Дискримінація до народження

Що може бути більш хвилюючим і захоплюючим, ніж народження нового життя? Перший крик немовляти, перший дотик до нього, піднімають серце матері до небувалих висот.

Відчути ці емоції, навіть у наші нелегкі часи мріють багато родин (в тому числі і українських), однак, на жаль, в силу медичних показань вони позбавлені такої можливості.

Проте, не для всіх батьків дитина є жаданою. Вірніше сказати, дитина для них стає бажаною лише тоді, коли вона є тієї статі, яку вони очікували (як правило, чоловічої).

Проблема переривання вагітності в залежності від статі майбутньої дитини набула такої актуальності, що стала предметом розгляду у Парламентській Асамблеї Ради Європи.

Цього тижня, на засіданні ПАРЄ було прийнято резолюцію та рекомендації по доповіді "Вибір статі дитини до її народження". Доповідь, посилаючись на Конвенцію Ради Європи про запобігання та припинення насильства щодо жінок та побутового насильства, наголошує, що тиск, який чиниться на жінку в силу соціальних причин або з боку сім'ї, з метою переривання вагітності через небажану стать ембріона або плоду, слід вважати формою психологічного насильства, а практика примусу до абортів повинна стати кримінально караною.

Перевага хлопчиків перед дівчатками та дискримінація щодо жінок так широко поширені в світі, що добровільно або вимушено мільйони жінок приймають рішення не народжувати дівчаток, оскільки вважається, що вони є тягарем для сім'ї і не служать продовженням роду.

У доповіді зазначається, що існують переконливі дані про те, що випадки допологового вибору статі дитини зустрічаються не тільки в Азії. В останні роки відхилення від природного співвідношення статей при народженні спостерігається в ряді держав-членів Ради Європи, і набуває розмірів, що викликають тривогу, в Албанії, Азербайджані та Вірменії, де на 112 новонароджених хлопчиків припадає 100 дівчаток, а також в Грузії, де співвідношення статей серед новонароджених складає 111 хлопчиків на 100 дівчаток.

Завданням і метою ця доповідь ставить попередити держави-члени Ради Європи про соціальні наслідки практики допологового вибору статі дитини, а саме про демографічний дисбаланс, який може ускладнити чоловікам процес пошуку дружин, привести до серйозних порушень прав людини, таких як примусова проституція, торгівля людьми з метою укладення шлюбу або сексуальної експлуатації, а також сприяти зростанню злочинності та соціальної напруженості.

У зв’язку з цим, ПАРЄ закликає держави-члени Ради Європи, вжити ряд заходів, спрямованих на ліквідацію практики допологовогу вибору статі дитини, серед яких:

- відстеження показників співвідношення статей при народженні, в тому числі серед новонароджених в певних групах населення та даних про відбір за ознакою статі при застосуванні медичних процедур штучного запліднення;

-    розвиток дослідницької роботи по виявленню причин допологового вибору статі дитини та соціальних наслідків подібної практики;

-    прийняття законодавства, спрямованого на заборону практики допологового вибору статі дитини в застосуванні до допоміжних репродуктивних технологій і законному перериванні вагітності, за винятком випадків запобігання передачі важких спадкових захворювань.

-    рекомендація державним лікувальним установам дати лікарям вказівки про нерозголошення інформації про стать плоду або, принаймні, про забезпечення того, щоб ця інформація подавалася в позитивному ключі незалежно від статі плоду.

Крім того, урядам країн Албанії, Азербайджану, Вірменії та Грузії пропонується приділити особливу увагу організації та підтримці підготовці медичного персоналу з проблеми допологового вибору статі.

Зазначена доповідь містить рекомендацію для Комітету Організації Об'єднаних Націй з ліквідації дискримінації щодо жінок, вивчити проблему допологового вибору статі дитини в цілому як явище, що живить і посилює дискримінацію щодо жінок, і його конкретні прояви шляхом вивчення ситуації в Албанії, Азербайджані, Вірменії та Грузії.

Загалом, практика допологового вибору статі дитини не лише ставить під питання базові цінності, обстоювані Радою Європи, такі як рівність та людська гідність, недискримінація, захист гідності особистості та основних прав і свобод у зв'язку з використанням досягнень біології та медицини, але й посягає на християнські цінності і мораль.

Сьогодні у світі все більшого поширення набувають ідеї всеохоплюючого гуманізму та дотримання людських прав.

На досягнення цього спрямовані численні акти національного і міжнародного законодавства, в тому числі і рішення ПАРЄ.

Однак, як можна спостерігати на практиці, більшість цих законодавчих актів не приносить реальних зрушень.

Причину такого стану речей дуже вдало пояснив видатний український мислитель Олександр Шумилов у своїй праці "Містичний ключ до України", нагадавши нам, що Церква вчила, що людський Закон – сліпий, а божественний – зрячий, що божественний Закон є водночас і суворішим і незрівнянно милостивішим за людський, бо він є персоніфікованим, а людський закон – анонімно-універсальним.

Намагаючись врахувати інтереси усіх, ми врешті-решт зводимо нанівець саму суть закону. Бо, на жаль, забуваємо про те, що існує лише один персоніфікований закон – це Закон Божий. І лише він єдиний для всіх, але й, водночас, індивідуальний для кожного.