Партія сказала треба, і закон послали геть, або Як у Глевасі голову призначали

21 квітня 2012, 10:29
Власник сторінки
политик
0
1313

Як дані суб’єкти реалізують надані їм повноваження, покаже час, однак вони могли їх реалізувати ще в кінці 2010 та на початку 2011 року, але чомусь до теперішнього часу цього не зробили...


Вибори селищного голови відбулися без видимих порушень. Принаймні у день голосування ні представниками всіх 5 кандидатів, ані офіційними спостерігачами не було складено жодного акта про порушення виборчого законодавства й не подано жодної заяви до суду чи скарги до селищної виборчої комісії про будь-які порушення на дільницях чи під час транспортування бюлетенів. Після підрахунку селищна комісія в установленому законом порядку визнала Валерія Жеребцова обраним селищним головою. Результати були оприлюднені в засобах масової інформації. І Жеребцов одразу провів установчу сесію. Згідно із законом, коли оприлюднено в ЗМІ результати виборів, вважається, що виборчий процес за даним видом виборів закінчився. Обраний селищний голова приступає до виконання своїх обов’язків з моменту, коли на першій установчій сесії голова селищної виборчої комісії оприлюднює перед депутатами результати виборів і депутати голосують за те, щоб взяти інформацію голови СВК до уваги. Після прийняття сесією ради такого рішення вважається, що Жеребцов офіційно вступив на посаду. Крапка. 
Але після того почалися, м’яко кажучи, неадекватні, а насправді злочинні дії як з боку не встановлених слідством осіб, так і з боку членів територіальної виборчої комісії. За матеріалами порушеної кримінальної справи було встановлено, що невідомі особи проникли до приміщення Глевахівської селищної виборчої комісії не шляхом злому, а ключами відімкнули вхідні двері, опломбований печаткою селищної комісії сейф і пошкодили виборчі бюлетені, в яких було зафіксовано віддачу голосів на користь Жеребцова.  У цих бюлетенях вони поставили додаткові відмітки біля інших кандидатів. А потім на підставі рішення Васильківського міськрайонного суду СВК прийняла рішення про повторний підрахунок голосів. У кримінальній справі прокурором зазначена така мотивація: порушити справу за фактом пошкодження виборчих бюлетенів з голосами виборців, відданих на користь кандидата на посаду селищного голови В. В. Жеребцова з метою їх подальшого неврахування у повторному перерахунку, внаслідок чого перемагає інший кандидат – Олександр Шепеленко.  
Проте ця кримінальна справа чомусь одразу не була порушена за наявності явних ознак скоєного злочину, вона була порушена з «другої спроби». У свою чергу, оперативно-слідчою групою, яка виїхала на місце скоєння злочину, не було проведено елементарне – не знято відбитків пальців із пошкоджених бюлетенів та відбитків усіх членів комісії для того, щоб порівняти, чи є сторонні відбитки пальців, які не належать членам комісії, на пошкоджених бюлетенях, чи ні. Якщо таких не виявилося б і не було виявлено слідів від рукавичок на бюлетенях та інших речах, то це означає, що виборчі бюлетені пошкодили окремі члени комісії, а які саме – можна було легко виявити. Скажімо, за тими же відбитками пальців, що були на виборчих бюлетенях; перевіркою алібі кожного: де він перебував і хто це може підтвердити в орієнтовний період часу скоєння злочину; перевіркою того, де в цей час і в кого знаходилися ключі від вхідних дверей, печатка комісії тощо. Я переконаний, що цього не було вчинено навмисно, оскільки якщо до приміщення скоєння злочину потрапили безперешкодно, без пошкоджень відчинили опломбований сейф, потім його замкнули і, головне, опломбували тією ж самою печаткою виборчої комісії, покинули приміщення і замкнули за собою двері – то це, щонайменше, було зроблено кимось із членів комісії або іншими особами, але обов’язково за сприяння і допомогою когось із членів комісії, в розпорядженні якого були ключі і печатка комісії (а вони, як правило, знаходяться у її голови). Однозначно в поле зору правоохоронців повинні були потрапити члени комісії, і їх потрібно було брати в розробку. Цього не зробили. Коло підозрюваних не визначили, а якщо так – то й немає кого шукати. От і все.
