ЯКІ РЕФОРМИ ПОТРІБНІ УКРАЇНІ

У нас залишився останній шанс реалізувати своє право вибору: або наближати катастрофу, впевнено йти в коло слаборозвинутих країн,або змінити владу і почати тернистий шлях до розвинутих держав...

Внаслідок  "реформ"  Януковича Україна дійшла до точки неповернення, вона опинилася на порозі національного краху.

При відсутності економічної політики держави, ідеології та філософії реформ навіть тактично прогресивні кроки уряду вели до регресу в межах помилкової стратегії.

Відкинувши одну крайність розвитку суспільства – державний соціалізм, Україну повели до іншої, аж ніяк не кращої крайності – дикого олігархічного капіталізму.

Псевдореформатори партії регіонів під впливом іноземних радників не змогли зрозуміти та осмислити роль і місце монетаристської економічної теорії в економіці, яка є великим досягненням економічної науки і людства, але лише для умов врівноваженої, усталеної економічної системи.

Криза стала системною. Її глибина перешкоджає вже розглядіти та сприйняти науково обгрунтовані рекомендації економічної науки. Тіньова економіка, економічна злочинність і корупція заволоділи “контрольним пакетом акцій” як в економіці, так і в політиці.

У нас залишився останній шанс реалізувати своє право вибору: або, не змінюючи курсу реформ, поглиблювати і наближати катастрофу, впевнено йти на периферію світового господарства, в коло слаборозвинутих держав, або змінити владу і почати тернистий, важкий шлях прогресу в коло розвинутих держав.

Для того, щоб залишитись ще надовго на периферії світового господарства, достатньо продовжувати жити за нинішньою схемою:

надавати перевагу імпортним товарам по відношенню до вітчизняних;

жити чужим розумом і не розробляти своєї стратегії, своєї економічної політики, не знати що будувати і навіщо;

відкидати національні інтереси України, нехтувати національною ідеєю, як такою, що “не спрацювала”;

діяти за правилом: виживай, хто як може, тікай, хто куди зможе, бери кредити – і проїдай їх, нехай діти наші та онуки їх відпрацьовують;

нищити через непосильні податки і далі малий бізнес та власне виробництво, освіту, науку і високі технології; відривати ще далі банківську систему від інтересів власного виробництва;

вкладати кошти у “цінні папери”, спекулятивні операції, а не у виробництво;

“заморожувати” заробітну плату, підсилюючи тим самим експлуатацію свого народу, знижувати його купівельну спроможність.

Якщо ж вибрати інший прогресивний курс реформ, курс в коло розвинутих держав, курс, орієнтований на економічне зростання країни, заради зростання добробуту широких верств населення України, забезпечення всіх прав людини, розвитку культури, зміцнення моралі та духовності, то слід зробити такі кроки:

в економіці:

до сукупності економічних теорій, серед яких базовою на великий проміжок часу має бути українська інноваційна теорія, а на короткий період часу для швидкого виходу із кризи – економічна теорія Кейнса, що забезпечить створення робочих місць, ріст зайнятості, відродження виробництва і науково-технічного прогресу;

до розробки власної економічної політики на основі паралельної трифазної стратегії економічного розвитку;

до захисту і підтримки свого ринку і свого товаровиробника;

до оптимального співвідношення державного регулювання та ринкового саморегулювання для побудови моделі змішаної економіки, моделі розвинутих країн з урахуванням аксіом, основних принципів та законів ринку і особливостей економіки перехідного періоду;

до виваженого і достатнього державного регулювання цін, встановлення відповідного паритету цін між сільськогосподарською та промисловою продукцією;

до побудови нової банківської системи;

до інноваційного та інвестиційного процесів на основі власних сил, влас-
ної науки, освіти та науково-технологічного потенціалу;

до розробки ефективної та справедливої податкової системи;

до структурної перебудови пріоритетами у виробництві завершеної, науковомісткої продукції АПК та енергозабезпеченні, з самодостатністю і конкурентноздатністю українських товарів на основі внутрішньої кооперації і забезпечення умов конкурентних переваг Портера;

в політиці:

до внутрішньої і зовнішньої політики України яка базується на національній ідеї, національних інтересах держави, інтересах широких верств населення і є основою злагоди та консенсусу в суспільстві;

до економізації відносин, яка сприяє розвитку вітчизняного виробництва, його панівного становища на внутрішньому ринку, проникненню і завоювання зовнішніх ринків;

до забезпечення умов національної безпеки як у внутрішній, так і зовнішній політиці;

в соціальній та культурній сферах:

до зменшення рівня експлуатації власного народу та підвищення рівня заробітної плати, пенсій і стипендій;

до підтримки і опори на розвиток культури і духовності з урахуванням менталітету українського народу, на основі єдності духовності і моралі, розвитку освіти.

Вирішення внутрішніх проблем України може бути ефективним лише за умов урахування тенденцій світової системи відносин, тенденцій світової геоекономіки.

 Нинішні властителі заради сьогочасної вигоди, “суспільства масового споживання”, прямо зацікавлені в існуванні несправедливої системи розподілу суспільних доходів, яка рухається в бік прірви. Вони в своїх палацах та межигір”ях вже забезпечили собі покращення життя та  стабільність .

Першою зворотною хвилею цього процесу стане прозріння народу України.

Другою – усвідомлення того, що політика Януковича призвела до руйнації перш за все економіки, яка потягла за собою соціальну напругу, деградацію науки, освіти, охорони здоров’я, культури, прирекла до зубожіння більшість населення України[.

В суспільстві ніби спрацювали заповіді диявола: брехня, страх, зневіра. Більшість населення України  втратила перспективу, а отже, і сенс життя.

Для основної маси наших громадян вже стало очевидним, що заради майбутнього потрібно призупинити перш за все деградацію людського потенціалу, руйнування інтелекту, бо тільки це дасть змогу вийти з кризи системної, а не лише економічної.

Свідома частина нашої інтелігенції, справжні вчені сприймають відлучення їх від прогресу як обрáзу, обрáзу, що породить опір і нарешті спонукає до активних дій за виживання.

Почуття приреченості, змішане з любов’ю до своєї рідної землі, у молодих, повних сил і енергії, талановитих і працелюбних може і повинно стати тією силою, яка зупинить варварські реформи партії регіонів.

Будьмо ж творцями, а не заручниками  власної долі!