Вимагаю на все життя посадити за грати вбивць Ігоря Індила
У святвечір українські родини збираються за святковим столом. Цей той не такий і
частий випадок, коли разом вся сім’я – батьки і діти. Разом згадуватимуть рік
пройдешній, проситимуть у Бога здоров’я, сил, добробуту на рік наступний. Але є
родина, для котрої кутя більше не є солодкою. Для якої рік минувший – суцільний
жах, а все подальше життя – наче темна пустка. Я кажу про родину мого земляка
Ігоря Індила, якого вбили київські міліціонери. Нема нічого страшнішого для
батьків, ніж поховати рідну дитину. Нема більшого болю, ніж знати, що смерть
була насильницькою. Нема більшого жалю і образи, ніж знати, що кати твоєї
дитини безкарні на волі.
Певно,
для вбивць Ігоря Індила Різдво буде значно веселіше. Напередодні суд зробив їм
добрячий дарунок. Жоден не отримав ні дня в’язниці. 5 січня цього року суд
виніс вирок одному зі звинувачених Сергію Приходьку – 5 років позбавлення волі
без відбування покарання з відтермінуванням на два роки. Дії Приходька кваліфікували просто як перевищення влади. Наприкінці грудня
суд амністував іншого обвинуваченого міліціонера – Сергія Коваленка. Таким
чином за брутальне вбивство молодого хлопця ніхто і дня не проведе у тюрмі. Позбавлення
людини життя вони оцінили як службову недбалість і перевищення повноважень.
Нагадаю,
у травні 2010 року студента Ігоря Індила забрали з гуртожитку у відділення
міліції Шевченківського району Києва. На ранок батьків хлопця попросили забрати
його тіло з моргу. Смерть юнака настала від травми голови за загадкових
обставин.
Переконаний,
що причетні до злочину міліціонери мають отримати довічне ув’язнення. Вони
вбили молодого хлопця, мого земляка, з Борзнянського району Чернігівщини.
19-річний Ігор Індило приїхав до столиці здобути освіту, щоб потім піднімати
України з колін, для того, щоб мінімум троє дітей народити, розвивати,
збагачувати нашу країну. А ці нелюди обірвали його життя.
Звірячий
випадок з Індилом не недбальство, а відверте грубе вбивство з обтяжуючими
обставинами. Ніщо не може виправдати насильне позбавлення людини життя. Можна
ще якось зрозуміти мотиви, коли вбивають на війні, боронячи свою державу, коли
вбивають з помсти. Але ці покидьки вбили беззахисного хлопця ні за що. Це
нелюди, які кайфують, катуючи ув’язнених. В тюрмах гинуть сотні невинних
українців, бо ті, хто має захищати людей, насправді перевертні і самі є
кривавими вбивцями. Таких треба ізолювати від суспільства на довічний термін.
Раніше
я звертався до Генпрокуратури щодо притягнення причетних до вбивства Ігоря Індила до кримінальної
відповідальності. Обіцяю, що робитиму все, аби винні у насильницькій смерті
його земляка зрештою таки отримали
належну міру покарання.
Нині
вони почуваються безкарними. Мабуть, не сумніваються, що їх «кришує» система. Певною мірою так і є. Але я хочу
звернути увагу правоохоронних органів на наступне. В обвинувальному вироку судя
згадав суспільний резонанс справи, який «знизив рівень довіри до МВС». То я хочу
сказати, не знизив довіру, цей злочин вбив її начисто. Немає довіри, є
ненависть. Народ вас ненавидить. Заради кого? Кого ви покриваєте? Вбивці
повинні бути за гратами! Кати Ігоря Індила опиняться там на довічно!
Олег Ляшко,
Лідер Радикальної партії
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.