Коли вже було в судовому порядку скасовано рішення селищної виборчої комісії про перерахунок голосів, СВК всупереч законодавству, виходячи за межі наданої компетенції та явно зловживаючи своїми службовими повноваженнями, перерахувала голоси при наявній порушеній кримінальній справі за фактом навмисного пошкодження виборчих бюлетенів і визнала переможцем Олександра Шепеленка. Жеребцов це оскаржує, виграє суди. Але СВК заднім числом приймає рішення про визнання Шепеленка обраним селищним головою. А заднім числом приймається рішення для того, щоб Жеребцов не мав часу на його оскарження. Бо рішення повинно бути оприлюднене в пресі у 5-денний строк, термін оскарження до ЦВК – 2 дні, а до суду – 5 днів. А коли В. В. Жеребцов отримав на руки рішення СВК, пройшло 10 днів. Але він все одно звертається до суду. Суддя Васильківського міськрайонного суду А. А. Бабіш відмовляє у відкритті провадження у зв’язку з тим, що строки оскарження пройшли. Але Київський апеляційний адміністративний суд визнає це рішення незаконним, його скасовує і повертає справу назад для вирішення питання про відкриття судового провадження. Дивним чином суддя А. А. Бабіш повторно відмовляє у відкритті судового провадження. Якими внутрішніми мотивами керувався цей суддя,  можна лише здогадуватися, але я знаю його як справжнього професіонала, який не міг прийняти рішення помилково. Мабуть, були на те інші обставини. Жеребцов знову подає апеляцію. Проте Київський апеляційний адміністративний суд уже в іншому складі судової колегії визнає рішення судді А. А. Бабіша законним. Тобто одна колегія Київського апеляційного адміністративного суду визнає відмову у відкритті судового провадження незаконною, а інша з тих же самих обставин і підстав – законною. Ну про що тут далі можна говорити??? Фактично В. В. Жеребцова позбавили гарантованого йому ст. 55 Конституції України права на судовий захист, в якій зазначено: «Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб». З таких судових рішень чітко випливає, що те, що гарантовано Конституцією України, – не означає, що гарантоване практикою її виконання.  В. В. Жеребцов звернувся з відповідною скаргою до Європейського суду з прав людини, який прийняв скаргу до розгляду, оскільки вказаними судами порушена не лише Конституція України, а й стаття 6 Конвенції  про захист прав людини і основоположних свобод, яка встановлює: «Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального  обвинувачення».
На підставі цих двох незаконних рішень, які прийняла виборча комісія, Олександра Шепеленка оголосили «обраним» селищним головою. І він займає цю посаду й далі. Як на мене, то це суто «політичне рейдерство». Узурпація влади, тобто прихід до влади незаконним способом. От після того всього і почалися оці всі «довгограючі» суди, які й досі тривають. Вирішити питання могла й ЦВК, яка має право за власною ініціативою своїм рішенням скасувати рішення нижче стоячої комісії. Але ЦВК цього не робить. І багато судових процесів почалося саме з ЦВК, яка певною мірою має вплив на суди.  
До речі, установчу сесію, на якій відбулося введення В. В. Жеребцова на посаду селищного голови, ніхто не визнав протизаконною і не скасував у судовому порядку. Вона так і залишилася законною.
