Які завдання стоять перед майбутнім мером?

Це значить, що ні мер, ні голова КМДА цілковитої влади у столиці не мають, тому не можуть забезпечити реального розвитку міста. Якісні зміни стануть можливими лише тоді, коли відбудеться «перезавантаження» влади після президентських виборів 2015 року. То що ж: якщо у мера немає повноважень, то не треба нічого робити? Ні! Якщо нічого не робити, то ми – опозиція – дійдемо до 2015 року зовсім беззбройними. Єдина наша зброя – це активні кияни, які хочуть змін, які борються за свої права та комфортне, безпечне життя у місті.

Тому так важлива перемога на мерських виборах саме представника опозиції. Це стане початком серйозних змін по всій країні. Опозиційний мер очолить боротьбу киян за відновлення місцевого самоврядування. Організує киян на дії по відстоюванню своїх конституційних прав. Очолить мешканців у боротьбі з незаконною забудовою, з несправедливими комунальними тарифами, корками, корупцією.

Але головне – від того, хто стане київським міським головою, багато в чому залежатиме доля президентських виборів 2015 року. Нинішня влада добре розуміє, що у випадку програшу на президентських виборах їм не уникнути відповідальності за все, що вони накоїли. Тому «регіонали» вдадуться до будь-яких методів, навіть до фальсифікацій виборів, аби залишитися при владі.

Але кияни, як і 2004 року, не стануть мовчати і вийдуть на боротьбу проти фальсифікацій. Саме тому опозиції так важливо не здати столицю.

За останні три роки Кабмін відібрав у Київради значну частину функцій, зокрема,

у сфері містобудування, земельних відносин, реєстрації та ліквідації підприємств

тощо. Це суттєво обмежує можливості розвивати місто: залучати інвесторів, збільшувати надходження до місцевого бюджету тощо. Тому потрібно повернути ці функції до київської влади.

Особливо це стосується питань, пов’язаних із виділенням земельних ділянок. Для

цього потрібно відновити Земельний кадастр, щоб передача київської землі була

неможлива без дозволу мера та Київради. Це ускладнить «дерибан» землі урядовими чиновниками.

2. Повернення функцій мера

Мер – особа, обрана киянами, має бути лідером громади, стратегом. Його функції

мають бути розширені: він повинен розробляти плани розвитку столиці та подавати їх на розгляд Київради. Мер має розпоряджатися міським бюджетом та нести відповідальність за його наповнення та витрати. А також мер формує свою команду фахових виконавців, які добре знаються на побутових, господарських, комунальних, транспортних та інших питаннях міського управління.

3. Ліквідація посади голови КМДА

Свого часу «регіонали» змінили Закон «Про столицю» та розвели посади мера та

голови КМДА, аби узаконити владу Попова. Потрібно ліквідувати двовладдя у Києві через скасування посади голови КМДА.

4. Обрання мера – у два тури

Для того аби київський мер був справді легітимним, обраним більшістю киян, а не

окремою категорією столичних мешканців, потрібно, аби вибори мера проходили у

два тури. Для цього необхідно ухвалити закон, згідно з яким кандидат перемагає у

першому турі, тільки якщо набирає 50% плюс один голос. В іншому випадку – при-

значається другий тур, де перемагає найсильніший.

5. Переобрання Київради

Другого червня 2013 року сплив термін повноважень нинішньої Київради. Тому депутатський склад ради має бути переобраний.

У свою чергу, потрібно внести у виборче законодавство відповідні зміни, аби депутати Київради обиралися за мажоритарними округами з відкритими списками, а отже, представляли інтереси територіальних громад. У міськраді вони мають відстоювати інтереси своїх виборців, затверджувати міський бюджет, бути противагою виконавчої влади у місті.

Але для того, аби звести до мінімуму політичну корупцію, необхідно через законодавчі зміни ухвалити механізм відкликання депутатів городянами. Щоб кожного, хто перейшов до іншої фракції, зрадив виборців або не виконав своїх обіцянок, можна було позбавити депутатського мандата.

6. Повернення бюджетної самодостатності

Наразі половина київського бюджету, що наповнюється з податків на доходи фізичних осіб, забирається до центрального бюджету. Київ має повернути собі фінансову незалежність від центральної влади: всі гроші, зароблені киянами, мають йти до місцевого бюджету, а не до центральної скарбниці.

7. Надання механізму управління самим киянам

Для того аби кияни могли впливати на розв’язання власних проблем, потрібно ініціювати створення органів самоорганізації населення. Квартальні, вуличні, районні, домові комітети ефективно займатимуться усіма побутовими питаннями – починаючи від організації вивезення сміття, прибирання, освітлення, охорони прибудинкових територій, ремонту під’їздів – до ведення діалогу з представниками влади та компаніями, що надають комунальні та ремонтні послуги та отримуватимуть під це кошти з міського бюджету.

Звісно, цілісний план розвитку столиці ще потребує обговорення. Для того аби побудувати міцну систему місцевого самоуправління, ми можемо звернутися по допомогу спеціалістів тих країн Європи, де відповідні традиції складалися століттями. Я як лідер Європейської партії України маю безліч зв’язків серед мерів європейських столиць та фахівців із різних питань. Впевнений: вони охоче поділяться своїм досвідом. І разом ми зробимо Київ по-справжньому європейською, сучасною і комфортною столицею.