Український IT-ринок зростає мов на дріжджах — останнім часом ця індустрія в країні додавала темп майже 30 відсотків на рік.
Навіть економічні складнощі, cпричинені пандемією коронавірусної хвороби, не перешкоджають учасникам ринку мати оптимізм. «Можлива просадка, але не глобально. Якщо минулі кілька років було до 30% на рік, то в кризовий може бути менше, нехай 20−25%, але буде. Специфіка галузі в гнучкості, тому зростання неминуче», — каже Олена Хлівна, співзасновник sport.vision і радник Мінцифри України.
Показники зростання дійсно вражають. За даними української діджитал-компанії N-iX, інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ) посідають третє місце за обсягом експорту послуг, а це п’ята частина всього українського сервісного експорту. Власне ІКТ-сектор зростає з темпами майже 26% щороку, кількість компаній сфери перевищила чотири тисячі. Кількість зайнятих в галузі фахівців у 2020 році наближається до 200 тисяч.
Проте, чим далі розвивається галузь, тим гучніше лунають критичні голоси. Але ці зауваження спрямовані якраз на еволюцію ІКТ-сектора в Україні і перехід від outsource-моделі (реалізацію проектів зарубіжних замовників) до продуктової — створення власних цифрових рішень з більшою доданою вартістю.
«Зараз Україна продає людино-години, а не виробляє продукти. Вважаю, що впровадження Британського права для IT-галузі в контексті збереження інтелектуальної власності, управління інвестиціями і зміни оподаткування може надто змінити ситуацію. Гроші будуть в обігу в Україні, а не в віртуальних компаніях за кордоном», — пояснює Дмитро Чашник, керівник компанії бізнес-аналітики Cobit Solutions.
Якщо поглянути на сусідній Євросоюз, то там сектор ІКТ активно нарощує додану вартість. За даними Євростату, з 2012 по 2017 рік додана вартість від послуг цієї індустрії зросла на 18%, а від продуктів — на 22,5%.Загалом же сектор «відповідає» майже за 4% ВВП Євросоюзу. Крім того, цифрова галузь в ЄС показує неймовірні показники ефективності. Тільки в 2017 році видима продуктивність праці в ІКТ була на дві третини вищою, ніж у нефінансовому бізнесі в цілому. Суми вражають: від 100 тисяч євро на людину у Фінляндії до 118 тисяч в Бельгії.
Український уряд в особі Мінцифри працює над поліпшенням ІКТ-бізнес-клімату. «Все просто — створення умов для того, щоб компанії і підприємці розвивалися всередині країни, навіть працюючи із зовнішніми ринками. Хоча я завжди наполягаю на тому, що у нас досить низькі податки, якщо йдеться про малий або середній бізнес», — зазначає Олена Хлівна.
Про важливість розвитку цифрової економіки мовилося чимало. Одне з критично важливих впливів ІКТ в тому, що цей сектор — один з небагатьох, який створює технології загального призначення, що підвищує ще й продуктивність традиційних секторів економіки.
На цьому наголошує ініціатива Європейського Союзу EU4Digital, спрямована на розширення єдиного цифрового ринку ЄС на східні країни-партнери, включаючи Україну. Крім того, запевняють там, ІКТ дає можливості реорганізувати та глобалізувати економіку. А також — домогтися більш швидкого зростання економіки, створювати нові робочі місця, підвищувати рівень життя і скорочувати нерівність, в тому числі гендерну.
Останньому варто приділити особливу увагу.
В IT — і жіноче обличчя
«Періодично виступаю ментором в різних проектах з підтримкою women in tech. До цього я навіть не помічала історій і на собі не відчувала цієї гендерної різниці. Працювала, як чоловік, з 16 років. І мені не треба було доводити своє місце або те, що я гідна будь-якої позиції. Але ось коли дівчатка почали розповідати, що батьки відправляють вчитися на гуманітарну спеціальність, бо в родині це заведено, а вона хоче роботів і „ось це все“, я включалася в супровід», — розповідає Хлівна.
Число зайнятих в українській IT-галузі жінок хоч і стабільно зростає, проте становить чверть від загальної кількості «айтішників». Український онлайн-сервіс YouControl підрахував, скільки жінок-ФОП налічується в ІКТ-сфері України. У 2019-му в порівнянні з 2017 роком жінок-ФОП в IT стало більше на 62%. Крім того, в порівнянні з 2018-м роком в 2019-му році кількість жінок-ФОП в IT зростала швидше, ніж загальний показник (+24% жінок на противагу + 19% в цілому).
Варто зазначити, що питання гендерного розриву пов’язане не тільки з правами жінок і чоловіків, у нього є ще й економічний ефект. Нещодавнє дослідження МВФ показало, що чоловіки і жінки не скільки замінюють, скільки доповнюють один одного в робочих процесах. Тобто, зростання зайнятості жінок дає більші економічні переваги, ніж аналогічне збільшення зайнятості чоловіків.
«Зростання участі жінок в ІКТ-галузі може дати новий поштовх економіці. І причина не тільки в тому, що жінки поповнюють склад робочої сили завдяки зникненню ‘бар’єрів для входу’. А радше в тому, що жінки вносять на робоче місце інший набір навичок, який дозволяє підвищити продуктивність і збільшити результативність», — пояснює Анна Поболь, експерт з ІКТ-інновацій програми EU4Digital.
