Білорусь висилає Посла Швеції. А що в Україні?

Президент Білорусі перейшов у відкриту конфронтацію з країнами Євросоюзу, від чого ще більше постраждають пересічні громадяни сусідньої держави.Чи наслідуватиме Київ подібний приклад Білорусі?

Надзвичайного та Повноважного Посла Швеції в Білорусі оголошено персоною нон-грата, і ближчим часом він має залишити Мінськ та відбути до себе на Батьківщину.

Це далеко не перший випадок в історії відносин Білорусі з країнами Європейського Союзу, які навідріз відмовляються визнавати легітимним білоруську владу та особисто Президента цієї країни Олександра Лукашенка. Буквально у червні цього року Мінськ вже залишали усі 27 Послів держав-членів Європейського Союзу. І лише після того, як білоруський Президент звільнив кілька ув’язнених опозиціонерів, Брюссель прийняв рішення про повернення Послів назад до Білорусі.

І ось – чергова дипломатична напруга.  

«Цікавою», на мій погляд, є причина депортації Посла Швеції. Його звинувачують у співробітництві з … «білоруською опозицією». Підозрюю, що Швеція як держава, яка через різноманітні міжнародні неурядові організації витрачає багато власних коштів на поширення демократичних цінностей в державах, які колись були невід’ємною частиною тоталітарного СРСР, і справді могла стати не до вподоби білоруській владі. Однак висилати Посла – це політична помилка. Критику треба вміти слухати і сприймати, а не істерично реагувати на неї. Тим більше, наскільки мені відомо, Швеція вже підготувала адекватний крок у відповідь. Стокгольм оголосив персонами нон-грата двох білоруських дипломатів, які працювали в Посольстві Білорусі у Швеції. Швецька сторона також свідомо ускладнює приїзд нового Посла Білорусі в Швеції. Отже, зрозуміло, що в дипломатичній війні «Білорусь проти Європейського Союзу» перемогти клуб 27 держав із загальним ВВП близько 16 трильйонів дол. США Мінську буде дуже важко.

Пишу про це тому, що напередодні проведення в Україні парламентських виборів у жовтні 2012 року нинішня українська влада так само наразиться на нищівну критику з боку Європейського Союзу, Ради Європи. ОБСЄ та інших міжнародних організацій. Фальсифікації, маніпуляції, підкуп, обман – усі ці елементи вже присутні у передвиборчій кампанії.

Але тут головне не рефлекснути так, як це зробив офіційний Мінськ. Тому що в умовах існуючої міжнародної ізоляції, в якій продовжує жити українське керівництво, це означатиме одне – повне сповзання на Схід, в обійми сусіда, для якого вже давно слова «демократія», «верховенство права» та «права людини» є лише порожнім звуком.

Олег Ляшко,

Лідер Радикальної Партії