Чому депутати зайнялись проблемою лісу?

Минулого тижня у парламенті створено міжфракційне депутатське об’єднання Відновлення та розвиток лісів України.

До нього увійшли народні депутати Микола Задорожній, Валерій Стернійчук, Костянтин Косай, Геннадій Косай, Іван Калаур, Людмила Марченко, Ірина Констанкевич, Тарас Тарасенко, Тетяна Грищенко.

Чому депутати вирішили зайнятись українським лісом? Причин декілька.

По-перше, лісова галузь не лише одна з найбільш постраждалих внаслідок війни. Її відновлення викликає найбільше питань. Зрозуміло, як відбудувати міст чи відремонтувати лікарню. Як відновити роботу аграрного господарства. А як розмінувати сотні тисяч гектарів лісу? Це колосальна робота, яка триватиме десятиріччями. І це колосальні ресурси. А без розмінування відновити нормальну роботу господарств неможливо. Як неможливо забезпечити протипожежну безпеку. Лісівники самі без підтримки з проблемою не впораються. Потрібно об’єднувати зусилля.

По-друге, у лісовій галузі триває фундаментальна реформа управління. Перші кроки вже зроблені, проте реформа не завершена. Плануються зміни до законодавства. Важливо, щоб концепція трансформації галузі враховувала інтереси як держави та суспільства загалом, так і місцевого самоврядування. Має бути знайдений консенсус та сформована консолідована позиція.

По-третє, завдяки реформуванню навіть під час війни лісова галузь демонструє результати, що вражають. Але економічні показники зростатимуть ще швидше, якщо лісівники зможуть залучити зовнішнє фінансування. Насамперед цікавлять інвестиції у закупівлю сучасної техніки. Всі розуміємо, що в умовах війни знайти фінансування дуже складно. Потрібні сприяння держави, спільна робота з пошуку інвесторів.

По-четверте, в процесі лісової реформи заплановані зміни, які зачіпають багато інших сфер. Наприклад, електронний лісорубний квиток або нова система контролю за обігом деревини, яка унеможливить легалізацію незаконно заготовленої деревини. Проте запровадження прогресивних змін часто гальмується необхідністю проходити дуже складну процедуру погодження, у якій задіяно багато інстанцій. Тобто потрібні депутатський контроль та сприяння.

По-п’яте, керівництво Держлісагентства минулого року запустило дуже важливу програму збереження самосійних лісів. Є вагомі результати. Проте подальша реалізація цілком залежить від роботи з місцевими громадами, які мають надавати згоду на передачу залісених територій. Це також напрям, де потрібні допомога і сприяння парламентарів у спільній роботі з громадами.

І таких напрямів, де для лісівників важлива взаємодія з суспільством і державою, дуже багато. Дрова і наступний опалювальний сезон. Мисливство, де внаслідок заборони полювання накопичуються значні проблеми. Будівництво лісових доріг. Перепрофілювання персоналу.

На моїй пам’яті було декілька спроб організувати депутатські робочі групи, комісії по роботі з лісогосподарською сферою. Кожного разу, як на мене, колеги обирали хибний шлях. Намагались тиснути на галузь, шукати “зраду”, призначати винних, лобіювати кадрові призначення. Замість того, щоб фахово та спокійно розібратись у проблематиці, вислухати всі сторони, запропонувати допомогу, координувати розв'язання проблем.

Ми не будемо повторювати помилок. Сьогодні пріоритети держави - це не розкол, а єднання заради відновлення та розвитку.