Відновити бізнес, зберегти робочі місця українців – основне завдання підприємців

Так вважає і власне цим займається бізнесмен та кризовий менеджер Сергій Анпілогов.

«Зараз, звісно,​​Український бізнес переживає не найкращий період. Активність військових дій, безперечно, веде до порушення виробничих та логістичних шляхів, до руйнувань, високих цін на енергоносії та скорочення попиту. Тобто відновлення зростання економічної активності уповільнюється у всіх секторах економіки. Причому не лише в Україні, а й у всій Європі та світі. Наша мета – зберегти те, що є, включаючи людські ресурси, до того часу, коли ми зможемо відновити зруйноване і зробити новий ривок уперед. Я в цьому глибоко впевнений і постійно працюю у цьому напрямі», - каже Анпілогов.

За підрахунками Міжнародної організації праці, після 24 лютого майже 5 млн українців залишилися без роботи. Тому зараз надзвичайно важливо зберегти виробництво в Україні. А головне – людей, які там працюють. Саме цим займається кризовий менеджер.

«Головне у ситуації, в якій зараз опинилася наша країна – знати, куди рухатися і що робити. Критичними перешкодами для бізнесу зараз є навіть не так військові дії та руйнування, як космічні  ціни на сировину, логістичні проблеми та брак оборотних коштів. Встати "на ноги" на повну силу бізнес в Україні поки що не може, але наша робота, мій досвід та величезне бажання всього українського народу призведе до процвітання та нових досягнень як у галузі, в якій я працюю, так і в Україні загалом», - переконаний Сергій Анпілогов.

Шлях Сергія Анпілогова до макроекономіки України почався ще в 2000 році – спочатку робота директором Мелітопольського пивзаводу, потім директором та головою правління Маріупольського пивзаводу та Запорізького пивзаводу №1. У 2007 році Сергій організував «Українську пивну групу» («UBG»), до якої увійшли чотири пивоварні Заводи - мелітопольський, лисичанський, запорізький та криворізький.

Тепер він є власником UBG, Мелітопольського та Луцького пивзаводу «ZEMAN», а також двох дистриб'юторських компаній – UBG та Бір-Системс (BEER-SYSTEMS). У 2014 році Анпілогов відкриває в Україні готельний комплекс Villa San - Remo Resort & Spa. У 2015 році організовує компанію «Edelweiss Baden – Baden GmbH» у Німеччині. 2016-го створює спільну німецько-українську компанію з виробництва пива під міжнародною торговою маркою «Байєр».

Продукція власних пивзаводів має понад 50 золотих медалей і є переможцем та призером багатьох міжнародних виставок та конкурсів. Пиво «Альберт» власного виробництва фірми «Monaco beer international»,  постачалося до резиденції палацу принца Монако.

Війна внесла свої «корективи» у бізнес. Самі розумієте, що могло статися із заводами на окупованих територіях. Ось тут і виявився повною мірою талант кризового менеджера Сергія Анпілогова.

Наразі у Лисичанську великий завод розбомблено, потужності Мелітопольського підприємства зведені до нуля, втрачено все обладнання та активи, роботу втратили більш ніж 450 працівників. Зруйновано логістичні  ланцюги, що між підприємствами Анпілогова будувалися роками.

І Сергій приймає доволі складне бізнесове рішення – не закривати бізнес в Україні, а розвинути його на Луцькому пивзаводі  «Земан». В ситуації, коли вся територія країни знаходиться під постійними ракетними обстрілами, зруйновано нормальну роботу економічних та фінансових установ – підприємство «Земан» в найкоротші строки налагодило власне виробництво в нових умовах, і навіть у півтора рази збільшило його потужності у порівнянні з довоєнними даними.

Кількість працівників заводу збільшено майже удвічі, переорієнтовано контракти з постачальниками та оптовими покупцями.

Ситуація далека від стабільної – йде війна. Але бізнес Сергія Анпілогова завдяки ефективному менеджменту поступово стає хрестоматійним для багатьох підприємців нашої країни, які опинилися перед прірвою знищення – важливі рішення та чіткі кроки, здатність миттєво реагувати на ситуацію – на прикладі «Земану» ми бачимо, що неможливе стає можливим, і це дає надію.

І ще одна важлива річ, яка, напевно,  є найважливішою складовою у підході до власного бізнесу Анпілогова. Людяність. Саме вона робить бажаною та престижною роботу на його підприємствах. Сергій власноруч контролював ситуацію та займався допомогою у Лисичанську, коли розбомбили завод. Організував евакуацію та похорон загиблих, фінансував з власних коштів лікування поранених та постраждалих. А зараз працююче виробництво дає можливість отримувати гідну зарплатню для майже пів тисячі людей та можливість вижити в умовах війни їх родинам.

За словами Сергія Анпілогова, саме тепер особливо важливо зберегти людей – а це нереально без збереження виробництва. Він впевнений, що після звільнення від окупантів в найкоротші терміни Україну буде відбудовано. Бо це – наша земля і земля наших дітей.