемо більшість у парламенті.
Крім того, гуляв центром Тернополя і спілкувався з людьми, перш за все, з молоддю.
 
Львівщина:
Вдруге відвідавши це чудове місто, яке весь час вражає мене своєю красою, я побував телеканалі “ZIK-TV”, де понад дві години у прямому ефірі брав участь у проекті “Хто тут живе?”, що розповідає про зловживання місцевих начальників.

Хай кожен депутат хоч день працюватиме так, як я працюю все життя, а не байдикує та гуляє за рахунок платників податків. Тоді ми житимемо в іншій країні: сильній, заможній та щасливій!

Ваш Олег Ляшко

Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.
РОЗДІЛ: Гости Корреспондента
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.