Економічний розвиток Херсонщини - у руках села

Візьму до прикладу рівень регіонального ВВП. Як би не було дивно, Херсонщина, у порівнянні з другими областями значно відстає у показнику Валового регіонального продукту (ВРП) в розрахунку на одну особу (станом на грудень 2019 року), що складає лише (для порівняння - показник сусідньої Запорізької області - 91452 грн, а Дніпропетровської - 122303 грн).

 Маючи один з найнижчих показників по ВРП в Україні (четверте місце з кінця) ще в 2019 році, Херсонщина, на превеликий жаль і далі здає позиції в розвитку регіональної економіки. 

Прикра випадковість чи передбачувана закономірність?

Станом на січень–травень 2021 року, господарствами усіх категорій області  було реалізовано на забій  сільськогосподарських тварин (у живій масі). Підкреслю, це на 7,7% менше, ніж рік тому. Така ж негативна тенденція спостерігається і в виробництві молока (одержано 97,3 тис.т продукції, що на 8,7% менше).

Що стосується промисловості Херсонщини, то справи не кращі. Підприємства, що виробляють харчові продукти, напої, тютюнові вироби у показниках впали на цілих 37, 8%, виробництво тваринних жирів та олії - удвічі, м’яса та м’ясних продуктів – на 29,7%. І ці показники встигли зменшитись всього-на-всього за рік. 

Лише за 12 місяців байдужість місцевої влади стосовно розвитку промисловості та сільського господарства “допомогли” впасти ВРП Херсонщини на ! А це ж пряма дорога до падіння зарплатні, й кількості місць праці.  Виникає  запитання: “Чи зацікавлені регіональні можновладці у розвитку херсонського села, або в них якась своя окрема зацікавленість залишатись при владі?”. Якщо і далі нічого не робити стосовно покращення рівня економіки області, показники ВРП можуть закономірно зменшуватися, а борги підприємств - збільшуватися. Процес вже давно запущено:  борг на підприємствах (а це лише ті, які припинили подавати звіти у 2019-2020 роках), на 1 травня 2021 року становив близько 3,9 млн.грн. А якщо взяти до уваги підприємства, що працюють в тіньовому режимі, рівень боргу взагалі стане катастрофічним. 

Херсонські села - під загрозою

Разом із поступовим зниженням показників промисловості та сільського господарства збільшується рівень заборгованості стосовно виплат заробітних плат. У селах людям просто-напросто не виплачують гроші, які вони просто вимучили в полі. Сума боргу за січень–квітень 2021р. збільшилася на 26,1 млн.грн - у 2,1 рази! Обсяг невиплаченої заробітної плати на 1 травня 2021р. становив 49,1 млн.грн. Де поділися невитрачені кошти? Залишається загадкою. 

А здавалося, що можна забрати у звичайного середньостатистичного херсонця - жителя села?! Навіть зарплату далеко не всім виплачують.  Якщо ж вона і є, то з кожним роком зменшується (і це із врахуванням інфляції). Приміром,працівники у сфері сільського господарства у квітні 2021 року в Херсонській області отримали заробітну плату на 23,1% меншу ніж у 2020 році. Робітники у сфері ж промисловості взагалі недоотримали 42,5% коштів, у порівнянні з 2020 роком. 

Знущання над людьми з села? Планомірна акція із його знищення? Чи просто безініціативність та байдужість місцевих чиновників? 

Херсонське село потребує захисту

Так. Без сильної руки, яка захистить людей тут не обійтися. Прості громадяни України заслуговують на гідне відношення. Постійна праця, яку вони здійснювали, не покладаючи рук, повинна бути справедливо оцінена. Однозначно, без чіткої та зрозумілої стратегії розвитку сіл Херсонщини розпочати роботу над позитивними змінами, фактично, неможливо. 

Я глибоко переконана, що в такому випадку доречною є політика рішучої підтримки власного виробника - протекціонізму. Перебуваючи в складній кризі COVID-19, серед брудних корупційно-олігархічних схем місцевих бізнесменів, звичайні люди потребують гарантій від влади у захисті їх прав на спокійне життя. Це і забезпечить протекціонізм. Простими словами, він означає захист національного товаровиробника, створення усіх необхідних умов для його розвитку, підтримка малого та середнього бізнесу, вихід української продукції на експорт. Чим не позитивний варіант для розвитку економічного стану Херсонщини. Надзвичайно важливим при такому сценарії розвитку подій є саме фінансування малого та середнього бізнесу - шлях надання доступних кредитів для населення . Вирощуючи біля 3 млн тонн збіжжя область має мінімальні надходження в бюджет. Також мало об’єктів переробної, логістичної, транспортної інфраструктури, де може утворюватись додана вартість, формуватись податки. Необхідною є розбудова підприємств які переробляють, зберігають надають інші послуги. Це і надасть податки місцевим бюджетам для розвитку шкіл і лікарень. Як результат - область буде промислово та економічно розвиватися.

Економічна безпека херсонських сіл

Сільськогосподарському, аграрному та промисловому секторам області необхідно вже зараз переходити до дій: вироблення власної продукції, продаж її на регіональному, всеукраїнському масштабах, вихід на експорт -  реальний та прибутковий для державного бюджету варіант розвитку регіональної політики. Як результат, і ВРП Херсонщини буде більшим, і більша кількість робочих місць у селах з гідною оплатою заробітної плати. 

Варто відмітити, що на Херсонщині виробляється та продається, здебільшого, суто сировина.

Особисто я рекомендую звернути увагу на південнокорейську модель розвитку села. В її основі - унікальна форма кредитування малих фермерських підприємств у виробництві та переробці продукції. Чому не скористатися досвідом східних колег в українському контексті? Обласне керівництво триматиме під строгим контролем в такому випадку місцевий бізнес,  причому вдатися до будь-яких брудних махінацій буде неможливо апріорі. Протекціонізм, спрямований на захист місцевого виробника,  - це про дисципліну, чесність та високий економічний розвиток.