Приємно, коли моїм іменем відкриваються всі двері
Ганебно, що бюрократам досі потрібен якийсь „чарівний пендель”, без якого вони не можуть нормально працювати!
Завдяки втручанню моєї помічниці Тетяни Грінчук, яка „пригрозила Ляшком” керівництву інтернату, гарна українська родина змогла всиновити трьох чудових діточок. До цього Віталій та Світлана понад рік (!) оббивали пороги всіляких державних установ, отримали мільйон довідок і дозволів, та дітей всиновити їм все одно не вдавалося через дурнуваті правила та самодурство деяких окремих керівників. Після посилання на моє ім’я, справа зрушила з місця, і ось нарешті у дітей з’явилися справжні турботливі мама і тато.
Мало хто зрозуміє, чому в мене зараз так тепло і радісно на душі, а на ледве очі навертаються сльози. Адже дійсно щиро радіти і вболівати за дітей-сиріт, у яких з’являється справжня родина, може лише той, хто сам виріс у дитбудинку. Моя мама була змушена віддати мене до інтернату, бо не мала грошей, щоб мене виростити. Я не ображаюся, напроти, зараз усім, чим можу, допомагаю моїй матусі, хочу, щоб вона назавжди забула ті роки, коли жила у злиднях. Але тоді, у дитинстві, мені так не вистачало турботи, так хотілося, щоб хтось рідний сказав на вушко „надобраніч”, поправив ковдру перед сном. Я поклявся, що допомога таким, як я, стане справою мого життя. Приємно, що зараз моє інтернатівське минуле допомагає дітям вийти з тих стін. Щиро вітаю нову велику родину – Богданчика, Даринку, Владика та їх батьків Світлану Миколаївну та Віталія Георгійовича! Ви мужні люди! Щасти вам в усьому! А ще горджусь такою помічницею як Таня, яка змогла зробити таку важливу справу
Олег Ляшко,
Лідер Радикальної партії
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.