Нічого особистого, лише бізнес!

Про зворотний бік втручання правоохоронних органів в роботу підприємств!

Коли медіа вибухають новинами про відкриття гучних кримінальних справ, обшуки на великих підприємствах або арешт майна та бізнес-активів, пересічні громадяни тішаться: прижали хвоста черговому олігарху! Втім, мало хто при цьому замислюється про справжні причини активності правоохоронців, їхню мету та іноді жахливі наслідки «правоохоронної» діяльності. Адже тисячі робітників втрачають якщо не роботу, то стабільний доход, зникають товари і послуги, від яких залежить нормальне життя цілих міст. При цьому бюджет країни не лише позбавляється податкових надходжень, але часто несе додаткові витрати на утримання бізнесу, який колись був прибутковим. Про зворотний бік боротьби представників держави із бізнесом - у цій статті. Можливості впливу Законодавство України дає органам влади вельми широкі можливості впливати як на громадян, так і на підприємства. Щоправда для цього необхідно щонайменше відкрити кримінальне провадження (коли є бажання, тут жодних перешкод не існує), а також оголосити про підозру. Останній момент є ключовим. Адже згідно зі ст. 3 Кримінального процесуального кодексу саме з підозри починається притягнення конкретної особи до кримінальної відповідальності. До підозрюваного вже можна застосовувати окремі заходи, що повʼязані з обмеженнями прав і застосуванням примусу. Деякі з них взагалі сприймаються (оскільки по своїй суті такими і є) як покарання без вироку. Так, тримання під вартою обмежує право на свободу та вільне пересування і є ідентичним позбавленню волі, а вилучення та арешт майна є втручанням у недоторканність права власності, й аналогічне конфіскації. Тобто, хоча вину особи ще не доведено обвинувальним вироком суду, негативних наслідків, у тому числі репутаційних, вона зазнає вже на етапі підозри. Так, усе це здійснюється за вмотивованим рішенням суду… Але як часто українські судді відмовляють стороні обвинувачення у задоволенні запитів? До того ж стосовно тих, кого підозрюють у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину (а економічні злочини, зважаючи на суму шкоди, що інкримінується, як правило такими і є), існує спокуса зануритися ще й у приватне життя людини, адже КПК дозволяє проводити такі негласні слідчі (розшукові) дії, як аудіо-, відеоконтроль особи, арешт кореспонденції (ст. 261), її огляд і виїмка (ст. 262), зняття інформації з електронних комунікаційних мереж, зняття інформації з електронних інформаційних систем, обстеження публічно недоступних місць, житла чи іншого володіння особи, спостереження за особою, моніторинг банківських рахунків тощо (ст.ст. 260 - 264, 267, 269, 269-1). Переважно без вироків Виходить, що презумпція невинуватості, хоча і закріплена в Конституції, але фактично не діє. Більше того, підмочена підозрою репутація бенефіціара має конкретні негативні наслідки для повʼязаних підприємств. «Бізнес, який потрапив до судового реєстру як фігурант кримінальної справи, у подальшому має проблеми із фінмоніторингом та комплаєнсом. Навіть якщо справу було закрито, згадки у судовому реєстрі про те, що компанія фігурувала у кримінальній справі, залишаються назавжди: їх неможливо вилучити чи спростувати», - на це нещодавно звернув увагу засновник Опендатабота Олексій Іванкін. А наявність кримінальних проваджень вже гарантує особливе ставлення, наприклад, з боку банків та фінустанов. Вони відповідно до Положення про здійснення банками фінансового моніторингу (постанова Правління НБУ від 19.05.2020 № 65) мають перевіряти своїх клієнтів і ті можуть мати проблеми з фінансовими операціями. Але за даними того ж Опендатабот, до 80% кримінальних справ проти бізнесу не мають вироків або справи взагалі не доходять до суду! Прикметно, що 2023 рік став рекордним за кількістю відкритих кримінальних проваджень проти бізнесу. Тенденції цього року також є невтішними (див. інфографіку). Тож коли у людини є свій бізнес, майно або інші активи (як кажуть у народі, водяться гроші), то у сторони обвинувачення завжди існує можливість прямо або опосередковано натякнути «клієнту» на бажану модель його поведінки. І реальна перспектива втратити свободу вже сьогодні, без доведення вини, зробить зговірливим будь-кого. На практиці ці можливості впливу використовуються по-повній, навіть у випадках, коли не