Про що я домовлявся у Москві?

Останнім часом зріс загальний інтерес до активної діяльності Радикальної партії. Особливо цікавляться політики, а головне висловлюють найнеймовірніші версії про джерела фінансування.

Тому те, що в  перерві між акціями протесту,  поїздками по областях України та  баталіями у Верховній Раді я у вівторок 8 листопада здійснив візит до Москви, викликало ажіотаж. До кого і про що я їздив домовлятися?

Запевняю, що в Москву їздив не «на килим» і не до спонсорів. Це було б занадто прозаїчно. Мета моєї поїздки вкрай важлива. Ми їздили до Москви вшанувати пам’ять визначного українського письменника, драматурга, художника, кінорежисера, класика світового кіно і просто великого, геніального сина України Олександра Довженка. Цього листопада минає 55 років з дня Його смерті. Певен, що людину, яку знає та шанує весь світ, ми українці маємо вшановувати в першу чергу.

У Москві я відвідав могилу Олександра Довженка на Новодівичому кладовищі. До могили поклали квіти, калину і заспівали українську пісню. Її виконав аматорський фольклорний колектив «Криниці» з рідного міста Довженка Сосниці, що на Чернігівщині. Колектив до Москви приїхав зі мною. Після цього ми відвідали бібліотеку української літератури у Москві. Саме ту, що її минулоріч тероризували спецслужби. Нині вона працює в нормальному режимі. До фондів бібліотеки я передав добірку останніх фільмів з кіностудії Довженка у Києві та книжки – новинки української літератури. Згодом я відвідав  Центр української культури на Арбаті. Там провели вечір пам’яті Олександра Довженка.

Втім, найголовніше попереду. Це виконання заповіту Олександра Довженка, в якому Він просив поховати його в рідній Сосниці. Кожного до глибини душі схвилюють слова  Довженка «…Земле рідна, прийми мене хоч мертвого…Богом прошу, візьміть мене додому, до рідної Десни, до рідної хати, до рідного слова, до рідних тополь і вишень, якщо не тлінне тіло моє, то хоча б моє багатостраждальне серце».  І ми мусимо виконати цей заповіт. Рішення органів влади Росії та України про перепоховання було б найкращою посмертною нагородою Олександру Довженку. Я обіцяю, що опікуватимусь справою можливого перепоховання славетного українця.

Тож візит до Москви не мав жодної політичної мети. Хоча під час зустрічі голова Об’єднання українців Росії Тарас Дудко заявив, що чимало наших земляків в Росії, які мають громадянство України готові підтримати мене та  Радикальну партію на майбутніх парламентських виборах.

Додам, що до роковин смерті видатного кінорежисера  мій фонд «Українська ідентичність» підготував  віртуальну екскурсію музеєм-садибою Олександра Довженка в  Сосницях. Сотню DVDдисків з її записом передано до Центру української культури у Москві. Диски також поширять в Україні, крім того ресурс згодом буде доступний на сайті фонду.

Лідер Радикальної партії,

Олег Ляшко