Дивує мене і той факт, хоча я вже різне бачив у свої юридичній практиці, що старший слідчий Васильківської міжрайонної прокуратури А. С. Демидович за письмовою заявою В. В. Жеребцова за фактом вищезазначених протиправних дій як голови Глевахівської селищної комісії, так і її членів, двічі відмовляв у порушенні кримінальної справи за ознаками злочинів, передбачених ст. 364 «Зловживання владою або службовим становищем», ст. 365 «Перевищення влади або службових повноважень» Кримінального кодексу України і це при тому, що першу його відмову у порушенні кримінальної справи скасував особисто виконуючий на той час обов’язки генерального прокурора України Ренат Кузьмін, який також зобов’язав прокурора Київської області М. І. Витязя розглянути дане питання на оперативній нараді в прокуратурі області та за наявності для цього підстав притягнути слідчого до дисциплінарної відповідальності, а за результатами повторного розгляду матеріалів, що стосуються зловживань членів Глевахівської селищної виборчої комісії, прийняти об’єктивне рішення, адже, на думку Рената Кузьміна, попередня перевірка була проведена не в повному обсязі та поверхово. Ознайомившись з таким рішенням виконуючого обов’язки генерального прокурора України Рената Кузьміна, слідчий А. С. Демидович зробив «об’єктивні висновки» і… вдруге відмовив у порушенні кримінальної справи за цим фактом та про прийняте ним рішення повідомив Генеральну прокуратуру України. Генеральна прокуратура вдруге скасувала відмову старшого слідчого А. С. Демидовича в порушенні кримінальної справи, проте Васильківська міжрайонна прокуратура і тут не розгубилася. Вже помічник васильківського міжрайонного прокурора Андрій Калініченко втретє відмовив у порушенні кримінальної справи. Нині матеріали його відмови знову на перевірці в Генпрокуратурі. Особисто в мене складається таке враження, що вже, мабуть, всі позабували про кримінальну відповідальність за невиконання або неналежне виконання службовою особою своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам окремих юридичних осіб, передбачену ст. 367 «Службова недбалість» Кримінального кодексу України. Чи, можливо, не бояться такої відповідальності, а може, дана стаття Кримінального кодексу у Васильківському районі взагалі не діє?
Цей гордіїв вузол можуть розв’язати як ЦВК, так і особисто голова КОДА Анатолій Присяжнюк: згідно зі ст. 16 Закону України «Про Центральну виборчу комісію» ЦВК має право на своєму засіданні за власною ініціативою скасувати явно незаконні рішення Глевахівської селищної виборчої комісії, а голова КОДА відповідно до ст. 39 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» має право порушити перед Верховною Радою України питання про проведення позачергових виборів Глевахівського селищного голови. Як дані суб’єкти реалізують надані їм повноваження, покаже час, однак вони могли їх реалізувати ще в кінці 2010 та на початку 2011 року, але чомусь до теперішнього часу цього не зробили. Ситуація лише загострюється, і, на жаль, вирішувати її по суті ніхто не збирається.
..................
Cелище міського типу Глеваха розташоване в 15 кілометрах від Києва. На початку сімдесятих під час будівництва об’їзної дороги довкола Василькова траса Одеса – Київ розрізала його на дві частини. На одній стороні знаходиться село, а на іншій – сучасне селище зі старими п’ятиповерхівками, новими обжитими і споруджуваними багатоповерхівками. В селищі є сучасна школа, два дитячих садки, величезна кількість торговельних структур, салони краси, перукарні, аптеки, медичні установи, зокрема обласний наркодиспансер та обласна психіатрична лікарня. У селі ж ані школи, ані дитсадка, – розповідає “Вістям Київщини” депутат селищної ради Анатолій Черниш. – Тож батькам доводиться водити своїх малюків у дитсадочок чи школу до селища через єдиний мостовий перехід над Одеською трасою, долаючи щодня відстань у кілька кілометрів. Правда, щоразу, як тільки наближалися вибори до місцевих рад, селищний голова Олександр  Шепеленко обіцяв мешканцям села, що обов’язково збудує і дитсадок, і школу, й церкву. Навіть якісь проекти людям показував. Та щойно односельці віддавали за нього свої голоси і пан Шепеленко опинявся в омріяному й насидженому кріслі, як одразу забував свої обіцянки. Натомість, як і скрізь на Київщині, займався земельним деребаном та іншими оборудками з майном. Ще під час першої своєї каденції продав обидва сільських ставки, розбазарив землі запасу. А потім дійшло до того, що навіть Гуменівський стадіон, названий так на честь нашого земляка діда Гуменного, який більше ста років тому подарував селу півтора гектара землі для громадських потреб, був поділений на ділянки  під забудову. Але громада відстояла стадіон, і зараз на ньому тренується сільська футбольна команда, яка посідає далеко не останню позицію в області. Обдурені глевахівчани тричі обирали Шепеленка своїм головою. А вчетверте не повірили пустодзвону й віддали свої голоси іншому землякові Валерію Жеребцову. 