вистачає правових підстав. А ті, хто мав би контролювати і гарантувати процес законності обмеження прав, цього на жаль не помічають. Хто робить збитки? Однією з показових є так звана газова справа, в якій детективи НАБУ назбирали 350 томів доказів, повʼязаних із господарськими відносинами двох теплоелектроцентралей у містах Новояворівськ та Новий Розділ Львівській області із НАК Нафтогаз України. Хоча згідно з бухгалтерською та фінансовою звітністю останньої, підприємство не зазнало ніяких збитків від виконання угод з ТЕЦ, за версією слідства, Нафтогаз усе ж утратив 2,2 млрд. грн. Бо централі мали виробляти теплову енергію для опалення та постачання гарячої води населенню, натомість газ використовувався також для виробництва електричної енергії, яку реалізовували державному підприємству «Енергоринок». Але відсутність обʼєктивної сторони злочину не завадила НАБУ оголосити про підозру чинному нардепу Ярославу Дубневичу (його вважають бенефіціаром підприємств, що упрвляли ТЕЦ), арештувати активи та після кількох невдалих спроб передати їх через Агентство з розшуку та менеджменту активів в управління ТОВ, що входить в групу компаній самого Нафтогазу (потерпілого у кримінальній справі). Хронологія порушень, допущених при цьому АРМА, Кабміном і навіть Верховною Радою цікава сама по собі. Допитливий читач може ознайомитися з нею тут. Зараз лише відзначимо, що задокументовані дії представників держорганів та ухвалені рішення свідчать про повне ігнорування закону чиновниками, які отримали працюючий бізнес і не впоралися з ним. Так або інакше, але наслідками втручання держави виявилися перманентна загроза зриву опалювального сезону у містах, нарощення заборгованості, можливість виникнення надзвичайної ситуації внаслідок зупинки роботи генеруючих об’єктів, невиплата зарплати та звільнення працівників. При цьому ТЕЦ, які до арешту працювали у плюс, останні роки зазнавали мільйонних збитків. Тобто, завдяки управителям підприємства тепер постійно потребують допомоги від держави Сума офіційно зафіксованих збитків вже сягнула 557,6 млн грн, що складає чверть від тих збитків, які порахувала, але ще не довела, прокуратура. Зрозуміло, що говорити збільшення економічної вартості арештованих активів або хоча б про її збереження (а саме такий критерій управління активами визначає Закон про АРМА) не доводиться. ТРЦ - без податків Аналогічні проблеми очевидно чекають державу у звʼязку із передачею АРМА столичного торговельно-розважального і бізнес-центру «Gulliver». На початку червня цього року відповідне рішення ухвалив слідчий суддя Шевченківського районного суду Києва в рамках кримінального провадження щодо ухилення керівництвом ТРЦ від сплати податків, а також легалізації (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом, в особливо великих розмірах. За версією Бюро економічної безпеки, яке веде розслідування, протягом 2019-2021 років дирекція ТРЦ уклала низку договорів із підконтрольними товариствами. Йшлося про проведення на території центру певних робіт, які не здійснювалися. І саме це начебто дозволило ухилитися від сплати податків на суму близько 145,8 млн грн., вивівши їх у готівку. У самому «Gulliver» звернули увагу на той факт, що ані детектив БЕБ, ані прокурор не змогли пояснити, як передача ТРЦ до АРМА сприятиме збереженню його як речового доказу. Там вважають що правоохоронці повністю проігнорували всі негативні наслідки такої передачі. Серед останніх називалися припинення погашення кредиту перед банками (близько 40 млн грн щомісяця), а також несплата податків до бюджету. Що стосується змісту обвинувачення, то у частині податків від Державної податкової служби не надходило жодних повідомлень про податковий борг з боку власника ТРЦ (і довідки про це, а також висновки судових експертів надавалися як обвинуваченню, так і суду). А щодо легалізації - взагалі не оголошували підозр тій справі, в якій були арештовані активи «Gulliver». Тобто, за сумнівних підстав звинувачень в ухиленні від сплати податків на виході держава отримає повну їх відсутність, а банки - втратять виплати за кредитами. Між іншим, про тиск БЕБ на бізнес заявляв у травні цього року і Dragon Capital Томаша Фіали, коли правоохронці проявляли підвищену увагу до діяльності іншого столичного ТРЦ - Victoria Gardens. Тут також ішлося про звинувачення в ухиленні від сплати податків. Сумніви, що