Кінець епохи зиску і споживання: що взамін?

Тези частини мого виступу на 28 Міжнародній міжбанківській конференції ВАСЕЕ, що відбулася 28-29 жовтня в Будапешті і була присвячена подіям в економіці і банківському секторі Ц-С Европи.

                                                            І.

Світова економіка серйозно хвора. Хворіють економіки всіх країн, бо вони відкриті і пов’язані між собою. Ця хвороба заразна, бо «кров» економік   країн змішана і містить в собі носія смертельного вірусу гіперінфляції. Цей носій – долар США. 

Банки і банківська галузь нагадують велосипед. Як і нинішня економіка. Поки крутиш педалі і їдеш – не падаєш. Зупинився – впав. Це торкається банків, які практично не кредитують економіки. В цьому сенсі економіка і банки України відповідають «міжнародним стандартам» економічної глобальної хвороби: непідйомні борги, проблеми з обслуговуванням  вкладників і практична відсутність кредитування.

Світова криза почалася у 2007 році з іпотечної кризи США. Обвалилася іпотечна боргова піраміда. Люди не змогли обслуговувати свої борги перед банками через закредитованість (наслідок кредитного буму) і  недостатність доходів. Обвал іпотечної піраміди добряче струсонув банківську сферу. Довелося жертвувати глобальним банком Леман Бразерс і дрібнішими, щоб втримати інші банки, які «гралися» з іпотечними  цінними паперами. Держави змушені були збільшувати свої суверенні борги, щоб підтримати банки. З 2007 по 2012 роки держборг  США  зріс з 66,5 до 106,5% ВВП; ЄС – з 59 до 85,3%; Японія – з 283 до 237,9%; Канада – з 66,5 – 85,6% ВВП.

Порятунок    «розвинених» економік обійшовся платникам податків цих країн майже у 15 трл. дол. США. Криза, яка почалася як боргова криза, протягом 6 років не зняла проблему суверенних боргів, а її посилила.

У 2012 році борги країн, які входять у G7, дорівнювали 140 трл., а ВВП – 30 трл. дол. США. Але у 1998 році їх ВВП був 20 трл., а борг – 70 трлн. дол. США, тобто зріс на 70 трл. Виходить цим країнам, щоб збільшити ВВП на 1 дол., потрібно було збільшити борги на 7 дол.  А що було б з їхніми економіками, якби  вони не брали в борг?

Так і не знята проблема закредитованості фізичних осіб, не зняті проблеми обслуговування банками їхніх боргів перед вкладниками, особливо в умовах падіння довіри до них.

Світова економіка знесилена гіперборжниками, оскільки  ці господарюючі суб‘єкти не здатні нормально економічно функціонувати. Початок зовнішнього прояву хвороби - 1971 рік, коли США «відв'язали» долар від золота, але світ не відмовився від долара, як світової валюти. Тоді була запущена міна уповільненої дії з годинниковим механізмом. Вона не може не вибухнути. Перетворення гіперборгів у гіперінфляцію на світовому порядку денному. Коли це буде – окреме питання, але уже сьогодні можна помітити  технологічну і психологічну підготовку людської спільноти до  економічного  краху. В цьому ланцюгу дій знаходяться і такі недавні події:

1)         Дивна вистава з шатдауном. Не фінансують Уряд США. Дискредитують владу США. Шарпають  ринки.

2)         Конгрес голосує в останній день і піднімає стелю боргу США  відтерміновуючи проблему до лютого 2014 року, коли вистава продовжиться.

3)         Немає чим платити по боргам в уряду США. Конгрес підняттям рук робить країну «багатшою», з'являється чим платити. Переваги демократії – не тільки в тому, що можна шляхом  голосування зробити з віслюка коня, про що знали ще древні греки, але й з банкрута – платоспроможного, що знаємо ми тепер.

4)         Дивні кадрові рухи у ФРС. Ні нинішній голова Бернанке, ні Самерс, ні Гайтнер чомусь не згодилися зайняти ще недавно найпрестижнішу фінансову посаду у світі.  Обама пропонує очільником 67-літню  Жанет Йелен, функціонера другого ешелону.

5)         QE3 – так зване «кількісне пом'якшення», а попросту щомісячне 85-ти мільярдне вливання грошей через покупку ФРС іпотечних і урядових облігацій. Протягом липня–серпня запускають інформацію про зупинку Q3. Потім з 18.09.13 р. продовжують «пом‘якшення». А нещодавно Обама (!) заявляє, що Q3 треба зупиняти. Чому він входить в сферу компетенції ФРС? Щоб взяти на себе і США негатив цього кроку? Навіщо йде дискредитація США?   США стає  на шлях СССР часів перебудови?

6)         Після зупинення шатдауна «не спрацьовує» електронна картка у  десятків мільйонів бідних американців на безкоштовні харчі. Що це, перевірка реакції, тренінг?

