Ревізія безвізового діалогу з ЄС

День вчора пройшов під знаком безвізового діалогу з ЄС.

День вчора пройшов під знаком безвізового діалогу з ЄС. Зокрема, провели комітетські слухання у Раді на цю тему. Особливо приємно, що ці слухання відбулись за моєю ініціативою :).

Для мене дійсно є великою честю, що запропонована мною тема парламентських слухань  на тему безвізового діалогу між Україною та ЄС сьогодні розпочала втілюватись у життя – наразі на рівні комітетських слухань, а восени – й на рівні всього парламенту.

Чому тема безвізового діалогу має бути опорою євроінтеграційної політики України? Українська сторона чітко притримується курсу на європейську інтеграцію. Вже 29 листопада у Вільнюсі ми маємо чіткий намір підписати Угоду про асоціацію  з ЄС.

Щоб успішно імплементувати цей масштабний та непересічний в історії Східної політики ЄС документ, щоб мати суттєву підтримку європейського вибору загалом, потрібна не лише політична воля уряду та підтримка еліт, але й широка підтримка громадськості.

Як свідчать результати всіх соціологічних опитувань, чим більше українці  подорожували до ЄС, тим більше вони підтримують європейський вибір України та в майбутньому – членство України в Європейському Союзі.

На даний момент, візова статистика грає проти можливості забезпечити таку підтримку. За даними соціологічної групи «Рейтинг»,  лише 12% українців відвідували впродовж останніх п’яти років країни Європейського Союзу. 

Сьогодні ми працюємо з Європейським Союзом  у питанні візового діалогу по двох паралельних  напрямках – спрощенню оформлення віз  та лібералізації візового режиму.

Майже рік тому Верховна Рада прийняла «посилену» Угоду між Україною та ЄС про спрощення оформлення віз. Впродовж останніх  трьох місяців посилена Угода  пройшла всі ратифікаційні процедури як в українському,  так і в Європейському парламентах. Сьогодні ми перебуваємо на порозі набуття чинності цієї Угоди, яке відбудеться 1 липня. З чим я вітаю всіх українців.

Адже саме з 1 липня матимуть змогу за спрощеною процедурою отримувати безкоштовну, багаторазову візу до ЄС  нові категорії українських громадян. Зокрема, представники неурядових організацій, релігійних громад, професійних об’єднань, учасники офіційних програм ЄС з транскордонного співробітництва.

Завдяки наполегливій та злагодженій роботі  Верховної Ради, Кабінету міністрів, громадянського суспільства з одного боку, та  Європейського Союзу з іншого нам вдалось досягнути помітного прогресу в імплементації положень Угоди про спрощення оформлення віз.

Мені дуже приємно відзначити, що кількість візових відмов у 2012 році зменшилась до 2,03%. Це хоча на 1%, але все ж менше, ніж в попередньому році. До того ж, тут варто звернути увагу на динаміку по окремім країнам, яка є набагато більш вражаючою: так,  наприклад, рівень відмов з боку Іспанії впав з 5,05% до 0,29%.

Тішить, що частка виданих багаторазових віз у 2012 році перевищила показники минулих років і досягла 38,5%. Збільшення кількості багаторазових віз – це одне з ключових питань, яке я обговорюю на зустрічах з послами країн-членів ЄС.

Упродовж двох останніх років я доклала чимало зусиль для переконування європейських партнерів у необхідності спрощення оформлення віз для українців не тільки де-юре, але й де-факто.

Лише у цьому році я провела понад 20 зустрічей з послами країн-членів ЄС саме на візову тематику. Завдяки персональному залученню  окремих глав дипломатичних місій у  візові питання вдалось досягнути суттєвого прогресу у процесі спрощення видачі віз для українців з боку таких країн, як Іспанія, Італія,  Чехія.

Також, як я вже писала в своєму блозі, мною був заснований Консульський клуб – майданчик для спілкування  консулів країн-членів ЄС, народних депутатів та незалежних експертів.

На жаль, поки що багато консулів виявились не готовими до публічного обговорення цих питань у публічній площині, але у мене є сподівання, що з часом така готовність з’явиться.

Поміж тим, досі спостерігається певна кількість недоліків, які в разі їх збереження будуть негативно впливати на імплементацію й нової, так званої «посиленої» Угоди. 

По-перше, це безпідставні відмови в отриманні багаторазових віз від двох до п’яти років для громадян з позитивною візовою історією.  Консули країн-членів ЄС звикли пояснювати це тим, що українці самі не заявляють про своє бажання отримати багаторазову візу. Тому я закликаю усіх – зокрема, представників громадських організацій, журналістів – заявляти про свої права й вимагати багаторазові довгострокові візи строком від двох до п’яти років.

На мій погляд, має бути встановлена практика, коли кожен аплікант, який згідно з Угодою має право на багаторазову візу від 2 до 5 років, отримував  би її автоматично, незалежно від тривалості конкретної поїздки.

Друга перепона, про яку доводиться постійно наголошувати і вважаю не зайвим наголосити ще раз - це перевищення строку очікування для подачі документів до консульської установи. Нагадую, що така практика є фактичним порушенням Візового кодексу, в статті 9 якого чітко вказано: запис на подачу документів повинен здійснюватись, як правило, протягом двох тижнів з моменту звернення, а не протягом 2 місяців, як відбувається у деяких посольствах.

По-третє, все ще багато запитань виникає у зв’язку з набором допоміжних документів, які вимагають окремі посольства, а також терміни їх розгляду. Це документи від довідок з БТІ до банківських виписок. Як на мене,  деякі з них суперечать не лише Угоді про спрощення оформлення віз і явно порушують її положення, але й грають на користь порушенню прав людини. 

Які наслідки таких порушень? Передусім, морального характеру. Процедура отримання віз давно перетворилась для українців  в нескінченний  та принизливий марафон. По-друге, фінансові. Якщо врахувати, скільки коштів має тратити українець  на підготовку всіх допоміжних документів, на неодноразову подачу документів на візу у випадку неможливості відразу отримати багаторазову візу,  стає зрозуміло, що ціна шенгенської візи автоматично перевищує офіційно  визначену цифру в  35 євро.

Що стосується лібералізації візового режиму, котру Україна здійснює відповідно до Плану дій щодо лібералізації візового режиму. Як ви знаєте, сьогодні Україна перебуває на фінальній стадії виконання 1-ї, так званої законодавчої фази Плану дій.

Завдяки мобілізації всіх парламентських сил, окрім представників Комуністичної партії, нам вдалось впродовж останніх двох років суттєво активізувати законотворчу діяльність, яка б дозволила впевнено перейти на другу фазу виконання Плану дій щодо лібералізації.

Спільними зусиллями партії влади та опозиційних сил ми прийняли переважну більшість законодавчих актів, необхідних для виконання першої фази. За це я вдячна як своїм колегам з Партії регіонів, так і конструктивно налаштованим представникам опозиції.

Перед нами, народними депутатами, залишився лише один виклик: законопроект щодо запобігання та протидії дискримінації в Україні. Закликаю колег підтримати цей законопроект на пленарному тижні, який відбудеться з 2 по 5 липня.

І головне: приймаючи ці законопроекти, ми виходимо з того, що ці закони потрібні не для того, щоб сподобатись ЄС, а для пересічних українців, які зможуть у перспективі подорожувати об’єднаною Європою без віз.