Уряд імітує боротьбу з олігархами

12 березня 2013 Кабінет Міністрів подав до парламенту законопроект №2515 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо трансфертного ціноутворення»

Проект запроваджує індикативні (звичайні)  ціни для боротьби проти маніпуляцій з цінами при зовнішніх операціях зі своїми «дружніми" фірмами.
Навіть у Росії аналогічний закон діє вже більше року і те, що в Україні все ще немає бодай імітації боротьби з олігархами, вже почало виглядати надто непристойним.
Щодо Росії, то про «щирість» намірів її влади дійсно боротися з втечею капіталів свідчить обговорення Путіним можливості заплатити Кіпру мільярди євро, щоб там не конфісковували частку банківських депозитів російських олігархів, і щоб Європейський Союз не зміг покласти край статусу Кіпру як притулку тіньових капіталів. Ті кошти, що Кіпр планує отримати від одноразової акції вилучення частки депозитів іноземців, могли бути сплачені з російського бюджету, і тільки страх перед внутрішнім і зовнішнім обуренням утримав Путіна від того, щоб захищати своїх олігархів настільки відверто.
Україна ж, як завжди, лише мавпує і то з великою затримкою. Галасливо підкреслюється, що законопроект розроблено на основі кращого світового досвіду. Проте замовчується, що проблема маніпуляцій з цінами є лише невеличкою деталлю глобальної всеосяжної стратегії проти відмивання грошей, де серед основних завдань, окрім запобігання новим спробам уникнути оподаткування, залишається завдання розкриття всіх попередніх уникнень без будь якого терміну давнини.
Саме цієї головної задачі – повернути награбоване раніше – наша влада уникає навіть на словах.
І все це при тому, що існує Спільний Міжнародний Центр Інформації про Податкові Гавані (JITSIC) та інші міжнародні угоди, які забезпечують оперативний обмін даних і спільні дії проти тіньових схем. Багато країн уклали аналогічні двосторонні договори зі Швейцарією.
При цьому крім методу податкової перевірки велика увага приділяється міжнародним фінансовим розслідуванням, у тому числі кримінальним, які можуть ініціююватися за будь якої підозри. Крім безпосередніх порушників, покаранню підлягають також всілякі «консультаційні» фірми, що сприяють уникненню від оподаткування. Навіть ті випадки, коли «оптимізація» оподаткування відбулася без порушення букви закону, громадськість засуджує порушення духу закону.
 Наші податківці і митники відверто визнають, що більше половини всього експорту оформлюється через посередників, з яких 14% пов’язано з офшорами. А в галузі металургії на посередників припадає 75% поставок чорних металів, в експорті зерна – майже 100%.
Проте сума до 10 мільярдів доларів, що незаконно виводиться в офшори і країни з пільговим оподаткування, все ще вважається недостатньо підозрілою, щоб задіяти всі потужності оперативних міжнародних фінансових розслідувань. Американці притягли до відповідальності зернотрейдера Cargill за хабарі за відшкодування ПДВ, українці ж у себе під носом ніяких порушень не побачили.
Натомість, наш уряд оголошує панацеєю закон про трансфертне ціноутворення, за яким оборудки будуть розглядатися чи не через рік після їх скоєння. Tерміни розписані таким чином, що аж до президентських виборів 2015 року влада може звітувати про комплексну боротьбу з корупцією без будь яких реальних антикорупційних дій.
Так, цей закон набере чинності не раніше середини 2013 року. Першу звітність про «контрольовані операції» за попередній рік підприємства подадуть до 1 травня 2014 року. Потім можна буде подавати запити «підозрілим» підприємствам з терміном відповіді 30 днів. Далі за необхідності може призначатися безпосередня перевірка тривалістю не довше шести місяців з правом подовження ще на шість місяців.
Дивує, що «євроінтеграція» досі не торкнулася такої дрібниці як порядок визначення штрафу за заниження оподаткування. Згідно найкращого світового досвіду базою штрафування є НЕДОПЛАЧЕНИЙ податок. В Україні ж базою для визначення штрафу є ВСЯ СУМА ПОДАТКУ, що підлягає сплаті.
Якщо, скажімо, підприємець повинен заплатити податку на 100 тисяч гривень, а задекларував і заплатив 99, недоплативши 1 тисячу, то у Європі, за ставки штрафу 200%, сума штрафу буде складати 2 тисячі.
А в Україні штраф встановлюється в розмірі 25% суми визначеного податкового зобов'язання, що можна трактувати і як від усієї суми податку у 100 тисяч, тобто штраф складе аж 25 тисяч гривень.
За такого механізму достатньо знайти недоплату на копійку, щоб оштрафувати на тисячі і натякнути підприємцю, що йому ліпше було б дати хабаря.  
 Таким чином, законопроект про трансфертне ціноутворення поповнив колекцію законів, імітуючих і боротьбу з корупцією, і євроінтеграцію України. Сюди також відноситься, скажімо те, що податок на житло, всупереч кращого світового досвіду, стягується в Україні не від вартості житла, а від «голого» квадратного метра, і на радість олігархам їх золоті унітази обкладаються однаково з пошарпаними емальованими раковинами. 

Олег Ляшко,
Народний депутат України,
Заступник голови Комітету Верховної Ради з питань фінансів і банківської діяльності