Беремо приклад США: коли Україну накриє хвиля обов'язкового утеплення будинків

8 апреля 2021, 10:06
Владелец страницы
Економіст, експерт будівельного ринку, керівник проектів Perfеct Group
0
333

Майже одразу після інавгурації американський президент Джо Байден прийняв ряд рішень, пов'язаних із кліматом. Частина з них вплине на сегмент нерухомості, який сьогодні споживає понад 40% енергії.

Байден за клімат!

 

Націленість нового Президента США на розв'язання кліматичних проблем виявилась не просто гаслом передвиборчої компанії демократа. Одним зі своїх перших рішень Джо Байден наказав вжити заходів щодо повернення Сполучених Штатів до Паризької конвенції про охорону промислової власності. Також він планує змінити чи повністю скасувати більш ніж 100 постанов, прийнятих в період президенства Трампа, які негативно впливали на клімат.

 

Інвестори та експерти нерухомості вже побачили в цих кроках сигнал для сектора, що споживає понад 40% всієї енергії та є одним із найбільших продуцентів вуглецю.

 

Перший відчутний удар може прийтися по комерційному сектору. Власників офісних приміщень або торговельних центрів будуть змушувати шукати способи як скоротити споживання ресурсів, а також заміщати традиційні джерела – енергією від сонця, вітру або водню.

 

Серед варіантів можна умовно виділити методи "батога" і "пряника". Наприклад, уряд може встановити норми споживання енергії на одиницю площі, перевищення над якими означатиме сплату за кіловати по непропорційно великих тарифах. Або будівлі можуть зобов'язати проходити енергетичні сертифікації, ввівши підвищувальні коефіцієнти податку на нерухомість для споруд, що не відповідають встановленому допустимому рівню.

 

До потенційних бонусів можна віднести отримання пільгових позик на впровадження енергоощадних технологій або часткову компенсацію витрат з боку федеральної влади або штатів, як було при купівлі електромобілів. Ще один спосіб – це понижувальні податкові коефіцієнти для енергоефективних споруд.

 

Чи відчує Україна ці зміни?

 

Україна також може відчути вплив нової політики США завдяки приходу на вітчизняний ринок недорогих масових рішень зі штатів. Однак варто зважати, що сьогодні масштаб українських проблем з енергоефективністю є набагато більшим за Сполучені Штати.

 

Загалом експерти оцінюють потенціал до збереження енергії в Україні щонайменше на рівні 40-45% від поточного споживання. Гострим питанням є застарілий житловий фонд, який потребує утеплення, заміни комунікацій та капітальних ремонтів.

 

Найбільшою за кумулятивним ефектом серед державних програм підтримки є так звані "Теплі кредити". Ініціатива діє з жовтня 2014 року для населення та ОСББ. Всього за понад шість років держава допомогла у впровадженні енергоощадних технологій, компенсувавши приватним особам і ОСББ понад 3,3 мільярди гривень витрат. Загальні ж обсяги інвестицій в модернізацію будинків досягли позначки у майже 10 мільярдів гривень.

 

Однак в бюджеті 2021 року дана програма профінансована лише на 150 мільйонів гривень. Причина в змінах цілей: тепер " теплі кредити" спрямовують на потреби приватних домогосподарств, а для багатоквартирних будинків з минулого року запустили окрему ініціативу " ЕНЕРГОДІМ".

Вона передбачає компенсацію до 70% на модернізацію будинку, включаючи утеплення фасадів, заміну інженерних комунікацій та проведення інших робіт. За трохи більш як рік до програми надійшло понад 420 заявок. Сума компенсацій за якими становить майже 3 мільярди гривень.

 

Однак математика та звіти чиновників показують, що наявні державні ініціативи охопили за шість років всього близько 1000 будинків. Також трохи більше ніж 400 ОСББ перебувають на різних етапах подачі документів та реалізації проєкту.

 

Для розуміння масштабів, зараз в Україні створені понад 34 тисяч ОСББ, що можуть претендувати на пільгові кредити. Загальна ж кількість багатоквартирних будинків перевищує 180 тисяч, з яких 90% були зведені до 1990 року. Майже всі вони не відповідають сучасним стандартам енергоефективності та потребують утеплення і модернізації інженерних систем.

 

Тобто, навіть за умови модернізації 500 будинків/рік, що значно перевищує темпи реалізації державних програм за останні шість років, мова йде про понад 360 років на приведення до норми всього багатоквартирного житлового фонду.

 

Час для енергоощадних технологій: як прискорити процес?

 

Серед методів пришвидшення найпершим є проактивна допомога від держави при підготовці та подачі проєктів на отримання компенсацій. Витрати на оплату праці менеджера-координатора, який допоможе зібрати необхідні документи, пройти процедури подачі заявки та організовувати роботи окупляться уже в перший рік після завершення утеплення будинку завдяки економії держави на субсидіях.

 

Другий чинник – це ринковий фактор розвитку сегмента енергоощадних технологій. Який призведе до подальшого зменшенням цін на матеріали та роботи. При збільшенні річних обсягів ринку енергоощадних рішень з поточних 1,5-2 млрд до 30-40 мільярдів гривень, сектор стане цікавим для набагато більшої кількості гравців. Своєю чергою, це призведе до зниження цін завдяки конкуренції між постачальниками, а також економії завдяки ефекту масштабу.

 

Паралельно із розвитком сегмента, українські виробники енергоощадних рішень отримають можливість пропонувати власні розробки всередині країни, або навіть продавати їх за кордон. Особливо якщо компаніям вдасться поєднати потенціал IT-сектора й реальної промисловості, запропонувавши комплексні ощадні рішення для споруд на основі смарт-систем.

 

Ще одним фактором є попит від покупців та орендарів. Через дорожнечу ресурсів, скоро клієнти в масовому сегменті можуть почати розглядати рівень енергоспоживання об'єкту на ряду з іншими факторами, як-то планування квартири, локація та навколишня інфраструктура.

 

Наприклад, в Німеччині на сайтах пошуку нерухомості давно додають енергетичні паспорти для будинків та квартир. А поруч з ціною оренди вказують так звану "теплу" квартплату – ціну за оренду плюс всі комунальні платежі. Поява подібних сервісів в Україні це лише питання часу, але вони остаточно змінять настрої більшості орендарів та покупців житла.

 

До того ж всі нові будинки сьогодні мають утеплення, що є вимогою ДБН. Хоча відсоток такого житла є відносно невеликим, нині саме він користується набагато вищим попитом серед покупців.

 

Це відбувається незважаючи на значно вищу ціну таких варіантів на вторинному ринку. Отже, поступово утеплення мігрує із розряду переваги в розряд обов'язкових елементів, без якого покупці навіть не розглядатимуть варіанти.

 

Нова екологічна політика Байдена по зменшенню вуглецевих викидів серйозно позначиться на секторі нерухомості, який зараз генерує близько 40% усіх викидів. Уже в середньостроковій перспективі зелені технології стануть більш доступними завдяки появі великої кількості нових гравців, а також використанню ефекту масштабу. Також зміни чекають на українських власників нерухомості та орендарі комерційних і житлових об'єктів. Скоро на вітчизняний ринок прийдуть масові та недорогі енергоощадні рішення, а якісне утеплення перейде в число майже так само обов'язкових елементів, як власне наявність стін.

Рубрика "Блоги читателей" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Новости бизнеса
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.