Не так сталось, як гадалось
Розповідає член виборчої комісії Анатолій Гребенюк: 
– Коли були підраховані голоси, з’ясувалося, що переміг Валерій Жеребцов з перевагою майже у 300 голосів. Глевахівська селищна виборча комісія постановою від 01.11.10 р. визнала обраним на посаду Глевахівського селищного голови Валерія Володимировича Жеребцова, який набрав найбільше голосів. Третього листопада та ж сама комісія ухвалює рішення: «Про визнання Жеребцова Валерія Володимировича обраним Глевахівським селищним головою». Цю інформацію було оприлюднено в офіційному друкованому виданні – газеті «Життя і слово» № 88 від 06.11.10 р. Того ж дня на першій сесії  Глевахівської селищної ради VI скликання голова селищної виборчої комісії Василь Євтушенко повідомив, що згідно з протоколом Глевахівської селищної виборчої комісії від 01.11.10 та рішенням № 14 Глевахівської селищної виборчої комісії від 03.11.10 р. Валерія Володимировича Жеребцова визнано повноважним головою Глевахівської селищної ради. На цій же сесії оприлюднено список обраних депутатів селищної ради, а також призначено заступника селищного голови. 
Здавалося б, усе. Виборчий процес у селищі закінчився. Нова влада приступила до виконання своїх обов’язків. Але не так сталось, як гадалось. Уже  03.11.10 р. та ж сама комісія ухвалює рішення про проведення повторного підрахунку голосів виборців на дільницях № 07009, №07010, № 07012. Нібито це було викликане тим, що 2 листопада до сільської виборчої комісії почали надходити скарги від кандидата-аутсайдера Олександра Шепеленка та його довірених осіб про порушення, які нібито мали місце під час голосування на дільницях. Зрозуміло, що переможцю виборчих перегонів Валерію Жеребцову не залишалося нічого іншого, як оскаржити рішення селищної виборчої комісії у Васильківському міськрайонному суді. 4 листопада 2010 року він звернувся до суду з адміністративним позовом до Глевахівської селищної виборчої комісії Васильківського району Київської області про визнання протиправною та скасування постанови «Про проведення повторного підрахунку голосів виборців на дільницях № 07009, № 07010, № 07012». Позовні вимоги мотивував тим, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням вимог ст. 75 Закону України «Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних голів», оскільки жодних скарг чи актів про порушення виборчого законодавства під час проведення голосування чи підрахунку голосів на цих виборчих дільницях, які б дозволяли поставити під сумнів результати голосування, до селищної виборчої комісії не надходило. Наступного дня суд під головуванням судді В. М. Воробйової розглянув справу і встановив, що жодних законних підстав для перерахунку голосів не було. Тож суд постановив визнати протиправною та скасувати згадану постанову Глевахівської селищної виборчої комісії про проведення повторного підрахунку голосів.

Перемогу нашого кандидата намагалися вкрасти за одну ніч
Розповідає секретар дільничної комісії Тетяна Ластівка:
– У день голосування, закінчивши підрахунок голосів, ми всі бюлетені запакували, опечатали й завезли до селищної комісії, яка базувалася в селищній раді. Там бюлетені й протоколи поклали до сейфа. Як засвідчують мешканці сусіднього із селищною радою 23-го будинку, там цілу ніч світилося й бігали якісь люди. Тепер я думаю, що ми зробили помилку, що не стерегли вночі сільрадівський сейф, у якому зберігалися бюлетені. Але ж хто міг подумати, що таке робитиметься!  
