ICU може піти в суд проти України

Днями компанія Investment Capital Ukraine (ICU) погодилася звільнити заручників, яких утримувала протягом місяців.

Вона запропонувала бондхолдерам обміняти “заморожені” нереструктуровані Loan Participation Notes (LPN). Замінити на такі самі облігації, але вже реструктуровані. Вони належать ICU у інших випусках.

На мій погляд, це дуже гарний та етичний вчинок з боку компанії. Він дійсно може виправити несправедливість, що тягнулася вже доволі тривалий час. Якщо ви не в курсі подій, трохи нагадаю.

Ще до повномасштабного вторгнення, VIP-вкладникам Альфа-Банку пропонували особливий інвестиційний продукт — Loan Participation Notes (LPN). Це були цінні папери з підвищеною дохідністю у валюті. Аби гарантувати безпеку грошей від ризиків українського законодавства, LPN були випущені голландською компанією EMIS Finance B.V., та певним чином відокремлені від банку.

Зібрані кошти Альфа-Банк повертав в Україну і спрямовував на видачу нових кредитів, а потім ділив прибуток зі своїми VIP-клієнтами. Операція була взаємовигідною, а Альфа-Клуб став найпотужнішою системою VIP-банкінгу в Україні.

Але з початком повномасштабної війни банк націоналізували, і гроші українських вкладників “підвисли”.

Колишні власники Альфи погодилися повернути гроші, але попросили зачекати. Вони запропонували схему реструктуризації для множинних траншів LPN. Більшість випусків LPN вже реструктуровані. Схемою скористалися впливові українські родини та компанії, серед яких (виявляється) була ICU. Тепер їм залишилося лише дочекатися своїх коштів.

Але залишилося буквально кілька траншів облігацій, більшість у яких скупила група ICU. Компанія почала вести власну гру, напевно, вимагаючи грошей з EMIS Finance B.V. не потім, а одразу. Ті відмовилися, і ситуація "підвисла". В заручниках (надалі зватиму їх так) виявилися тримачі LPN, які мали меншість голосів, та через це не могли впливати на переговори. Після невдалих прохань про реструктуризацію (Investment Capital Ukraine не погодилася), вони почали вмикати важелі впливу. Зокрема, саме вони могли вплинути на запровадження санкцій проти Петра Порошенка, якого вважають афілійованим із ICU. Про це я писав тут.

Час тривав, але ситуація не змінювалася. Навпаки, нещодавно ICU пішли в атаку. Компанія запропонувала змінити trustee та paying agent заблокованих траншів LPN з BNY Mellon на Global Loan Agency Services Ltd (GLAS). Для чого? BNY Mellon — всесвітньо відома фінансова група з бездоганною репутацією. Її бізнес – просто обслуговувати процес. А ось GLAS спеціалізується на проблемних та спірних активах. Він часто діє в інтересах замовника, а не ринку. Дуже схоже, що ICU за допомогою GLAS збирається витягнути свої гроші.

Звісно, це ще більше засмутило “заручників”, бо для них заміна трасті означатиме зрив реструктуризації, і борги за LPN остаточно “підвиснуть”. Але вони не мали жодного шансу змінити цей сценарій, бо ICU тримає більшість голосів.

Певний час мені здавалося, що головна мета заміни трасті - це змусити “заручників” продати свої LPN групі з великим дисконтом.

Власне, ICU і раніше сповідувала цю філософію: купити дешево, поки усі вірять у кризу, а потім продати дорого.

Тим не менше, сталося приємне диво. Панове Пасенюк та Стеценко запропонували “заручникам” замінити LPN на такі самі папери, але вже реструктуровані (з інших траншів). Це - джентльменський вчинок.

Я не знаю, кому за це дякувати. Можливо, Петру Порошенко, який міг донести до співвласників компанії Макара Пасенюка та Костянтина Стеценка просту думку - найнебезпечнішим є той супротивник, якому немає чого втрачати. Якщо вірити, що саме “заручники” вплинули на запровадження санкцій проти Порошенка, то можна уявити, що вони зробили б далі. Для ICU цей тиск міг стати фатальним, та результуватися у персональні санкції проти компанії та її власників. Якщо все так, думаю, я буду дуже правий, якщо перекажу вам подяку від кількох родин, пане президент.

Звісно, могла спрацювати інша мотивація. Панове Пасенюк та Стеценко могли тверезо розсудити, що не варто відправлятися на війну із обуреними “заручниками” у тилу. Врешті решт, у житті Петра Порошенка санкції вже сталися, а ось у їхньому житті - можуть з'явитися. Щодо можливих підстав, то шукати надто довго не потрібно. Професійна біографія очільників ICU тісно переплетена, зокрема, із російським ВТБ.

