Тягнибок пропонує заборонити іноземцям всиновлювати українських дітей.
Це повна маячня.
Я маю право так говорити, бо сам виховувався у дитячому будинку та інтернатах.
Треба спочатку думати про дітей, а не про гучні політичні заяви. Ті, хто не
знають, що таке життя дитдомівця, не в праві вирішувати долю цих нещасних
дітей. Не можна ставити політику вище інтересів дитини. Це так цинічно заради
політичного іміджу найбільш проукраїнської політичної сили нехтувати сльозами
діточок, позбавлених тепла мами і тата. Бог все бачить. Звісно, було б краще,
якби маленьких українців та україночок всиновлювали громадяни нашої держави,
але Україні треба ще багато років для розвитку культури усиновлення. Більшість
дитдомівських та інтернатівських - на жаль, не мають перспективи. Багатьох моїх
однокласників з Борзнянського, Комарівського і Яблунівського інтернатів вже
немає у живих, деякі з них поспивалися або стали наркоманами, дехто сидить у
тюрмі. Велика рідкість, коли така дитина досягає чогось у житті. Те, що пацан з
дитдому Олег Ляшко став народним депутатом - на жаль, виняток із правил. Сумно,
але чесно: хай краще діти отримають гідне життя на чужині, ніж пропадуть на
рідній землі. У кожного у дорослому віці буде можливість повернутися на
Україну, якщо справді захоче. Не треба путінізувати нашу державу аналогом
російського закону Діми Яковлєва. Тим більше, батьки часто відмовляються від
важкохворих дітей, а мешканці США і Західної Європи вважають честю усиновлювати
саме таких дітей, щоб далі вилікувати їх, виховати і вивчити. Хай буде соромно
політикам, які вважають, що таким дітям краще у ранньому віці померти в Україні
без батьківської опіки і повноцінного лікування.
Олег Ляшко,
Народний депутат України,
Лідер Радикальної партії
http://www.liashko.ua
http://rpl.kiev.ua
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.