Незаміжня та безробітна Україна

Україні скоро виповниться 22. Якщо порівняти з людським життям, то це закінчення ВУЗу і пошук працевлаштування, а можливо і пошук обранця для подальшого спільного життя...

Україні скоро виповниться 22. Якщо порівняти з людським життям, то це закінчення ВУЗу і пошук працевлаштування, а можливо і пошук обранця для подальшого спільного життя.

 Якщо подивитися на диплом про вищу освіту нашої країни, то тут дуже багато незадовільних оцінок. Фахове спрямування також не дуже визначене. Занадто багато часу прогуляли і чимало недопрацювали. Тож очевидно, що пошуки роботи для нашої молодої країни будуть нелегкими. Скоріше за все, як би не мріялося в дитинстві сидіти в крутому офісі, але реалії говорять про те, що працювати прийдеться в сільському господарстві. Мрії про польоти в космос, власні смартфони, авіацію та інші круті проекти не здійснилися. На жаль. Сільське господарство залишилося чи не єдиною галуззю економіки, де Україну можуть сприйняти. Звісно, що просидівши багато років, отримуючи передачі з села, не думалося про повернення в сільську місцевість, але вибору нема. Головне, щоб ми, наша країна, не надіялася отримувати передачі з села і надалі, працюючи в Києві в Макдональдсі. Цього не буде, бо село скоро вимре, і передавати не буде кому. Треба відмовитися від ілюзій про заможне село в Конча-Заспі і повернутися обличчям до зубожених українських сіл.

 Щодо пошуку партнера на життя, символічно мабуть, що саме на 22 річницю Україна має вирішити, хто їй подобається більше: європеєць чи росіянин. Європеєць, здавалося б, більш інтелігентний та освічений. Боїться Україна, що обдурить він її та змусить займатися чорновою роботою та дітей народжувати. Росіянин він наче і свій, але також страшно, бо принцип «б'є значить любить» вже підзабувся і вставати зранку з синцями під оком також не дуже хочеться.  Вона, звичайно, навіть не думає про те, що якщо підучиться і організує своє життя, то буде пізніше і одного, і другого «строїти». Адже ніхто її не навчив ні мовам, ні логіки, ні економіки, за виключенням деяких елементів основ торгівлі. Не проходила вона і ази дипломатії, піар і політологію вчила  «на ходу» в маршрутці.  Це само по собі й не дивно, адже народившись випадково і зробивши перші кроки з переляканим і дезорієнтованим Кравчуком, пішовши до школи з постійно напідпитку Кучмою, та вступивши до ВУЗу з галасливою та постійно в сварках сім’єю Віктора і Юлі, її освітою фактично ніхто і не займався. Хотілося б, щоб нинішній керівник держави, якщо вже не працевлаштував, то хоча би заміж видав правильно. Як на мене, то краще вже народжувати дітей, аніж розглядати зранку на обличчі синьо-жовті пейзажі вчорашньої сварки. Чи не так?