Державні і приватні виконавці: відмінності у повноваженнях

27 июля 2018, 14:27
адвокат, юрист
0
13
Державні і приватні виконавці: відмінності у повноваженнях

Хто такі приватні виконавці і чим вони відрізняються від державних?

Незважаючи на те, що інститут приватного виконавця вже досить давно успішно функціонує в багатьох європейських країнах (Королівство Нідерланди, Республіка Польща, Республіка Болгарія та інші), в Україні його було запроваджено відносно нещодавнолише у 2016 році з прийняттям законів «Про виконавче провадження» та «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів». Головною метою прийняття цих законів була модернізація системи виконавчої служби в цілому, підвищення якісного рівня роботи виконавців та кількісного показника виконаних судових рішень. Однак деякі особливості функціонування  інституту приватних виконавців і досі залишаються незрозумілими для багатьох пересічних українців.

Варто відзначити, що, маючи на руках виконавчий документ, можна звернутися як до державного, так і до приватного виконавця, адже вони є особами, уповноваженими державою здійснювати діяльність з примусового виконання рішень у порядку, встановленому законом.

Робота приватного виконавця при цьому має свою специфіку. Так, по-перше, існують рішення, які він не має права виконувати:

1.     За предметним складом:

ü  про відібрання і передання дитини, встановлення побачення або усунення перешкод у побаченні з нею;

ü  за якими боржниками є діти або фізичні особи, які визнані недієздатними чи цивільна дієздатність яких обмежена;

ü  за якими боржником є держава, державні органи, Національний банк України, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, державні та комунальні підприємства, установи, організації, юридичні особи, частка держави у статутному капіталі яких перевищує 25 відсотків, та/або які фінансуються виключно за кошти державного або місцевого бюджету;

ü  за якими боржником є юридична особа, примусова реалізація майна якої заборонена відповідно до закону;

ü  за якими стягувачами є держава, державні органи;

ü  рішення адміністративних судів та Європейського суду з прав людини;

ü  ті, які передбачають вчинення дій щодо майна державної чи комунальної власності;

ü  про виселення та вселення фізичних осіб;

ü  про конфіскацію майна;

ü  виконання яких віднесено до повноважень інших органів, які не є органами примусового виконання;

ü  інші випадки, передбачені законодавством.

2.    За субєктним складом:

ü  боржником або стягувачем є сам виконавець або близькі йому особи (особи, які разом проживають, повязані спільним побутом і мають взаємні права та обовязки (у тому числі особи, які разом проживають, але не перебувають у шлюбі), а також незалежно від зазначених умов - чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний брат, рідна сестра, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, зять, невістка, тесть, теща, свекор, свекруха, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням виконавця, повязані з ним особи. Повязаними особами є юридичні та/або фізичні особи, відносини між якими можуть впливати на умови або результати їхньої діяльності чи діяльності осіб, яких вони представляють, з урахуванням таких критеріїв: виконавець безпосередньо та/або опосередковано (через повязаних осіб) володіє корпоративними правами юридичної особи, яка є стороною виконавчого провадження, чи спільно з юридичною та/або фізичною особою, яка є стороною виконавчого провадження, володіє корпоративними правами будь-якої юридичної особи; виконавець має право та/або повноваження призначати (обирати) одноособовий виконавчий орган або колегіальний склад виконавчого органу/склад наглядової ради зазначених юридичних осіб;

ü  боржником або стягувачем є особа, яка перебуває у трудових відносинах з виконавцем;

ü  виконавець, близька йому особа або особа, яка перебуває з виконавцем у трудових відносинах, має реальний або потенційний конфлікт інтересів.

В такому випадку стягувач має право звернутися із заявою про передачу виконавчого документа до іншого приватного виконавця або ж до відповідного органу державної виконавчої служби.

 

3.    За розміром стягнення:

ü  сума стягнення за виконавчим документом з урахуванням сум за виконавчими документами, що вже перебувають на виконанні у приватного виконавця, перевищує мінімальний розмір страхової суми за договором страхування цивільно-правової відповідальності такого приватного виконавця;

ü  сума стягнення становить двадцять та більше мільйонів гривень або еквівалентну суму в іноземній валюті (протягом першого року зайняття діяльністю приватного виконавця).

По-друге, приватний виконавець має право повернути виконавчий документ без прийняття до виконання, якщо на момент подачі заяви про примусове виконання рішення кількість виконавчих документів за рішеннями про стягнення періодичних платежів, заробітної плати, заборгованості фізичних осіб з оплати житлово-комунальних послуг, поновлення на роботі перевищує 20 відсотків загальної кількості виконавчих документів, що перебувають на виконанні у приватного виконавця та у інших випадках, передбачаних законодавством.

По-третє, за вчинення виконавчих дій приватному виконавцю необхідно буде сплатити винагороду (основну та/або додаткову). Основна винагорода приватного виконавця залежно від виконавчих дій, що підлягають вчиненню у виконавчому провадженні, встановлюється у таких розмірах:

ü  у разі виконання виконавчого документа немайнового характеру, за яким боржником є фізична особадві мінімальні заробітні плати;

ü  у разі виконання виконавчого документа немайнового характеру, за яким боржником є юридична особачотири мінімальні заробітні плати;

ü  у разі виконання виконавчого документа майнового характеру – 10 відсотків стягнутої ним суми або вартості майна, що підлягає передачі за виконавчим документом.

Основна винагорода, що встановлюється у вигляді фіксованої суми, стягується після повного виконання рішення. Приватний виконавець протягом трьох днів з дня відкриття виконавчого провадження здійснює розрахунок основної винагороди, ознайомлює з ним сторони виконавчого провадження, розяснює їм порядок сплати та стягнення основної винагороди приватного виконавця. Приватному виконавцю забороняється укладати угоди з метою зміни розміру основної винагороди.

Виплату додаткової винагороди може бути передбачено окремою угодою між стягувачем і приватним виконавцем.

Знайти приватного виконавця доволі просто: достатньо зайти на сайт Міністерства юстиції України - https://erpv.minjust.gov.ua/#/search-private-performer, де розміщено Єдиний реєстр приватних виконавців України, обрати регіон пошуку, і система самостійно знайде приватних виконавців, які  зможуть надати кваліфіковану допомогу. Звертаємо увагу, що виконавчі документи приймаються до виконання за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника.

Для відкриття виконавчого провадження необхідно подати до приватного виконавця наступні документи: заяву про примусове виконання рішення у письмовій формі, оригінал (дублікат) виконавчого документа, квитанцію про сплату авансового внеску, крім випадків, коли стягувач звільняється від сплати авансового внеску, документ, що підтверджує повноваження представника (у випадку, якщо заява подається представником стягувача), а також інші необхідні документи (у разі виконання рішення про конфіскацію майна). На кожен поданий на примусове виконання виконавчий документ подається окрема заява про примусове виконання рішення.

Сподіваємося, ця стаття буде для Вас корисною і допоможе розібратися в особливостях функціонування інституту приватних виконавців в Україні.

Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Новости бизнеса
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.