Ми маємо завжди пам’ятати жертву та шанувати героїзм чорнобильців!

14 грудня – День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Сьогодні в Україні День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Вибух на станції став чорною подією в нашій історії – відібрав мільйони життів, скалічив мільйони людей, а великі території нашої рідної землі перетворив на «мертву зону».

Сьогодні ми вшановуємо пам'ять тих, хто ціною власного життя і здоров’я, захищав інших від вбивчої радіації. Саме 14 грудня 1986 року ліквідаторам вдалося завершити перший захисний саркофаг над зруйнованим реактором.

 Зранку я поїхав до пам’ятника жертвам аварії на ЧАЕС в Святошинському районі Києва. Це був перший подібний пам’ятник в Україні. Його встановили ще у 1994 році. Відтоді люди збираються біля нього, згадують про тих, кого вже нема серед живих, діляться бідами тих, хто нині доживає.

Я поклав квіти до пам’ятника, помолився за покійних і поспілкувався з чорнобильцями, що прийшли  теж. Вони кажуть, що неодноразово запрошували сюди прем’єра, президента, але ніхто так і не приїхав. Мабуть, не за програмою. Я висловив людям співчуття і запевнив – ми таки доможемось, що держава шануватиме героїв і віддячить їм гідно, як вони на те заслуговують.

Принагідно хочу сказати, що в зоні лиха, за різними даними, ліквідаторами працювали  близько 650 тисяч осіб. Приховуючи розмах катастрофи, радянська влада не поспішала оформляти людям відповідний статус. Близько 15% з цих людей нині вже мертві. Ще 165 тисяч – стали інвалідами. 

За даними МОЗ України, нині серед наших співвітчизників понад 315 тис ліквідаторів. Як бачимо, саме українці взяли на себе найбільший удар.  Самі ж чорнобильці кажуть, що нині ліквідаторів в Україні лишилося всього 219 тисяч, а ще 10 років тому було 365 тисяч. Кажуть,  через радіацію, яка вбиває людський організм, у них обмежений життєвий ресурс. Кожна чорнобильська смерть – передчасна. На 5, 10, 20 років. Чорнобильці, особливо ліквідатори – категорія вимираюча. Їм, на жаль, не доведеться зустрітись в 90 років, як приміром можуть ветерани війни.

Нинішня злочинна влада знущається з цих людей, грабує їх, змушує стояти з простягнутою рукою. Свавілля влади вже призвело до смерті двох чорнобильців. Сьогодні чорнобильці вимушені просити. Просити у держави належних коштів, просити нас про розуміння і підтримку. Вони просять не про збагачення, вони благають дати можливість їм дожити і хоч трохи ліками вгамувати біль.

Мені теж болить на душі. Я закликаю усіх українців вшанувати сьогодні пам'ять ліквідаторів. Треба пам’ятати про їх подвиг завжди, а не згадувати про трагедію лише двічі на рік. Хай пам'ять про загиблих буде вічною. Хай постійною і гідною буде шана тих, хто ще живе з нами. Вони – наші герої. Героям – слава!

Олег Ляшко,

Лідер Радикальної партії