Коли нас зібрали перераховувати бюлетені, пакети з двох виборчих дільниць, які дали найбільше голосів Жеребцову, були пошкоджені. Слідчий Демидович розгорнув пачки бюлетенів і сказав: «О, то тут працювало не менше 4 чоловіків!» Там була така груба підробка, що страшне. Коли перерахунок зробили, слідчий сказав секретарці: «Негайно здайте все в архів!» Але вона туди не здала, а знову привезла до селищної ради. Під час виборів порушень не було. І чогось саме на тих двох дільницях, де переміг Жеребцов, бюлетені виявилися зіпсованими. А на двох, де виграв Шепеленко, – ні. За Шепеленка як рівнесенько склали, так воно й лежало, а там, де за Жеребцова, цілими пачками всунуто зіпсовані бюлетені. Той, хто це робив, полінувався акуратно скласти пачки. У них навіть не вистачило клепки подумати, що коли людина заходить в кабінку, у неї одна ручка, і вона всі відмітки робитиме саме нею. І якщо я звикла ставити хрестик, то ставитиму його в усіх квадратиках. А якщо звикла ставити галочку, то й ставитиму її. А то різнобій не тільки в позначках на одному бюлетені, а й у кольорі пасти (при фальшуванні використовувалися 4 різні ручки: фіолетова, чорна, зелена...). Комісія припинила цей перерахунок і 3 листопада прийняла рішення, що на основі протоколів, складених дільничними комісіями, головою обрано Жеребцова.

Підстав для скасування результатів виборів і перерахунку голосів суди не знайшли
– Але Шепеленко не заспокоюється, – веде далі Анатолій Гребенюк. – Він подає до Київського апеляційного адміністративного суду скаргу на згадану вище постанову Васильківського міськрайонного суду і просить скасувати її. Однак колегія суддів під головуванням судді Г. Г. Федорової не знайшла законних підстав для задоволення позовних вимог і ухвалила апеляційну скаргу Олександра Шепеленка на постанову Васильківського міськрайонного суду від 05 листопада 2012 року залишити без задоволення, а оспорювану постанову суду першої інстанції – без змін. 20 листопада на підставі протоколу від 01.11.10 р. селищна виборча комісія прийняла рішення № 16 «Про визнання Жеребцова В. В. обраним Глевахівським селищним головою». Але 22 листопада той же Київський апеляційний адміністративний суд, але вже під головуванням судді В. П. Мельничука, зобов’язує сільську виборчу комісію провести повторний перерахунок голосів. Важко зрозуміти, які події відбулися протягом 12 днів і що так кардинально змінило позицію суду. Подейкують навіть, що за цей час Шепеленку вдалося підкупити суддів. Я не був свідком цих подій, тож нічого однозначно стверджувати не буду. Але чи не дивно, що 10 листопада суд виносить ухвалу, що все законно і нема чого перераховувати, а 22 листопада інший суддя зобов’язує нас перерахувати голоси? 3 грудня сільська виборча комісія знову приймає рішення про проведення повторного підрахунку голосів. Ми перераховуємо. Я, правда, брав дуже пасивну участь у перерахунку. Не підписував жодного документа. Порахували і оголосили головою Олександра Шепеленка (рішення № 18 від 30.12.10). Хоча як можна було перераховувати і встановлювати істину, якщо на той час бюлетені вже були пошкоджені, і за фактом підроблення невстановленими особами виборчих бюлетенів, що були враховані як подані за кандидата на посаду селищного голови Валерія Жеребцова, Васильківською міжрайонною прокуратурою було порушено кримінальну справу. Проте досудове слідство з порушеною кримінальної справи й досі не завершено, осіб, які пошкодили бюлетені, не встановлено. Хоч, за великим рахунком, якби слідчий захотів знайти правопорушників, він би міг зробити це без особливого напруження. Адже відомо, що бюлетені зберігалися в приміщенні селищної ради в сейфі виборчої комісії. А коло людей, які мали доступ до цього сейфа, дуже обмежене: голова і секретар виборчої комісії. Крім того, ключі могли бути в селищного голови Шепеленка чи ще у когось зі службовців селищної ради... Встановити, хто з цих людей був найбільше зацікавлений у фальшуванні результатів виборів, не так і складно. Але не для васильківських професіоналів. 
