Зворотний відлік: що означає майбутня приватизація колишнього Більшовика

Менше ніж місяць залишається до старту великої приватизації — кампанії з залучення великих приватних інвестицій у державний сектор економіки.

Честь її відкрити належить АТ Перший київський машинобудівний завод, більш відомому як завод Більшовик. Величезний комплекс будівель площею в 33 га біля ст.м. Шулявська, що належить заводу, давно перетворився з промислового центру міста у величезну пустку, а ще — в додатковий фактор навантаження для бюджету держави та міста.

Ні для кого не секрет, що господарський та фінансовий стан АТ ПКМЗ вже давно далекий від ідеального. Але коли в мережі раз-пораз з'являються експертні думки про те, що можна відновити масштабне виробництво на підприємстві зберігаючи підприємство в державній власності — це викликає подив. В будь-кого, хто більш-менш розуміє реальний стан справ на об'єкті, сумнівів не залишається: залишити ПКМЗ в державній власності = приректи підприємство на знищення.

Така думка підкріплена фактами, обрахунками та експертизою, що вказує на необхідність масштабних приватних інвестицій у роботу заводу.

Починаючи з 1990-х років, виробництво на ПКМЗ стабільно знижувалося. Кілька спроб знайти для машинобудівного комплексу нові державні замовлення давали сумнівні результати: так, у 2003 році тодішній Більшовик виготовив на замовлення КП Київський метрополітен ескалатори для ст.м. Академмістечко. Однак, ця перепрофілізація успіху не дала: через дефект конструкції, ескалатори так ніколи й не розпочали свою роботу. Пізніше суд зобов'язав завод демонтувати всі ескалатори, але вони й досі знаходяться на своєму місці.

Відсутність стратегії розвитку ПКМЗ, а також масштабні зловживання з боку менеджменту фактично призвели до фінансової катастрофи, а єдиний шанс для збереження підприємства — передача його приватному власнику.

Що таке ПКМЗ сьогодні?

ПКМЗ — це колишній промисловий гігант, який через роки неефективного управління перетворився на тінь своєї минулої слави. Понад 80% приміщень та виробничих потужностей заводу перебувають в аварійному стані, а на величезному проммайданчику на Шулявці площею 33 га, з 20 виробничих цехів працюють лише 2. На усе майно та рахунки ПКМЗ накладений арешт, а кількість працівників заводу не досягає навіть 300 осіб.

Підприємство, яке вже тривалий час не має значних замовлень, з невимушеною легкістю генерує додаткові борги.

Загальна заборгованість АТ ПКМЗ становить понад 500 млн гривень. Так, борг перед містом за сплату земельного податку вже перевищив 300 млн гривень. Наявна заборгованість по сплаті ЄСВ у 40 млн гривень не лише ускладнює виплату заробітних плат та пенсій працівникам, але й блокує саму можливість виходу на пенсію. В контексті того, що близько 80% працівників АТ ПКМЗ вже досягли пенсійного віку — проблема актуальна як ніколи. Ще 130-150 млн гривень становить борг заводу перед третіми особами.

Однак, фінансовими аспектами проблеми заводу не обмежуються, ще один проблемний напрямок роботи ПКМЗ — суперечки через майно заводу.

Серед них — численні спроби незаконного відчуження майна з боку осіб та компаній, пов'язаних з олігархічними колами. Одна з останніх відбулася у 2019 році, коли 5 будівель ПКМЗ загальною площею 6,4 тис. кв.м, не без допомоги ексменеджменту, були "продані" за рішенням ДП СЕТАМ. Завадити цим діям допомогло своєчасне втручання Фонду держмайна, звільнення причетних до цього керівників заводу, а також звернення до суду, який визнав такі дії незаконними.

В цьому контексті варто згадати й протистояння АТ ПКМЗ з міською владою Києва — через будівлю цеху №5.

Для завершення будівництва Шулявського шляхопроводу КМДА потрібна ця споруда. Однак, через наявний арешт на майно ПКМЗ, будівлю можна лише викупити за ринковою ціною, для чого потрібне рішення суду. Ще у квітні 2020 року за поданням КМДА незалежний оцінювач встановив вартість цеху №5 — 240 млн гривень. Але замість того, щоби затвердити ціну та направити позов до суду, в КМДА заявляють про несправедливість оцінки, розповсюджують заяви про ціну в нібито 700 млн гривень та вимагають проведення повторної процедури в суді.

Експерти переконані: дії влади Києва є контрпродуктивними та суттєво ускладнюють досягнення ефективного рішення як для АТ ПКМЗ, так і для КМДА.

Як зберегти підприємство?

Наявність такої кількості невирішених та проблемних питань ставить під загрозу сам факт подальшого функціонування підприємства. Для його порятунку було обрано єдиний ефективний в цьому випадку шлях — приватизація.

Залучення приватного власника має на меті не просто підвищити ефективність роботи АТ ПКМЗ, але й створити належні умови для збереження виробництва, наявних робочих місць та створення належних умов для його подальшого розвитку. Хронічне недофінансування з боку держави не дозволяє підприємству вийти за межі наявних операційних проблем. Тут варто зазначити, що новий приватний власник буде мотивований підвищувати ефективність роботи ПКМЗ не лише через аспект рентабельності, але й через свої зобов'язання перед державою.

