Переваги скасування мораторію на продаж землі

Щодо скасування мораторію на продаж землі та спростування міфів

    В Україні мораторій на продаж та інші способи відчуження земель с/г призначення і земельні частки (паї) почав діяти з 2001 р., продовжував свою дію кілька разів та припиняє дію з набранням чинності Законом про обіг земель с/г призначення, але не раніше ніж 01.01.2020 р. Уряд вніс до Верховної Ради України 25.09.2019 р. Законопроєкт «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення» (реєстр. №2178), який передбачає відкриття ринку землі з 01.10.2020 р. та надає право купувати землі с/г призначення громадянам України, юридичним особам, утвореним згідно із законодавством України, територіальним громадам та державі. В даній статті ми розглянемо переваги скасування мораторію на продаж землі та спростуємо міфи, які розповсюджуються навколо цієї ситуації.

   Основним аргументом за земельну реформу — користь для економіки. Українські родючі чорноземи — це не просто стереотип: за даними Національної академії аграрних наук України, на одного українця чи українку припадає 61 гектар чорнозему, що значно більше, ніж в розвинутих країнах Європи й Північної Америки (більше з проаналізованих країн — лише в Росії). Однак їхній економічний потенціал наразі не використовується достатньо. Втрати для економіки вимірюються десятками мільярдів доларів. Експерти Київської школи економіки Ольга Галиця та Олег Нів'євський оцінюють, що тільки минулого року через мораторій Україна втратила 22,5 мільярда доларів. Саме стільки український ВВП міг отримати, якби заборони на продаж землі не було — тобто ВВП був би на 17% вищим. Як пишуть автори у статті для "Економічної правди", якби мораторій узагалі не запровадили, "зараз продуктивність у рослинництві могла б бути приблизно удвічі вищою".                

   Іншою перевагою є боротьба з корупцією, яка зараз існує на ринку. У пояснювальній записці до згаданого вище законопроєкту Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства відносить до негативних наслідків чинного мораторію "тіньове використання земель, корупцію у земельній сфері, відсутність конкуренції та заниження ціни орендної плати за землю...". Міністр економіки Тимофій Милованов також наголошує, що "cьогоднішній тіньовий ринок надає можливість тому, хто може собі дозволити найняти юристів або купити депутатів чи чиновників, і провести тіньові схеми на свою користь". Також, прихильники земельної реформи посилаються на міжнародний досвід. Ринок землі існує практично у всіх розвинутих країнах світу, а наявність мораторію ставить Україну в компанію із соціалістичними державами (Куба, Венесуела, Північна Корея), які традиційно перебувають на дні рейтингів економічного розвитку, та іншими країнами умовного "третього світу".

    Розглянемо версії «міфів», за допомогою яких противники земельної реформи популізуються серед громадян України та намагаються збільшити рейтинги особистих політичних партій. Найбільш розповсюджувальними є три міфи:

1. "Українську землю можуть викупити іноземці" - поточний варіант реформи забороняє продаж землі іноземцям. Утім, критиків реформи цікавить те, наскільки дієвою буде фактична імплементація цієї заборони. Зокрема, за поточним проектом, землю зможуть купувати українські компанії з іноземними власниками. За словами прем’єр-міністра Олексія Гончарука, уряд готовий додати певні захисні механізми, але не хотів би повністю обмежувати іноземців: це зашкодить інвестиційному клімату України.

2. "Землю можуть скупити великі агрохолдинги". Інший поширений страх — кілька іноземних чи й українських монополістів монополізують значну частину ринку землі. Проєкт реформи відповідає на це побоювання обмеженнями в 15% на область і 0,5% на країну — однак, як і у випадку іноземців, багато буде залежати від фактичної імплементації обмежень, боротьби з можливістю їх обійти. З іншого боку, точиться дискусія, чи взагалі існує ризик скупки землі іноземцям чи агрохолдингами-монополістами, навіть без урахування обмежень. Експерт Міжнародної фінансової корпорації Гайнс Штрубенгофф сумнівається, що іноземцям цікаво скуповувати українські землі. Заступник міністра економіки Тарас Висоцький стверджує, що великим компаніям цікаві великі масиви землі, для викупу яких не треба домовлятися з десятками власників — а таких масивів в Україні небагато. 3. "Землю скуплять за безцінь, і селяни недоотримають гроші". Нарешті, третій великий міф щодо зняття мораторію — селяни розпродадуть землі заради миттєвих заробітків чи швидкоплинних потреб і зрештою залишаться в мінусі. Такий ризик справді існує (хоча точаться дискусії щодо того, наскільки він великий), і тому влада — як центральна, так і місцева — має працюють з цим питанням. Наприклад, варто приділити достатньо уваги ефективному роз’ясненню реформи і умов продажу землі населенню. Знову ж таки, те, наскільки ефективно це буде реалізовано в рамках реформи, залежить не від її загальних обрисів, а від конкретних деталей державної політики, які поки не презентовані.