Резолюція парламенту Ради Європи по Україні–це не 101-ше китайське попередження

24 травня Рада Європи ухвалила резолюцію по Україні

Світ не має кордонів. Все в сучасному світі відкрите і взаємопов’язане. Резолюція європейських парламентарів по Україні від 24 травня 2012 року є дуже важливим документом. Тому що це дороговказ урядам всіх європейських країн, бізнесу, політикам, громадськості. Європейці дуже чутливі до всіх морально-етичних аспектів політики.

З одного боку, парламент говорить про стратегічне значення України для ЄС, називає її ключовим регіональним гравцем,а з іншого говорить про неможливість повноцінної співпраці із-за відсутності внутрішніх демократичних реформ. Ці реформи європарламентарі назвали передумовою добрих відносин України та ЄС.

Згоден з парламентарями в оцінці судової системи України. Вона потребує змін. Суддів треба обирати населенням не більше, ніж на 10 років. Верховний суд мусить складатись із кришталево чистих юристів, які пройшли народні чистилища. Суддя не повинен бути бідним і залежним. Суддя мусить бути чесним і порядним, тоді не буде вибірковості при прийнятті рішень. Це вимагає випалити каленим залізом корупцію в юридичних вузах, їх негайне реформування. Механізм незалежного зовнішнього оцінювання слід запровадити у всіх університетах, а почати треба із юридичних.

Вважаю, що якщо в Україні не розпочнеться діалог між всіма політичними силами, в т.ч. владою і опозицією, громадськістю, якщо місцеві адміністрації, правоохоронні органи не будуть реформовані, якщо не буде зупинено адміністративний тиск, ліквідовано жандармські функції адміністрацій, постійне приниження місцевих органів влади, якщо не будуть чесно проведені парламентські вибори, то Україну чекає міжнародна ізоляція. Про це сказали в Європі, готується відповідне рішення в Конгресі США. Критичну позицію до влади займає і Російська Федерація. На тлі другої економічної кризи це буде крахом для держави. Всі ці сигнали  - це не сто перше китайське попередження, це останній крок перед серйозними санкціями, міжнародною ізоляцією. Допустити цього не можна. Потрібен діалог всередині країни. Слід не розпалювати політичні пристрасті, як це зробили із Законом «Про мови». Протистояння в суспільстві не потрібне. Перші кроки до примирення повинні зробити провладні сили.