У санкціях головне - не присутність фактів, а рішення дати їм розвиток. Саме у цьому була небезпека для ICU. В разі санкцій, можна ставити хрест на репутації та фінансовій кар'єрі і в Україні, і в Британії, і в Європі. Я вже не кажу про грошові втрати. Напевно, що поточні клієнти ICU були б дуже проти такого сценарію. Якщо так, то рішення компанії є проявом здорового глузду.

У будь-якому разі, джентльменський вчинок є джентльменським. Він робить честь панам Пасенюку та Стеценку. Він звільняє ICU від протистояння із “заручниками”.

Що правда, іронізують мої джерела, одна частина проблем ICU вирішена, а ось інша – лише починається. На їхню думку, компанія наражається на небезпеку.

У чому тут справа. ICU переходить до агресивної стадії витягування своїх грошей. Для цього їм потрібна GLAS.

Я можу помилятися, але дії ICU навряд чи загрожують EMIS Finance B.V. Ця структура є просто так званим SPV – транзитною компанією, яка віддає гроші лише після того, як сама їх отримає. Де ж реальні гроші? Може, у Росії? Ні.

Гроші платитиме...

три...

два...

раз...

Україна.

Все вірно. Україна.

Мої співрозмовники відкрили мені страшну таємницю. Єдиний шанс повернути гроші утримувачам - це вести переговори з Україною про компенсацію за націоналізовані активи. На їхню думку, для цього треба дочекатися кінця війни. Хоча я не уявляю собі, як Україна на це погодиться.

Якщо хочеш грошей швидше - подавай до суду проти України. Тому, на думку моїх співрозмовників, ICU буде судитися із Україною.

Адже це Україна націоналізувала Альфу, це Україна зробила повернення коштів LPN неможливим.

Великою мірою, я вірю у такий сценарій. Справа у тому, що ICU обслуговує міжнародна юридична корпорація Cleary Gottlieb. Саме ця компанія у часи Яресько була архітектором угоди з варрантами. Нагадаю, тримачі цих паперів отримують сотні мільйонів доларів в разі, якщо ВВП України зростає за підсумками року більше, ніж на 3%. Якщо зростання ВВП від 3% до 4% — Україна платить 15% від суми, яка перевищує 3%. Якщо зростання ВВП понад 4% — платить 40% від усієї суми зростання понад 4%.

Дуже ймовірно, що ці папери свого часу відбулися завдяки політичній підтримці Порошенка, і довгі роки вони все ще живі завдяки старим зв'язкам. Так ось, навіть сьогодні Cleary Gottlieb обслуговує утримувачів варрантів. Цілком можливо, що серед утримувачів цих паперів є ICU чи клієнти компанії, але фактів про це в мене немає.

Але я нагадаю, що досі невідомо, хто є власниками варрантів. Міжнародні юристи захищають анонімних власників. Суспільство України обурюється їхніми діями, але це обурення є дуже абстрактним. Ніхто не знає зацікавлену сторону.

У випадку з LPN - геть інша справа. Утримувачем облігацій є ICU або клієнт, якого компанія не може називати. Це геть інша конфігурація. Фінансова компанія з українським корінням, що має доходи в Україні,... судитиметься з Україною.

Це не гарно, як не дивись. Міжнародні суди можуть вирішити, що Україна винна гроші. Але якою буде реакція суспільства?

Стягувати гроші з країні, яка перебуває у епіцентрі війни, задля отримання надприбутків - це підступно та нелюдяно. Особливо для української компанії.

Я також не надто впевнений щодо їхніх колег. Можу ще припустити, якщо цей проект проводитиме Cleary Gottlieb. А ось чи готова до репутаційних втрат Global Loan Agency Services Ltd (GLAS)? Чи знають у компанії, з кого доведеться стягувати гроші? Дуже інтригує.

Звісно, можливий якийсь інший сценарій. Але щось мені підказує, що все виглядає саме так: ICU проти України.

Поки що цього не сталося. Подивимось, як воно буде. Нагадаю, коментарів від ICU я так і не отримав.

На закінчення, хочу ще раз зробити компанії комплімент. Панове Пасенюк та Стеценко вчинили як джентльмени. Можливо, що це сталося під впливом Петра Порошенка, за що він отримує комплімент на власну адресу.

Далі буде. Чи не буде.