13 грудня 2010 року Київський апеляційний адміністративний суд за скаргою Валерія Жеребцова визнає протиправними й скасовує рішення Глевахівської селищної виборчої комісії № 17 від 03.12.10 р. «Про проведення повторного підрахунку голосів з виборів Глевахівського селищного голови» та рішення Глевахівської селищної виборчої комісії № 18 від 03.12.10 р. «Про визнання Шепеленка Олександра Васильовича обраним Глевахівським селищним головою». Тобто вже другий раз Апеляційними судами скасовується цей перерахунок. Суд зобов’язує виборчу комісію оприлюднити в місцевих ЗМІ інформацію про обрання Валерія Жеребцова Глевахівським селищним головою. У номері 18 газети «Васильківщина нова регіональна» від 9 січня 2011 року публікується оголошення такого змісту: «Відповідно до постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 28 грудня 2010 року по справі № 2-а-4144/2010 р. Глевахівська селищна виборча комісія Васильківського району Київської області оприлюднює результати місцевих виборів Глевахівського селищного голови на підставі рішення Глевахівської селищної виборчої комісії Васильківського району Київської області № 16 від 20 листопада 2010 року, згідно з яким Глевахівським селищним головою обрано Жеребцова Валерія Володимировича. Голова комісії В. П. Євтушенко». Державний виконавець О. М. Марченко закриває виконавче провадження. Ніби все законно. Але це вам зрозуміло. І я так вважаю, і нормальні люди так думають.


Закон як дишло – куди повернув, там і вийшло
– 10 січня, – продовжує розповідь Анатолій Гребенюк, – виборча комісія: голова, секретар і ще 6 членів проводять таємне засідання і приймають рішення № 21 і № 22. Двадцять першим скасовують оприлюднене 9 січня наше ж рішення від 20 листопада про обрання селищним голово Валерія Жеребцова. А № 22 – це взагалі історичний документ. На підставі протоколу від 3 грудня 2010 року «Про результати виборів в одномандатному виборчому окрузі з виборів Глевахівського селищного голови Васильківського району Київської області» (складеного на підставі перерахунку голосів і скасованого Апеляційним судом!) виборча комісія визнає обраним селищним головою Олександра Шепеленка. Як це може бути? Два Апеляційних суди визнали, що перерахунок незаконний, порушено кримінальну справу про фальсифікації, і вони цей нелегітимний протокол беруть за основу. Це все одно що, наприклад, я завфермою й доповідаю на правлінні колгоспу, що третього грудня наша єдина курка здохла. Ми всім колгоспом вийшли, закопали її, склали акт, що більше курей нема. А потім 10 січня приходжу й кажу: «Пане голово, наша курка несе яйця». Тобто 3 грудня було прийняте рішення про перерахунок. Перерахували, склали протокол і на основі цього протоколу прийняли рішення, що Шепеленко – голова. Суд скасовує перше рішення про перерахунок і останнє – про визнання Шепеленка. Протокол як папірець, технічно необхідний у цьому процесі, не скасовується. А вони, оскільки протокол не скасовано, на його основі визнають Шепеленка головою. Це в голові не вкладається. Будь-який чабан у нашому колгоспі це розуміє. Але чомусь не розуміє ніхто з можновладців. Мабуть, правду казав Шепеленко, що у нього суди в одній кишені,  прокуратура – в іншій, тут – міліція, а там – адміністрація... Рішення виборчої комісії датовано десятим січня, а ми дізналися про це засідання і його результати з публікації в пресі 22 січня. Вже самим фактом приховування інформації від зацікавлених осіб скоєно злочин. Але всі суди залишають наші позови без розгляду. Судді апелюють тим, що було пропущено строки оскарження. Вони й тут порушили закон. Бо результати мусили опублікувати протягом 5 днів. Щоб був час для оскарження. А опублікували через 12. На засідання комісії не був запрошений ні голова, чи нехай там кандидат Жеребцов, ні решта членів комісії. Бо нас 13 чоловік, а підписи стоять тільки восьми. 