Хлівна, яка практично з нуля створила sport.vision, впевнена, що перспективи жінок в ІКТ-сфері «величезні». Головне, впевнена вона, це любити те, чим займаєшся. Що стосується гендерного балансу, зазначає співзасновник інвестфонду, він настане згодом. «Важливо продовжувати робити і не озиратися, фактами доводити свої здібності», — говорить Олена.
Навіть такі питання, як гендерний розрив в зарплаті, можна вирішити з проактивної позиції, переконана вона. «Донині є компанії, де жінкам на тій же позиції платять менше, ніж чоловікам. Для цього достатньо ставити пряме запитання роботодавцю. Як і у всьому. Головне не перетворювати це на позицію жертви. Жінки продуктивні і талановиті, так само, як і чоловіки. Не в гендері тут справа, ми знаємо», — пояснює підприємниця.
Чашник теж стверджує, що питання з гендерним розривом пов’язане не стільки з бізнес-практикою, скільки з системою освіти й усталеними культурними практиками. «Якщо розділити IT-сферу на дві функції: перша — розробка і управління проектами, а друга — все решта (маркетинг, продажі, сервіс тощо), то в другому напрямку не бачу проблем», — говорить він.
Він наголошує, що якраз у розробці та управлінні проектами «жінок в принципі немає». «Це не дискримінація при прийнятті на роботу, це наслідок того, що в Політеху [Київський політехнічний інститут, один з найбільших технічних університетів країни] на 30 хлопців максимум 5 дівчат, в основному 1−2», — окреслює він умовний розподіл. І робить висновок, що проблема полягає не в дискримінації жінок у бізнес-сфері, а у «фокусі батьків і суспільства при вихованні дівчаток в Україні».
Аналогічно висловлюється і Анна Стеценко, засновниця Indigo — Tech Recruiters, рекрутингової компанії в IT-сфері. «Неможливо за один раз змінити глибинні переконання і уявлення не те що нації, навіть однієї людини», — каже Стеценко, культуролог за освітою.
За її словами, нерідкісними випадками є те, коли жінок відмовляються розглядати на керівні позиції в ІКТ. Аргументи — «стандартний набір кліше»: сімейне життя і діти, її нібито менша стресостійкість та емоційність.
Вона додає, що в українській цифровій індустрії вже є чимало небайдужих до цього питання чоловіків та жінок, які намагаються змінити ситуацію. «Краще особистим прикладом в збудованому довірчому полі показувати альтернативну точку зору», — пояснює вона.
Навчання — ключ до успіху
Один з хороших прикладів того, як можна змінювати ситуацію в ІКТ-сфері — ініціатива в Молдові, покликана підтримувати жінок, які будують кар’єру в ІТ-індустрії. Програма під назвою Tech Women Ambassadors розроблена для того, щоб фасилітувати передачу знань і досвіду між фахівцями галузі. Окремий фокус — надихати і підтримувати прагнення жінок і дівчат, які хочуть побудувати кар’єру в сфері технологій.
Серед безлічі активностей програми — регулярні конференції, неформальні зустрічі, заходи для нетворкінгу і обміну досвідом, тренінги з розвитку кар’єри, менторство і багато інших. Це дозволяє спростити вхід жінок в ІТ-сферу і подальший розвиток в ІКТ.
Якраз на це і спрямована ініціатива EU4Digital в східних країнах-партнерах (Україна в їх числі) EU4Digital. За словами представника програми Анни Поболь, підтримка жінок в галузі ІКТ має бути зосереджена на наступному:
Підвищення обізнаності про можливості в секторі ІКТ-інновацій;
Сприяння навчанню цифровим навичкам;
Надання можливостей жінкам спробувати себе в різних ролях («Адже у жінок дедалі менше часу, ніж у чоловіків, через питання, пов’язані із сімейними обов’язками», — зазначає Поболь);
Надання можливості наставництва і консультацій для жінок, які хочуть розпочати бізнес.
Експерти EU4Digital зазначають, що світ стає дедалі більш технологічним, причому не тільки в бізнесі, а й у повсякденному житті. Ось чому відповідні навички стають більш важливими. «Стереотипи [про „чоловічі“ і „жіночі“ професії] виникли, коли ІТ-професії тільки зароджувалися. Зараз же їх число стрімко зростає, розширюється кількість спеціалізацій — і йдеться не тільки про опис навичок, а й компетенцій, необхідних для них. В ЄС вони вже стандартизовані в EU e-Competences Framework (Структура електронної компетенції ЄС). І це дозволяє відійти від питання статі: роботодавець шукає компетенції, а не людину», — розповідає вона.
Найкраще, що можна зробити, щоб усунути гендерні упередження, каже Поболь, це створювати такі описи компетенцій, які виносять за межі питання статевої приналежності. «Байдуже, жінка ти чи чоловік, якщо ти — професіонал. Ви мусите бути досить підковані, розумні, досвідчені для того, щоб підтримати діалог і довести свою позицію. В даному випадку тут у нас абсолютно рівні шанси на перемогу, у будь-чому. А успіх, так чи інакше, пов’язаний із самореалізацією», — підтверджує цю думку Валерія Іонан, співзасновник Quadrate 28.
***
EU4Digital прагне поширити переваги Єдиного цифрового ринку Європейського Союзу на країни Східного партнерства, скеровуючи підтримку ЄС на розвиток потенціалу цифрової економіки та суспільства, щоб забезпечити економічне зростання, створити більше робочих місць, поліпшити життя людей і допомогти бізнесу в Україні та інших східних країнах-партнерах ЄС — Вірменії, Азербайджані, Білорусі, Грузії та Республіці Молдова.
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.