7)         Банк Чейз Манхетен заявляє про обмеження руху валюти з рахунків клієнтів, що викликає бурхливу реакцію. Через  пару  днів роз'яснює, що це стосується лише інтернет-рахунків. Тренінг?  Перевірка реакції?

8)         Втрата довіри та нормальної функціональності фінансових індикаторів і інструментів: Libor, Доу Джонс, інших фондових індикаторів, рейтингів. Дивна поведінка ціни на золото.

9)         Операція «Кіпр». Перетворення банківських депозитів у акції банків-банкротів, по суті конфіскація. Маріо Драгі недавно заявляв про те, що він не поділяє цю ідею. Сім років тому в Європі таке могло комусь прийти в голову?

10)     «США – не бананова республіка», - заявив Обама. Що означає така публічна заява Президента країни? Адже ні у США, ні у світі люди не сприймають Америку, як бананову республіку, а у Президента вже є сумнів?

11)     Публічне приниження США на міжнародній арені через капітуляцію перед сірійською та іранською проблемами, скандали з Вікілікс та Сноуденом, прослуховування Меркель…

Шість років економіки розвинутих країн падають чи стагнують. Банки не кредитують. Зростають борги країн і банків. Меркель говорила про 10 років кризи. На мій погляд, в межах існуючої економічної парадигми виходу з боргової кризи вже немає.

Для того, щоб почати гасити борги на рівні людей, банків, підприємств і держав, потрібно щоб люди, банки, підприємства і держави виробляли значно більше товарів і послуг, і було кому їх продати. Платоспроможний попит на додаткові об‘єми товарів відсутній.  Раніше такі  проблеми вирішувалися за рахунок стимуляції попиту нових ринків, які інтегрувалися в глобальну економіку. Так було зроблено з країнами так званої «зони впливу СССР». Їхній попит був простимульований кредитами західних банків. Цей додатковий  попит лише відтягнув кризу. Тепер ці країни, їхнє населення і  банки  теж в боргах. І Україна серед них.

Вільних ринків уже немає. Економіці рости вшир немає куди. Так приходить  кінець цій економіці.  

Виходячи зі сказаного ми мусимо мати мужність визнати наступне:

1)    рецесія світової економіки буде поглиблюватися;

2)    інструментів і можливостей змінити ситуацію на краще немає;

3)    фінансова влада і далі буде нарощувати борги та емісію.

За цим мусимо визнати, що  світ очікує:

-        обвал світової фінанси-банківської системи, а слідом за нею і ступор світової торгівлі;

-        банкрутство багатьох банків і підприємств;

-        втрата заощаджень людей;

-        збідніння людства;

-        соціально-політичний хаос.

                                                         ІІ.

Зупинити  економічну катастрофу неможливо, але є час подумати про причини і про те, що робити, коли це відбудеться. Як будувати світове і українське господарство після краху існуючої економічної системи?

Природно усіх відповідей у мене немає. Пошук відповідей – завдання всього людства. Відважусь на те, щоб сформулювати питання на які треба шукати відповіді вже тепер.

Варто заново визначитися з метою господарської діяльності людини. Аристотель (думка якого лежить в основі конструкції Європи та сучасного західного світу), в його розумінні економіки, був відкинутий людством. Він чіткого розділяв поняття «економіка», під якою він розумів господарську діяльність направлену на створення суспільно корисного продукту, споживчої вартості, і «хрематистика» - «мистецтво» наживати багатство, робити гроші. Людство підмінило поняття, назвавши хрематистику – економікою. Чи не пора, коли вибудувана людством хрематистика валиться на наших на очах, повернути цій парі понять первинний смисл і почати визначатися із метою господарської діяльності людини?

Чи не пора визнати, що споживання є лише засобом для існування людини, а не його метою. Як так трапилося, що сучасне інтелектуальне суспільство сплутало мету з засобами? Як так сталося, що нестримне споживання стало цінністю? Як і чому прижилася ідеологія споживання?

Наступне питання - це критичне переосмислення основ панівної економічної теорії. Прибуток не може бути місією економічної діяльності. Він є лише одним із засобів, хоч і важливим. Постулат про безмежні матеріальні ресурси, який також лежить в основі нинішньої теорії, реальна господарська практика давно перекреслила. Сьогоднішня економічна криза  також перекреслює постулат про фундаментальну роль егоїстичної економічної користі та «невидимої руки ринку» у досягненні суспільного інтересу.  Шість років криза волає про інший висновок: егоїзм та «рука ринку» душать людство, якщо немає мудрого серця і розумної голови.

Ще питання, хто буде суверенним регулятором господарства майбутнього: держава, ТНК, наддержавні утворення? Яка буде грошова фінансова система майбутнього, які будуть їхні принципи і яке їх призначення? Яке місце займуть у них (і чи займуть):  позиковий процент, часткове резервування, приватні банки?

***

Випробування неймовірне. Людство потребує чесного, сміливого, спокійного погляду на життя. Випробування ніколи не бувають вище наших сил. Ніколи. Бог милостивий.