Ми тричі зверталися до Центральної виборчої комісії до пані Лукаш. За законом ЦВК має право перевірити і скасувати це рішення територіальної комісії. Оскільки пані Лукаш в курсі, я подав на неї в суд за бездіяльність. Взагалі є три шляхи розв’язання цього гордієвого вузла: перший – ЦВК скасовує. Другий – Генпрокуратура порушує кримінальну справу, якщо захоче, бо там допущено 38 порушень, і через суди це скасовує. І третій, найлегший – це політичне рішення районного чи обласного керівництва, ну, Президент такими дрібницями не займається. Зверталися ми й до парламентського Комітету державного будівництва і місцевого самоврядування. Олександр Омельченко каже: «Хлопці, у вас перевибори будуть». Потім приїжджаємо через пару тижнів, а він: «Які перевибори?! Ти – голова. Я не можу нічого зробити». Тобто все тримає політична воля. 
– Я був у пана Ківалова, – доповнює розповідь Валерій Жеребцов. – Він подивився документи та й говорить: «Ви ж голова. Чого ще хочете?» Обіцяв розібратися, але так нічого й не зробив. Ми були в ЦВК у Магери і в Усенко-Чорної. Вони сказали, що не можуть скасувати рішення селищної комісії, бо більшість Центральної виборчої комісії від правлячої партії. Вони не хочуть збиратися й розглядати. Бо це їх ні до чого не зобов’язує. Нема законів, які б зобов’язували ЦВК за цим стежити. А відповідь голови ЦВК Володимира Шаповала на депутатське звернення народного депутата України Олени Шустік взагалі звучить як знущання: «Апеляційною інстанцією, зокрема, зобов’язано Глевахівську селищну виборчу комісію Васильківського району Київської області оприлюднити результати місцевих виборів Глевахівського селищного голови у відповідних місцевих друкованих засобах масової інформації на підставі рішення Глевахівської селищної виборчої комісії Васильківського району Київської області від 20 листопада 2010 року № 16, згідно з яким обраним Глевахівським селищним головою визнано Жеребцова Валерія Володимировича. За наявною у Центральній виборчій комісії інформацією постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 28 грудня 2010 року у справі № 2-а-4144/2010 виконана Глевахівською селищною виборчою комісією Васильківського району Київської області, а саме – відповідний текст повідомлення розміщений у газеті «Васильківщина нова регіональна» від 9 січня 2011 року». 
Але пан голова Центральної виборчої комісії ані пальцем не поворухнув, щоб скасувати незаконні рішення Глевахівської СВК від 10 січня 2011 року і посприяти тому, щоб нарешті реалізувалося справжнє волевиявлення мешканців Глевахи.
14 березня 2012 року розпорядженням голови Київської облдержадміністрації Анатолія Присяжнюка була створена комісія на чолі із заступником губернатора А. С. Спаським. До складу комісії увійшли прокурор Київської області М. І. Витязь, голова Васильківської райдержадміністрації В. І. Сабодаш, начальник ГУМВС України в Київській області генерал-лейтенант міліції К. В. Сапко, В. В. Жеребцов, О. В. Шепеленко, голова Глевахівської СВК В. П. Євтушенко та інші. Проте ця комісія через систематичну неявку на її засідання вищевказаних високопосадовців, окрім лише Валерія Жеребцова та окремих депутатів Глевахівської селищної ради і деяких членів Глевахівської селищної виборчої комісії, не може належним чином провести свою роботу й прийняти кардинальні остаточні рішення з цього приводу. А на днях Олександр Шепеленко отримав цінну нагороду та грамоту від Київської обласної державної адміністрації за вагомий внесок у розбудову місцевого самоврядування на Київщині… Мабуть, за незаконну роздачу 400 га особливо цінних земель сільськогосподарського призначення, де Інститут фізіології рослин і генетики НАН України виводив нові сорти пшениці, якими в подальшому засівалася вся Україна.  


Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.
РОЗДІЛ: Гости Корреспондента
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.