Енергоатом: чи насправді збитковий?

15 марта 2021, 18:51
Владелец страницы
Экономист
0
75

На папері фінансова звітність ДП «НАЕК «Енергоатом» демонструє чистий збиток в сумі 4,8 млрд грн. Звідки взялися такі показники і які фактори спричинили їх?

На папері фінансова звітність ДП «НАЕК «Енергоатом» демонструє чистий збиток в сумі 4,8 млрд грн. При цьому, Енергоатом є одним з найбільших платників податків в Україні, сумлінно розраховується з партнерами, вчасно та в повному обсязі виплачує зарплатню працівникам і дотримується всіх соціальних зобов'язань, зокрема й стосовно постачання дешевої електроенергії населенню.

Звідки ж тоді взялися такі показники і які фактори спричинили їх?

Ключові з них:

-       курсові різниці;

-       публічні спеціальні обовязки (ПСО);

-       примусове скорочення обсягу товарної продукції.

Розглянемо ці фактори детальніше.

Збитки на папері

Згідно з Фінансовим звітом НАЕК «Енергоатом», чистий дохід компанії від реалізації продукції протягом 2020 року становив 45,6 млрд грн, а собівартість продукції – 38,8 млрд грн. Відповідно, валовий прибуток дорівнює 6,8 млрд грн.

Ще один показник, EBITDA, на який орієнтуються міжнародні інвестори, оскільки він позначає прибуток підприємства до вирахування відсотків, податків і амортизації, при вищезазначеному чистому доході від реалізації продукції становить 13,3 млрд грн. Проте у Фінансовому звіті Енергоатома за результатами 2020 року зафіксовано збитки на рівні 4,8 млрд грн.

Основна причина від’ємного фінансового результату Енергоатому криється у витратах на курсову різницю при обслуговуванні валютних кредитів, завдяки яким реалізовуються, зокрема, будівництво Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива (ЦСВЯП) та Комплексна (зведена) програма підвищення безпеки енергоблоків АЕС (КЗПБ).  

Розглянемо приклад. Станом на початок 2020 року зобов’язання по одному з кредитів, які обслуговує Енергоатом, становили 22,5 млн євро, або – в гривневому еквіваленті – 594,5 млн грн. А під кінець року, коли курс підскочив з 26,4 грн/євро до 34,7 грн/євро (девальвація на 31,4%), залишок по кредиту у валюті скоротився до 18,8 млн євро, проте у гривневому еквіваленті він, навпаки, зріс, сягнувши 651,4 млн грн. Загалом, через коливання курсу валют протягом року зобов’язання за кредитами в бухгалтерському обліку компанії приросли на 6,6 млрд грн.

До того ж не слід забувати про величезну дебіторську заборгованість перед Енергоатомом за поставлену електроенергію – 22,6 млрд грн станом на 22 лютого 2021 року.

Обов’язки без прав

Також треба враховувати, що уряд покладає на Енергоатом публічні спеціальні обов’язки  (ПСО) із забезпечення населення дешевою електроенергією, що Енергоатом в повному обсязі і виконує. Однак борги перед Енергоатомом за поставлену електроенергію постійно збільшуються: 11,6 млрд грн – це борг вже не функціонуючого держпідприємства «Енергоринок». Додатково – борг ДП «Гарантований покупець» у розмірі 6,5 млрд грн та заборгованість НЕК «Укренерго» в сумі 4,5 млрд грн. 

Тим часом уряд навіть не розглядав можливості відшкодування НАЕК різниці між встановленою ціною на електроенергію та її обґрунтованою вартістю, що зобов’язує його робити Закон України «Про ціни та ціноутворення». А цифри красномовні: прямі втрати через невідповідність собівартості виробленої атомними станціями електроенергії тій ціні, за якою Енергоатом в рамках ПСО постачає її для населення, становили 1,2 млрд грн.

Ще 4,7 млрд грн доходу Енергоатом недоотримав у 2020 році через примусове скорочення обсягу товарної продукції Енергоатома з 80,6 млрд кВт-год до 73,7 млрд кВт-год згідно з Прогнозним балансом, затвердженим Міненерго в квітні 2020 року. В результаті балансових обмежень деякі енергоблоки вітчизняних АЕС були виведені в резерв на період від одного до трьох місяців, а інші працювали з обмеженнями потужності від 10 до 40%.

Що відбувалось в таких умовах: не отримуючи доходу за відпущену електроенергію, Енергоатом змушений брати кредити для забезпечення власної операційної діяльності. Сума кредитів, які обслуговує НАЕК, на кінець 2020 року дорівнювала 34,9 млрд грн. Майже 60% цієї суми – це кредитні лінії під капітальні інвестиції та модернізацію. Завдяки решті коштів забезпечується поточна діяльність підприємства. Але витрати на обслуговування кредитів у розмірі 1,8 млрд грн стали ще одним чинником, який суттєво вплинув на річні фінансові підсумки Енергоатому.

Оптимізація та заощадження

Слід зазначити, що незважаючи на величезну заборгованість перед Енергоатомом, балансові обмеження, що в 2020 році накладалися на генерацію, необхідність обслуговувати кредити, вчасно розраховуватись із контрагентами й виплачувати заробітну плату персоналу, Енергоатом у повному обсязі виконує свої партнерські, податкові та соціальні зобов’язання (більш того, є всі ознаки, що за підсумками першого кварталу 2021 року компанія продемонструє прибутковість):

-       у 2020 році державний та бюджети різних рівнів отримали від компанії 16,1 млрд грн податків, зборів та ПДВ при розмитненні (компанія є одним із найбільших платників податків в Україні). До речі, загалом, за майже 25 років свого існування Енергоатом приніс державному бюджету України близько 125 млрд грн;

-       в 2020 році на здійснення різноманітних соціальних програм Енергоатом витратив 713 млн грн (порівняно з 687 млн грн в 2019-му та 457 млн грн в 2018-му), а в 2021 році планує витратити 856 млн грн. Заробітна плата виплачується вчасно та в повному обсязі, а в 2021 році планується її збільшення;

-       на початку 2021 року Енергоатом розрахувався із постачальником ядерного палива – компанією Westinghouse, сплативши їй 12,5 млн євро;

-       у грудні 2020 року Енергоатом в означені урядом терміни завершив будівництво першого пускового комплексу Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива (ЦСВЯП). Київська обласна державна адміністрація отримала від Енергоатома 10% від загальної вартості будівництва – ці кошти мають піти на соціально-економічний розвиток населених пунктів на прилеглій до ЦСВЯП території. Уже влітку 2021 року Сховище зможе прийняти першу партію ВЯП. Відтак, з 2021 року Енергоатом остаточно відмовляється від вивозу відпрацьованого ядерного палива на переробку та тимчасове зберігання до Російської Федерації, заощаджуючи таким чином до $200 млн щорічно і ці кошти залишатимуться в компанії.

Окрім цього, всередині Енергоатома відбувається оптимізація всіх виробничих процесів. Тільки завдяки перегляду контрактів, укладених за попереднього керівництва Енергоатому, вдалося заощадити близько 1,2 млрд грн. Ці кошти не будуть зайвими для подальшого стратегічного розвитку Енергоатома, який оперує чотирма діючими АЕС України, що виробляють найдешевшу електроенергію.

Рубрика "Блоги читателей" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Новости бизнеса
ТЕГИ: Енергоатом
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.