Дружини декабристів були мужніші, ніж чоловік і соратники Тимошенко

Підтримаю ув’язнену лідерку БЮТу і домагатимусь її звільнення

Деякі представники сильної половини людства насправді є справжніми слабаками. Саме так можна оцінити поведінку чоловіків із оточення екс-прем’єра України Юлії Тимошенко, зокрема  її чоловіка Олександра Тимошенко. Юлія Володимирівна сильна жінка і дасть фору багатьом мужикам. Але навіть «залізна леді» у важкий час потребує сильного плеча. Коли її мордують у тюрмі, найближчі соратники надто кволі, нічого не роблять, аби її визволити. Турчинов погруз у брудній політиці, продавшись владі. А чоловік взагалі втік до мальовничої Праги. Це негідна поведінка. Жінки декабристів мали більше мужності і відваги, а головне вірності. Вони добровільно пішли за своїми чоловіками до Сибіру, втративши майно, титули, право повернутися додому. Думаю, Олександр Тимошенко навіть попри прохання ув’язненої мав би лишитись поруч для підтримки. Не треба боятись пережити хоч дещицю того, що випало на її долю. Комфортно займатись бізнесом, коли твоя дружина глава уряду, і не так все гладко, коли вона політв’язень. Соромно, що чоловік чкурнув, рятуючи власну шкіру. Гідності в цьому ніякої. Водночас  захоплення викликає  стійкість, справжня любов  і відданість  доньки Тимошенко Євгенії.

З власного досвіду знаю, що підтримка близької людей дуже важлива і допомагає. У 2002 році за опозиційну журналістику мене запроторили до Черкаського ІТУ. Моя дружина щодня приїжджала з Києва, платила начальнику ізолятора по 50 гривень, щоб я міг щодня приймати душ і щось нормальне поїсти. Вона вимагала мого звільнення, навіть організовувала акції протесту. Зрештою мене випустили через 9 діб. Така рішучість дружини навіть здивувала мене, тоді  я переконався, що поруч зі мною рідна людина, найнадійніша, яка не кине в найгіршій скруті.

Кидати в біді не хочу і свою колишню соратницю Юлію Тимошенко. Я завжди її захищав, коли був поруч. Через внутрішньопартійні інтриги мені вказали на двері. Я не пішов, як інші, до її ворогів. Вони у нас, по великому рахунку, спільні. Я створив власну партію, бо мушу відстоювати інтереси українців, простих громадян.  Я не пішов від Тимошенко, коли їй було погано. Коли вона в біді, я готовий прийти і підтримати. І зроблю це.  Буду домагатись її звільнення. Хай знає, що попри всі перипетії, друзі пізнаються в біді. Юлія Володимирівна може на мене розраховувати.

Олег Ляшко,
Лідер Радикальної партії