НАША ВІДПОВІДЬ ІЛОНУ МАСКУ

Радник віце-прем'єр-міністра - міністра з питань стратегічних галузей промисловості Олега Уруського, Олексій Шевчук - про офсетні угоди в сфері стратегічних галузей промисловості.

Сьогодні вкрай важливо розуміти, що Міністерство з питань стратегічних галузей промисловості - це дуже своєчасний крок для України. Такий центральний орган виконавчої влади з'явився для того, щоб врятувати від занепаду і банкрутства важливі галузі української промисловості. Зокрема, увагу Міністерства нині сконцентровано на оборонній, космічній галузях економіки, і навіть на інтелектуальної власності. Але про все по порядку.

Моя робота, як радника віце-прем'єр-міністра - міністра з питань стратегічних галузей промисловості, зосереджена сьогодні на організації роботи цілого ряду міжвідомчих комісій, де представники нашого міністерства беруть участь. Велику увагу доводиться приділяти саме офсетній комісії, адже офсетні угоди поширюються на великих гравців оборонної галузі і які, на жаль, дещо випали з поля зору українського законодавця і виконавчої влади.

За своєю правовою суттю офсетні угоди - це вид договорів на закупівлю Україною імпортної продукції, важливою умовою яких є зустрічні умови щодо інвестування частини коштів від суми контракту в економіку країни імпортера. Пояснюючи простими неюридическими словами: уявіть, що Україна купує танки у французів. Головною умовою такого офсетного договору є те, що іноземці повинні на аналогічну суму також купити в Україні певний товар або інвестувати ці гроші в нашу економіку або відкрити тут власне виробництво, забезпечивши українців новими робочими місцями. Таким чином ми захищаємо нашу національну економіку і попереджаємо відтік капіталів за кордон.

У майбутньому ці договори можуть принести Україні значні інвестиції. Тому ми уважно ставимося до цього питання і перевіряємо всі офсетні угоди, які укладають в теперішньому часі або були укладені в минулому. Поки нами було виявлено велику кількість офсетних зобов'язань, які залишилися неврегульованими. Ми виявили ситуації, коли, купуючи таку продукцію у французів або болгар, наш Укрспецекспорт недостатньо глибоко аналізував природу офсетних зобов'язань і давав згоду, наприклад, на відкриття безкоштовного тренінгового центру. Але це не покривало весь обсяг інвестицій нашою стороною в іноземну країну. Зараз ми перевіряємо ці правовідносини, щоб до України зайшло більше інвестицій і вона не втратила свої законні кошти. Найближчим часом на офсетній комісії ми будемо змушені просити учасників розробити нові нормативні документи, що регламентують більш значний ступінь захищеності для України в офсетній сфері.

Сьогодні наші зусилля також спрямовані на пошук і передачу в підвідомчість Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості тих важливих для України державних підприємств, які раніше працювали при інших центральних органах виконавчої влади, але з якихось причин до сих пір залишаються бюджетними аутсайдерами в збитковому стані, тому що раніше їм не приділяли належної уваги.

Ні для кого не секрет, що в рамках кожного з міністерств є близько десяти або навіть більше державних підприємств, які не є профільними для відповідних відомств. Багато з них не розвиваються і вони висять баластом на балансі міністерств. Важливо, щоб такі підприємства, як наприклад, державне підприємство Авіалінії України, яке багато років «гуляло» між різними міністерствами, можна було відновити і змусити ефективно працювати.

Гостро стоїть питання про регламентацію захисту інтелектуальної власності на об'єкти, які розробляються Україною в оборонній, космічній та інших сферах. Адже, як виявилося, досить багато новостворених об'єктів інтелектуальної власності раніше належним чином не реєструвалися. Це серйозний напрямок, яке вимагає належної регламентації для того, щоб всі напрацювання, створені українською державою минулими десятиліттями, не були втрачені або привласнені третіми особами. В українській космічній галузі вже давно необхідно робити повну ревізію або аудит об'єктів інтелектуальної власності. Необхідно перевірити, чи не зареєстровані вони вже за приватними особами - «місцевими Масками», які, за великим рахунком, стосутку до цих державних об'єктів не мають.

Ми також працюємо сьогодні над питаннями кібербезпеки і формуванням страхового фонду документації в рамках Міністерства. На черзі - питання корпоратизації ряду державних підприємств, трансформація їх з рудиментарних корпоративних форм, які блокують ефективну роботу на ринку, в прозорі акціонерні товариства. Це дозволить їм стати повноцінними гравцями в сучасній світовій економіці.

Приблизно так сьогодні виглядає моя робота в якості радника віце-прем'єр-міністра, враховуючи також складні питання комунікації в частині правової оцінки різних кейсів, підготовки чітких письмових юридичних висновків для віце-прем'єра і залучення для цього серйозних незалежних фахівців юридичного ринку.