Мова йде про чіткий перелік приватизаційних вимог, що встановлюють фінансові, виробничі та соціальні зобов'язання перед майбутнім власником.

Ключовим моментом для забезпечення майбутньої фінансової стабільності АТ ПКМЗ є вимога про сплату новим власником всіх боргових зобов'язань підприємства як перед державою, так і перед третіми сторонами — тобто понад пів мільярда гривень. Всі ці кошти держава та місто зможуть спрямувати на реалізацію важливих соціальних та інфраструктурних проєктів. Майбутній інвестор не просто компенсує заборгованість з податків та зборів, митних та інших платежів до державного та місцевого бюджетів, але й зобов'язується не допускати виникнення боргів у майбутньому.

Приватизаційні умови дозволять не просто зберегти, але й модернізувати та оптимізувати виробництво підприємства.

Перш за все, майбутній власник АТ ПКМЗ бере на себе зобов'язання  зберегти основний профіль виробництва заводу на базі наявних виробничих майданчиків. Зокрема, мова йде про можливість перенесення основних потужностей підприємства за межі Києва — у Черкаську область, на філію підприємства у Жашків. Приватний власник також повинен вкласти щонайменше 57 млн гривень у модернізацію обладнання заводу, що має стати запорукою його надійної роботи й надалі.

Важливе завдання приватизації — збереження робочих місць та захист прав співробітників підприємства.

Передусім майбутній інвестор компенсує всі наявні заборгованості по виплаті зарплат, звичайних та пільгових пенсій співробітникам ПКМЗ, а також зобов'язаний не допускати нових боргів перед трудовим колективом. Однією з умов приватизації активів АТ ПКМЗ є гарантія збереження робочих місць для працівників заводу та продовження дії чинного колективного договору. Відтак, усі права співробітників підприємства є захищеними, а їхнє порушення призведе до розриву договору купівлі-продажу.

Ці вимоги були затверджені Аукціонною комісією, сам аукціон з приватизації АТ ПКМЗ відбудеться 27 жовтня 2021 року, а затверджена стартова ціна об'єкта складає 1,39 млрд гривень.

Що дає приватизація ПКМЗ?

Як показує практика, приватизація є ефективним кроком підвищення ефективності роботи численних об'єктів державної власності. На кожну гривню, спрямовану на приватизацію об'єктів державної власності, припадає від 4 до 6 гривень додаткових інвестицій у розвиток придбаного активу. Про популярність приватизації серед українського бізнесу та високий рівень довіри до реформи кажуть й фінансові показники: за майже 2 роки Фонд держмайна провів понад 2500 аукціонів приватизації, що дозволили залучити 5 млрд гривень до держбюджету.

Зокрема, попри наявні проблеми, у ФДМУ та в офісі радника KPMG-Україна переконані, що підприємство має високий інвестиційний потенціал.

Основна причина — наявність великого виробничого майданчика в центральній частині Києва, який є великою перевагою для майбутнього інвестора. Мова йде не просто про ділянку землі, а про повноцінний міський квартал площею 33 га у безпосередній близькості з ключовими транспортними розв'язками та всією необхідною інфраструктурою. Поява такого лоту — скарб для столичних девелоперів.

Переваги приватизації стосуються не лише інвестора, але й державного власника: замість генератора боргів постане повносправний платник податків.

Крім безпосередньо фіскальних надходжень у щонайменше 1,39 млрд гривень, новий власник АТ ПКМЗ поверне державі усю суму боргів за сплатою податку на прибуток, ПДВ та ЄСВ. До цього також додаємо вимогу збереження виробництва та обов'язкові інвестиції в його модернізацію, що не просто гарантують збереження роботи ПКМЗ, але й слугують підґрунтям його подальшого розвитку. Таким чином виконується ключове завдання приватизації: перетворення неефективних активів у продуктивні.

Від приватизації ПКМЗ виграє також міська влада Києва та містяни, які замість сусідства з індустріальними розвалинами отримують сучасну міську забудову.

Виробничий майданчик ПКМЗ, що нині більше нагадує Чорнобильську зону, аніж центр європейської столиці, отримає нове життя. Для міста — це потенційні надходження від податків нових бізнесів та підприємств. Додаємо також фінансовий аспект для мешканців району: сусідство з кварталами елітної міської забудови сприяє зростанню вартості оренди житлової та офісної площі у всьому районі, а також цін на житло на вторинному ринку, відтак — рівня потенційних надходжень.

Резюме

Останні 30 років роботи АТ Перший київський машинобудівний завод у власності держави продемонстрували усі складнощі ефективного управління такими об'єктами. Втрата основних споживачів, відсутність стратегічного бачення розвитку підприємства та хронічне недофінансування поставили завод на грань існування. Відтак, пошук приватного інвестора та передача ПКМЗ у приватну власність є найбільш прийнятним шляхом для всіх сторін: від рядових працівників підприємства до простих містян.

Новий етап розвитку АТ ПКМЗ буде пов'язаний з ефективним власником, здатним забезпечити для заводу нове життя попри всі складнощі та проблеми. В цьому і є стратегічне завдання великої приватизації, яку вже за місяць відкриває колишній завод Більшовик.