Реформа промзабрудненння: на що варто звернути увагу

29 декабря 2022, 23:43
Владелец страницы
Народний депутат України
0
19

Коли йдеться про ухвалення рішень, котрі накладають на бізнес певні фінансові зобов’язання, без труднощів не обійтись.

Саме тому законопроєкт у сфері контролю промислового забруднення в декількох варіантах приймався довго, допрацьовувався і потім знову відправлявся на опрацювання.

Адже досягти компромісного варіанту, який би задовольнив і бізнес, і владу, тут непросто. Тим паче, важко його знайти в умовах війни. Бо ж ніхто не знає, коли вона закінчиться, та з наскільки важкими економічними показниками ми зайдемо у післявоєнний час. Проте відкладати прийняття цього Закону не можна. Для держави на кону – вступ до Євросоюзу. Сама реформа промислового забруднення, окрім виконання євроінтеграційних зобов’язань (Директива 2010/75/ЄС), є важливим питанням для України з точки зору модернізації та зменшення рівня впливу на навколишнє середовище, яке тільки погіршилося з лютого 2022 року.

28 грудня, Комітет Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування розглядав законопроєкти у сфері контролю промислового забруднення №6004, №6004-1, №6004-2 та консолідований і доопрацьований №6004-д.

Нагадаю, що на меті він має урегулювання наступних основних питань:

1.       Спрощення дозвільної документації. Є намір запровадити єдиний документ - дозвіл на викиди, замість декількох існуючих дозволів (викиди в атмосферне повітря, спеціальне водокористування, управління відходами).

2.       Впровадження модернізацій. Маємо запровадити в Україні висновки найкращих доступних технологій та методів управління (далі –НДТМ) (BAT) та довідкові документи до них (BREFs), які визначають гранично допустимі рівні викидів забруднюючих речовин, вимоги до моніторингу викидів та ін.

3.       Строки переходу. Потрібно врегулювати питання строків переходу промисловості на нову систему.

Питання 2 і 3 особливо «болючі» для бізнесу.

З одного боку, Європейська Бізнес Асоціація в цілому позитивно вітає згадані законопроєкти. Адже строки перехідного періоду для енергетичного сектору, відповідно до Національного плану скорочення викидів від великих спалювальних установок (НПСВ), провадження висновків НДТМ, становлять не менше, ніж 4 роки після закінчення воєнного стану. Позитивно сприймаються і пропозиції щодо механізму фінансування та держпідтримки підприємств, що впроваджують НДТМ. Проте. Поки що немає окремого порядку надання такої допомогу на рівні Кабміну.

Але в новій редакції все ще залишається ціла низька неоднозначних моментів, які, з точки зору бізнесу, несуть в собі певні ризики. А саме: 

По-перше: Міндовкілля, у разі відсутності висновків НДТМ, фактично отримує право користуватись вимогами висновків НДТМ до моменту їх затвердження, а оператор, який здійснює будівництво установки, не розумітиме, чи відповідає його обладнання вимогам НДТМ, які ще остаточно не прийняті.

По-друге, фактично оператор зобов’язаний прийняти ініціативу Міндовкілля щодо оновлення умов інтегрованого дозволу. Але ж в які строки він має внести зміни -   невідомо.

По-третє, для установок, які економічно недоцільно чи неможливо модернізувати, інтегрований дозвіл базуватиметься на поточних нормативах викидів, а не на НДТМ. При цьому умови дозволу для підприємств енергетичного сектору визначаються відповідно до НПСВ. А для інших галузей встановлюється строк не більше 10 років з моменту введення в дію Закону, тобто приблизно це буде 2034 рік. Для значної кількості підприємств строк у 10 років є критично малим і потребує суттєвого збільшення, наприклад, до 20 років.

Тут варто зазначити, що в країнах ЄС зменшення впливу на навколишнє середовище та перехід на висновки НДТМ досі триває та сягає вже близько 20 років. А в країнах Східної Європи досі є установки, які продовжують діяльність на підставі відповідних відступів та інших механізмів, які дозволяють зберегти виробництво та враховують економічну доцільність модернізації.

По-четверте, для установок, які мають обмежений термін експлуатації, наприклад 10 років, недоцільно буде отримувати інтегрований дозвіл в особливому порядку. Адже висновки НДТМ набирають чинності не раніше 2028 року, а максимальний строк відступу становить 7 років з моменту введення в дію НДТМ. Тобто - не раніше 2035 року! Окрім того, вкладати гроші в модернізацію об’єктів, які, наприклад, мають закритися найближчими роками, – не логічно. Тому бажано, аби поточні технологічні нормативи були продовжені до моменту вступу в дію НДТМ.

На мою думку, з огляду на вищесказане, при поданні законопроєкту на розгляд повинен враховуватись стан промисловості, відсутність доступу до фінансування, вплив війни на економіку та багато інших факторів.

Важливо знайти цілком логічний та реалістичний сценарій з точки зору досягнення екологічних цілей та економічних можливостей їх досягнення, який би передбачав зважений та продуманий покроковий сценарій щодо нормування викидів та строків переходу на нові нормативи. Але рухатися потрібно, тому в цілому, я підтримав на засіданні коже з опрацьованих законопроектів.

І нарешті, 28 грудня відбулися перші зрушення. Я підтримаю Реформу промислового забруднення і опрацьовані законопроекти. Члени комітету їх підтримали також. Вже наступного року Верховна Рада розгляне їх у першому читанні.

Рубрика "Блоги читателей" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Новости бизнеса
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.