розвіялися Ще один характерний кейс, повʼязаний із науково-виробничим підприємством «Корпорація КРТ», яка виробляє елементи верхньої будови залізничної колії, деталей та вузлів залізничних скріплень. НАБУ та Спеціалізована антикорупційна прокуратура розслідували розкрадання 93,28 млн грн ПАТ «Укрзалізниця» через схему закупівлі його філією «Центр забезпечення виробництва» впродовж грудня 2015 – березня 2017 рр. стрілочної продукції за суттєво завищеними цінами. За версією правоохоронців до схеми як посередник була залучена і Корпорація КРТ. Коли зі зміною влади у 2019 році керувати Укрзалізницею прийшли нові люди, раптом виникли питання до цін і якості рейкових скріплень, що поставлялася КРТ. Закупівлі продукції були призупинені і інформацію про це вилили у публічну площину. В компанії вимушені були захищатися та вимагати спростувань. Адже за жодним із договорів поставки не було отримано жодної претензії від Укрзалізниці, а дані електронної системи публічних закупівель Prozorro свідчили про відсутність виробників та постачальників товару за нижчою ціною. Пізніше претензії зникли. Бо вже в 2023 році зʼявилася інформація про те, що КРТ знову поставлятиме скріплення Укрзалізниці, адже фірма виграла цінові аукціони. Покарання за критику У січні 2024 року Державне бюро розслідувань затримало засновника Concorde Capital Ігоря Мазепу. Його представили як засновника злочинного угруповання, який заволодів двома гектарами землі поблизу Київської ГЕС. Збитки, завдані державі, обвинувачення оцінило у 7 млн грн., а суд відправив бізнесмена до СІЗО з можливістю застави 349 млн. грн (у 54 рази більше за інкриміновану шкоду). Тема арешту підприємця та обшуків в його інвесткомпанії стала предметом зустрічі (щоправда, закритої) підприємців із представниками економічного блоку уряду та керівництвом Верховної Ради. Після неї РНБО ввела мораторій на дії силовиків, що можуть зупинити роботу компаній. А Президент Володимир Зеленський навіть пообіцяв перезапустити Бюро економічної безпеки і створив Всеукраїнську економічну платформу «Зроблено в Україні» (Указ від 26.01.2024 № 31/2024). Поки вирувала інформаційна буря, апеляційний суд суттєво зменшив суму застави (до 21 млн грн.) і І.Мазепа знов опинився на волі. Сам бізнесмен вважав, що підозра проти нього була вмотивована не бізнес-діяльністю, яку він завжди проводив у легальному полі, а критикою правоохоронців. «Я все більше переконуюся, що не мої бізнес-ініціативи так збурили наших любих правоохоронців. Їх збурила моя критика того правоохоронного свавілля, яке все частіше доводиться відчувати бізнесменам на власній шкірі», - написав він на своїй Facebook-сторінці. Йдеться про ініціативу «Маніфест 42», навколо якої об’єдналися підприємці, що вимагають змін у підходах правоохоронців до бізнесу і за один місяць правоохоронці прийшли до двох її активних учасників. На погляд І.Мазепи, Україну характеризує «повна безвідповідальність за незаконні дії чиновників та правоохоронців щодо бізнесу. І відповідно, недовіра до будь-якого правоохоронця чи чиновника, який прийшов з претензіями до бізнесмена. А далі – недовіра до усього, що пов’язано із українською державою, небажання інвестувати в Україну». На виснаження Отже затримання підприємців і їх наступне тримання під вартою, блокування рахунків, обшуки в компаніях, вилучення документації, арешт активів і їх наступна передача в управління стороннім організаціям (коли достатньо обмежитися забороною відчуження майна), - усе це інструментарій процесу захоплення бізнесу, який реалізовується за сприяння державних та правоохоронних органів. Саме тих органів, які утримують громадяни України і бізнес, сплачуючи податки до Державного бюджету. Тих органів, які складаються із тимчасових (до чергового корупційного скандалу або зміни команди чи влади) керівників і службовців, що прагнуть витиснути максимум зі своїх посад. Тих органів, що покликані охороняти право, але через невміння чи небажання працювати створюють перешкоди успішному бізнесу. Органів, результатом діяльності яких стають тисячі втрачених робочих місць, недоотримання податків, занепад підприємств а іноді і загрози для життя цілих регіонів країни. Зрозуміло, коли результатом кримінальних переслідувань є знищення бізнесу, розраховувати на дотримання інвестиційного клімату і міцну економіку вже не доводиться.